Постанова

від 13.10.2009 по справі 50/97-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

50/97-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 жовтня 2009 р.                                                                                    № 50/97-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача   - Русин О.Ю.,

відповідача  - Заремба І.А.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнікасаційну  скаргу

ТОВ "Схід Бройлер"

на ухвалугосподарського суду Харківської області від 14.07.2009

у справі№50/97-09

за  позовом ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика"

доТОВ "Схід Бройлер"

про стягнення заборгованості

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 6 по 13 жовтня 2009 року.

До початку судового засідання, яке відбулося 13 жовтня 2009 року, від відповідача надійшли клопотання про зупинення касаційного провадження у справі, до розгляду господарським судом Харківської області заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 14.07.2009 та клопотання про передачу матеріалів справи до господарського суду Харківської області. Вказані клопотання підлягають відхиленню у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки по-перше, нормою ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України чітко передбачено обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, однак, в даному випадку скаржник помилково наполягає на зупиненні касаційного провадження до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 14.07.2009 у одній і тій же справі.

По-друге, зважаючи на те, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 14.07.2009 відповідачем подано вже після проведення першого судового засідання касаційної інстанції, що відбулося 06.10.2009 року, та яке представник відповідача Чуб Д.В., зловживаючи своїми процесуальними правами, намагався зірвати шляхом заявлення немотивованих відводів, відхилених ухвалами Вищого господарського суду України від 06.10.2009, то перегляд за нововиявленими обставинами вказаної вище ухвали цілком можливий після завершення касаційного провадження у даній справі та не суперечитиме нормам процесуального права і ніяким чином не порушуватиме прав товариства на перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.                         

                                                                         Встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2009 (суддя Усатий В.О.) заяву ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" про забезпечення позову задоволено частково, а саме шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, в межах ціни позову (8043071,27 грн.).

ТОВ "Схід Бройлер" у поданій касаційній скарзі просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що позивачем не надано доказів фінансової неможливості виконання рішення суду в подальшому.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін з наступних підстав.

Застосовуючи заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне відповідачу нерухоме та рухоме майно (нежилі приміщення, транспортні засоби, обладнання тощо) суд першої інстанції виходив з того, що правовими наслідками рішення по справі, в разі постановлення його на користь позивача, буде зобов'язання відповідача сплатити позивачу відповідну суму боргу. Проте, суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти боржника в межах ціни позову призведе до відволікання з обороту значного обсягу фінансів підприємства, що, в свою чергу, може негативно відобразитися на його фінансово-економічному стані, а тому зазначені в заяві про забезпечення позову види та способи забезпечення визнано судом в даній ситуації найбільш адекватними та доцільними.

Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

На спірні процесуальні правовідносини, які склалися навколо вжиття заходів забезпечення позову до вирішення даного спору, поширюється дія ст.ст.66,67 ГПК України.

Відповідно до ст.66 ГПК забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Предметом позову є стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 8043071,27 грн.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Вибір заходу до забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

З огляду на те, що позивачем заявлено саме вимогу про стягнення дуже значної суми грошових коштів (8043071,27 грн.), то накладений судом арешт на майно відповідача в межах ціни позову відповідає суті пред'явлених позовних вимог.

При цьому судом встановлено обставини фінансової неможливості задоволення позову (в разі ухвалення відповідного рішення) шляхом стягнення значної спірної суми коштів з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах.

Адже, саме відсутність на банківських рахунках відповідача достатньої суми коштів може бути вагомою підставою для накладення арешту на інше (рухоме чи нерухоме) майно (в межах ціни позову), належне відповідачу на праві власності.

Окрім того, колегія враховує, що ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2009 про забезпечення позову по справі №50/99-09 вже накладено арешт на грошові кошти в межах ціни позову в розмірі 284166,69 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача. Наведене є додатковим підтвердженням необхідності накладення арешту на належне відповідачу майно в межах ціни позову (8043071,27 грн.).

Таким чином, в даному випадку позивачем обрано такий захід до забезпечення позову, який відповідає сутності пред'явленого позову (стягнення значної суми грошових коштів) та не виходить за його межі, а місцевий господарський суд, застосовуючи вказаний захід, правильно погодився з доводами клопотання про забезпечення позову.

Отже, судом першої інстанції достеменно встановлено, а відповідачем не спростовано наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду про задоволення позову та є підставою для застосування заходів до забезпечення позову.

Зважаючи на наведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117–11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2009 у справі №50/97-09 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Схід Бройлер" –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                                              В.Овечкін

Судді:                                                                                                                     Є.Чернов

                                                                                                                        В.Цвігун