Ухвала

від 15.09.2015 по справі 593/954/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 593/954/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Німко Н.П. Провадження № 22-ц/789/1175/15 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - апелянта - начальника відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції у Тернопільській області Пересади С.С., прокурора Фігель О.Т., представника кримінальної міліції у справах дітей Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області Подлецького М.І., представника служби в справах дітей Бережанської районної державної адміністрації Звіришин С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції у Тернопільській області на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 липня 2015 року за скаргою прокурора Бережанського району Тернопільської області в інтересах малолітнього ОСОБА_4 на дії відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції в Тернопільській області, за участі учасників виконавчого провадження стягувача ОСОБА_5, боржника ОСОБА_6, служби в справах дітей Бережанської районної державної адміністрації, кримінальної міліції у справах дітей Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області про поновлення пропущеного строку для подання скарги, визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року прокурор Бережанського району, діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_4, подав до суду скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції в Тернопільській області (далі- відділу ДВС), в якій просив поновити пропущений строк для подання скарги та визнати неправомірними дії начальника відділу ДВС щодо винесення постанови від 30 травня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №-43211207 з примусового виконання виконавчого листа №-2/593/247/2014, виданого 06 травня 2014 року Бережанським районним судом, про відібрання малолітнього ОСОБА_4 від відповідача (батька) ОСОБА_6 та передання позивачці (матері) ОСОБА_5, та скасувати цю постанову як незаконну. При цьому прокурор зазначив, що відділом ДВС не вжито заходів відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" для належного виконання рішення суду, котре залишається невиконаним, внаслідок чого порушені права та інтереси малолітнього ОСОБА_4.

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 липня 2015 року скаргу прокурора Бережанського району задоволено.

Поновлено строк на оскарження постанови державного виконавця (начальника відділу); визнано неправомірними дії державного виконавця (начальника відділу) державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Пересади С.С. щодо винесення постанови від 30 травня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №-43211207; скасовано вищезазначену постанову.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, начальник відділу ДВС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду.

Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно поновив строк для подання скарги, оскільки про закінчення виконавчого провадження відділ ДВС належно повідомив сторони виконавчого провадження та прокуратуру Бережанського району 30.05.2014 року, про що свідчить запис в журналі обліку подань державних виконавців. А також, що суд не звернув увагу, що державним виконавцем відділу ДВС було вжито усіх заходів примусового виконання рішення суду, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Під час розгляду справи апеляційним судом начальник відділу ДВС підтримала вимоги апеляційної скарги; прокурор, представник кримінальної міліції у справах дітей Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області, представник служби в справах дітей Бережанської районної державної адміністрації апеляційної скарги не визнали, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом установлено :

-Заочним рішенням Бережанського районного суду від 05 травня 2014 року задоволено позов ОСОБА_5 про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відповідача (батька) ОСОБА_6, який проживає АДРЕСА_1 та вирішено передати позивачці (матері) ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.7). Рішення суду допущене до негайного виконання.

- 05 травня 2014 року позивачці видано виконавчий лист №2/593/247/2014 про відібрання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відповідача (батька) ОСОБА_6, який проживає АДРЕСА_1 та передання позивачці (матері) ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2. (а.9)

- 06 травня 2014 року начальником відділу ДВС Пересадою С.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження. Даною постановою боржнику - ОСОБА_6 надано строк на добровільне виконання рішення в строк до 13.05.2014 року. (а. 6)

- 13 травня 2014 року відділом ДВС Бережанського РУЮ пред'явлено вимогу про забезпечення явки працівників для забезпечення громадського порядку при виконанні рішень суду. ( а. 33)

- 14 травня 2014 року з метою примусового виконання рішення суду, державним виконавцем спільно з представником служби в справах дітей Бережанської РДА та КМСД Бережанського РВ УМВС України в області здійснено виїзд за місцем проживання боржника ОСОБА_6, про який останній повідомлявся вищезазначеною вимогою. Актом державного виконавця від 14 травня 2014 року встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_4 відсутні. Прийнято рішення про перенесення виконавчих дій на 22.05.2014 року, а також про накладення штрафу на ОСОБА_6 за невиконання вимоги державного виконавця. ( а. 34)

- 14 травня 2014 року державним виконавцем направлено повторну вимогу боржнику про виконання рішення Бережанського районного суду № 2/593/247/2014 та повідомлено, що примусове виконання рішення суду буде проводитись 22 травня 2014 року. ( а.35)

- 22 травня 2014 року державним виконавцем спільно з представником служби у справах дітей Бережанської РДА та стягувачем здійснено повторний виїзд за місцем проживання боржника з метою примусового виконання рішення суду. Актом державного виконавця було встановлено, що боржник ОСОБА_6 за зазначеною адресою відсутній ( а. 37) Також установлено, що неповнолітній ОСОБА_4 тривалий час не відвідує школу.

- 23 травня 2014 року державним виконавцем на адресу за місцем проживання ОСОБА_6 надіслано офіційне попередження, яким державний виконавець зобов'язав боржника з'явитися у відділ ДВС до 29 травня 2015 року для надання пояснень щодо невиконання судового рішення № 2/593/247/2014. (а. 40)

- 29 травня 2014 року державним виконавцем складено акт про те, що боржнику ОСОБА_6 надіслано вищевказане попередження та виклик, однак, 29 травня 2014 року він на виклик не з'явився. ( а. 41)

- 30 травня 2014 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. Встановлено, що боржником ОСОБА_6 рішення суду про відібрання дитини не виконане. Під час виїзду за місцем виконання рішення боржник - батько дитини був відсутній, що унеможливлювало виконання рішення( а. 43).

-Оглянувши матеріали виконавчого провадження, судом встановлено факт відсутності документів в підтвердження належного повідомлення стягувача ОСОБА_5 про прийняття державним виконавцем оскаржуваного рішення - постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 травня 2014 року, як і про отримання ним вищезгаданих повідомлень про проведення виконавчих дій за його місцем проживання від 14 та 22 травня 2014 року.

-Рішення суду про негайне відібрання дитини залишається не виконаним на даний час, що порушує права малолітнього ОСОБА_4.

Згідно з положеннями ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень. Неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ч. 3 ст. 49 цього Закону визначено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону. В свою чергу, ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, згідно з ч. 2 даної статті, - у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Нормами частини 3 зазначеної статті передбачено, - у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Положеннями ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець провадить виконавчі дії за обов'язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що за необхідності державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.

Вимогами п.8.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 02 квітня 2012 року№512/5 передбачено, що за неможливості з'ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.

Однак, всупереч наведеним нормам, державний виконавець не вжив усіх передбачених законом заходів для виконання судового рішення, зокрема, не виявивши дитину та боржника за місцем проживання останнього, що вбачається із актів державного виконавця від 14.05.2014 року та 22.05.2014 року (а.с.34,37) не звернувся з поданням до суду про розшук дитини або боржника; не порушив перед судом питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.

Задовольняючи скаргу прокурора суд виходив з тих обставин, що постанова про закінчення виконавчого провадження не відповідала вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконання судового рішення фактично не відбулося, державним виконавцем не вжито усіх передбачених вищевказаним Законом заходів щодо виконання рішення, а закінчення виконавчого провадження є фактичною відмовою у виконанні судового рішення, всупереч вимогам ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.

Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження апелянта, що суд безпідставно поновив прокурору строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження. З матеріалів справи вбачається, що про закінчення виконавчого провадження №432111207 та порушення прав малолітнього ОСОБА_4, в інтересах котрого подана скарга, прокурору стало відомо після розгляду звернення стягувача ОСОБА_5 14 липня 2015 року. За таких обставин суд підставно поновив прокурору строк на оскарження постанови нальника відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження.

Необгрунтованими вважає колегія суддів доводи апелянта про відсутність підстав для розшуку боржника та дитини. Як видно з матеріалів виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №2/593/247/2014, виданого 06 травня 2014 року Бережанським районним судом про відібрання малолітнього ОСОБА_4, державним виконавцем складено два акти 14 та 22 травня 2014 року за місцем проживання боржника - батька дитини - ОСОБА_6, з яких вбачається відсутність боржника та дитини. Про неможливість виконання рішення суду за відсутності боржника зазначено і в оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження - як причина невиконання судового рішення (а.с.43).

Безпідставними є доводи апелянта, що виконання даного рішення про відібрання дитини не може бути проведено без участі боржника, котрого за місцем проживання не виявлено, оскільки такі доводи суперечать вимогам ст.77 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець провадить виконавчі дії за обов'язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає формальними,; оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу начальника відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції у Тернопільській області Пересади С.С. відхилити.

Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 липня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції у Тернопільській області (47501, Тернопільська область, м.Бережани, вул.Банкова,6, код ЄДРПОУ 34912434) судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді