Ухвала

від 14.10.2009 по справі 2а-1399/09/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя першої інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем

України

14 жовтня 2009 року                                                                               

справа № 2-а-1399/09/1270

зал судового засідання у приміщенні

суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар

Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                    Білак С.В.

при

секретарі судового засідання

 Безруковій В.М.

за участю

представників:

від

позивача:

Максименко

О.О. - довіреність від 29.09.09р.

від

відповідача: 

Баранов

П.В. - довіреність від 08.01.2009 року

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного

підприємства "Прана"

на

постанову Луганського окружного адміністративного суду

від

15 червня

2009 року

у справі

№2а-1399/09/1270

(суддя  Матвєєва В.В. )

за позовом

Приватного

підприємства "Прана"

до

Державної

податкової інспекції у м. Красний Луч 

Луганської області

про

визнання

недійсним податкового повідомлення-рішення №496/23 від 16.09.2008 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою

Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року по справі

№2а-1399/09/1270  у задоволенні позову

Приватного підприємства "Прана" 

до Державної податкової інспекції у м. Красний Луч  Луганської області про визнання недійсним

податкового повідомлення-рішення №496/23 від 16.09.2008 року відмовлено.

В

апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Приватне

підприємство "Прана" просить скасувати постанову суду першої

інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в

письмових запереченнях під час апеляційного розгляду справи проти доводів

апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та

обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та

процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі.

Колегія

суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і

обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила

наступне.

Відповідачем

була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання

достовірності нарахування бюджету сум 

податку на додану вартість за період з 01.09.2006 року по 31.01.2007

року при здійсненні господарських операцій з ПП «Тар», за результатами якої складений

акт від 16.09.2008 року №647/23-31769903 та прийнято податкове

повідомлення-рішення № 496/23 від 16.09.2008 року., яким позивачеві згідно

підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в

розмірі 320164,5 грн., у тому числі основний платіж 213443 грн., штрафні

(фінансові) санкції - 106721,5 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані

згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону

України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами”.

Як

вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення  послужив висновок податкового органу про те,

що позивачем у порушення  п.п. 7.2.4. п.

7.2 ст. 7 та абз. в абз. г. п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.97 року №

168/97-ВР «Про податок на додану вартість», з вересня 2006р. по січень 2007р.,

включало до рядка 10.1 колонка Б «дозволений податковий кредит» Декларацій, за

вищенаведений період, та до Реєстру отриманих податкових накладних, суми ПДВ по

податковим накладним, виписані ПП "Тар", який не зареєстрований

платником ПДВ, чим було завищено податковий кредит та занижено податок на

додану вартість.

За вимогами

п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»

податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих

(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та

статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, у тому

числі з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та

послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку.

Підпунктом

7.4.5. п.7.4. ст.7 цього Закону забороняється 

включення  до  податкового 

кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -

актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує

перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За вимогами

п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на

нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно

особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9

цього Закону.

Пунктом 9.6

статті 9 наведеного Закону встановлено, що 

свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість діє

до дати його анулювання,  яке відбувається

у випадках, якщо:  зареєстрована згідно з

пунктом 2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців як платник

податку особа мала за останні дванадцять поточних календарних місяців

оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зареєстрована як платник податку

особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника

податку.

Відповідно

до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА

України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції

України 23.06.1997р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка

зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно

індивідуальний  податковий номер платника

податку на додану вартість.

Пунктом 5

зазначеного Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у

випадках її заповнення іншою особою ніж особою, яка зареєстрована як платник

податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний  податковий номер платника податку на додану

вартість.

З

матеріалів справи вбачається, що актом Ленінської міжрайонної державної

податкової інспекції у м. Луганську № 134 від 20.01.2006 року було анульовано

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №17303328,

індивідуальний податковий номер 31718812362 виданого 29.10.2001 року платника

ПП «Тар» ЄДРПОУ 31718838. Платник ПДВ виключений із реєстру 20.01.2006 року.

Тобто,

на період  здійснення операцій з продажу

товарів позивачеві, складання податкових накладних і прийняття позивачем

наведених в акті перевірки податкових накладних до податкового обліку,  ПП “Тар”   не

було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

З

урахуванням   вищевикладеного, колегія

суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що - у позивача відсутні

правові підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу

податкового кредиту за податковими накладними, виданими Приватним підприємством

«Тар». За таких обставин, колегія суддів вважає, що податковим органом

правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави

для задоволення позовних вимог.

Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та

ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись

статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну

скаргу Приватного підприємства "Прана" на постанову Луганського

окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року по справі

№2а-1399/09/1270 - залишити без задоволення.

Постанову

Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року по справі

№2а-1399/09/1270 залишити без змін.    

Вступна та

резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у

судовому засіданні 14 жовтня 2009 року . Ухвала у повному обсязі

складена у нарадчій кімнаті 19 жовтня 2009 року.

Ухвала суду

апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту

проголошення.

Ухвала може

бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання

законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в

повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в

повному обсязі.

Головуючий:                                                                                            

Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                         

Сухарька М.Г.

Білак С.В.