Постанова

від 29.08.2011 по справі 2а-1670/6331/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6331/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006452301/122 від 14.07.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року відповідачем встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" занижено податок на прибуток загалом в сумі 413 670 грн. 50 коп. Висновки акта перевірки позивач вважає помилковими, оскільки право на формування валових витрат підтверджується договорами, податковими накладними, актами приймання - передачі та платіжними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. В поданих до суду письмових запереченнях зазначав, що під час проведення вказаної перевірки позивачем не було надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення вантажу (щебеню) від постачальника (ПП "РКС-Теплотрейд") до ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД". Крім того, вказував на нікчемність договору субпідряду, укладеного між позивачем та ПРАТ "КРМП". У зв'язку з вищевикладеним, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр ЛТД" зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів № 288/9 від 24.04.1992 року, розпорядженням № 162-Р від 11.02.1998 року ТОВ перереєстровано в Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (т. І, а.с. 163 ).

Позивач є платником податку на прибуток, взятий на податковий облік 22.05.1992 року за № 22 (т. І, а.с. 164 ).

Працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 3418/23-209/21074215 від 27.05.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем, зокрема, вимог п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" занижено податок на прибуток на загальну суму 413 670 грн. 50 коп., в т.ч.: за IV квартал 2009 року в сумі 400 426 грн., за І квартал 2010 року в сумі 13 244 грн. 50 коп. (т. І, а.с. 162-254 ).

Позивачем 03.06.2011 року до Кременчуцької ОДПІ подано заперечення на вищевказаний акт перевірки, у зв'язку з чим податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" з питань, викладених в запереченні до акту перевірки № 3418/23-209/21074215 від 27.05.2011 року.

За результатами перевірки, з урахуванням зауважень, викладених в запереченні, складено акт № 4612/23-209/21074215 від 04.07.2011 року в якому повторно вказано на порушення позивачем, зокрема, вимог п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього в сумі 863 988 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2009 року в сумі 863 988 грн.

На підставі висновків вищезазначених актів перевірки Кременчуцькою ОДПІ 14.07.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006452301/122, яким ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 863 988 грн. (т. І, а.с. 10 ).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню № 0006452301/122 від 14.07.2011 року необхідно зазначити наступне.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97) (далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закону № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В ході розгляду справи по суті судом встановлено, що до складу валових витрат (рядок 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2009 року позивачем віднесено вартість придбаного щебеню фр. 20-40, гранвідсіву фр. 2/10 та послуг з їх доставки на загальну суму 135 560 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, товарно-матеріальні цінності було придбано ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" у ПП "РКС-Теплотрейд" без укладення письмового договору.

Розрахунки між контрагентами проведено в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки в банківських установах.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних, рахунків та платіжних доручень (т. І, а.с. 14-24 ).

Дослідивши в судовому засіданні вищеперелічені документи суд вважає за необхідне зазначити, що до податкових накладних та рахунків ПП "РКС-Теплотрейд" включено послуги з доставки товарно-матеріальних цінностей.

Господарські операції з поставки щебеню, гранвідсіву та надання послуг по їх доставці визначені податковим органом як безтоварні із посиланням на відсутність товарно-транспортних накладних, які у свою чергу підтверджували б факт перевезення товарно-матеріальних цінностей за вказаною угодою.

Суд погоджується з даним висновком відповідача з огляду на наступне.

Так, позивачем ні під час проведення перевірки, ні в судове засідання не було надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення щебеню та гранвідсіву саме від постачальника (ПП "РКС-Теплотрейд") до ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД".

Крім того, судовим розглядом встановлена відсутність у позивача та його контрагента дорожніх листів на перевезення вантажів, які підтверджували б факт перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Представник позивача в судовому засіданні визнав той факт, що товарно-транспорті накладні та дорожні листи у ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" відсутні. При цьому, посилався на те, що чинне законодавство України не передбачає обов'язкового застосування товарно-транспортних накладних при здійсненні поставки товару. Також вказав, що спільний наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" № 488/346 від 29.12.1995 року, на який посилалася податкова інспекція в акті перевірки, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а відтак не підлягає обов'язковому застосуванню.

Надаючи правову оцінку вказаним твердженням представника позивача суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. п. 11.5 - 11.7 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП "РКС-Теплотрейд", відсутність дорожніх листів на перевезення вантажів, відсутність доказів про наявність виробничих потужностей підприємства та його контрагента повністю підтверджує безтоварність операцій з постачання щебеню та гранвідсіву саме від цього контрагента.

Крім того, між ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (Підрядник) та ПП "Індбуд" (Субпідрядник) 10.04.2009 року укладено договір субпідряду № 34/2 (т. І, а.с. 12-13 ), відповідно до п. 1.1. якого на умовах даного договору Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням Підрядника з використанням своїх матеріалів та устаткування та сплатити Підряднику один відсоток від вартості виконаних ним робіт за координацію діяльності Субпідрядника, а Підрядник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи. Характеристика робіт: будівельно-монтажні роботи з оздоблення приміщень квартир по вул. Першопроходців, 3, м. Комсомольськ, Полтавська область (п. 1.2 договору).

Як зазначено в акті перевірки, вартість робіт, що виконані ПП "Індбуд" позивачем до складу валових витрат не включено (т. І, а.с. 177 ).

Обґрунтовуючи висновок про непідтвердження фактичного надання будівельно-монтажних робіт від ПП "Індбуд" податкова інспекція посилалася на відсутність у останнього необхідних трудових та виробничих ресурсів. Крім того, вказала, що отримані в якості оплати виконаних робіт кошти підприємством спрямовано контрагенту з ознаками фіктивності, а саме: МПП "Шквал" (код ЄДРПОУ 24563133), а відтак - не спрямовані на виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до договору підряду № 34/2 від 10.04.2009 року (т. І, а.с. 178 ). При цьому, відповідачем не заперечується виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті, що знаходиться за адресою вул. Першопроходців, 3, м. Комсомольськ, Полтавська область. Недоведеним є саме факт виконання таких робіт контрагентом позивача - ПП "Індбуд".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено копії податкової накладної від 31.07.2009 року № 318, рахунку-фактури № ІБ-0000254 від 31.07.2009 року, платіжного доручення № 4161 від 18.08.2009 року (т. І, а.с. 51, 53, 54 ).

Дослідивши в судовому засіданні копії зазначених первинних документів, суд вважає за необхідне вказати, що оплату виконаних робіт позивачем проведено не у повному обсязі. Так, відповідно до податкової накладної та рахунку-фактури загальна вартість робіт складає 120 345 грн. 60 коп. Разом з тим, відповідно до платіжного доручення ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" перераховано в якості оплати за виконані роботи 119 142 грн.

В підтвердження факту передачі Субпідрядником виконаних робіт позивачем до матеріалів справи долучено копії довідки типової форми № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт і витрати за липень 2009 року (т. І, а.с. 42 ), актів приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в за червень - липень 2009 року (т. І, а.с. 43-50 ).

Дослідивши в судовому засіданні вказані акти приймання виконаних підрядних робіт суд зазначає, що ПП "Індбуд" до складу витрат включено заробітну плату працівникам загалом в сумі 51 079 грн. (т. І, а.с. 44, 46, 48, 50 - зворот ). Разом з тим, з акту перевірки слідує, що відповідно до податкової звітності ПП "Індбуд" підприємство звітується лише про трьох найманих працівників (т. І, а.с. 183 ).

Крім того, позивачем до матеріалів справи не додано копії ліцензії та інших дозвільних документів ПП "Індбуд" на право зайняття певними видами робіт, чим не виконано вимоги ухвали суду від 27.07.2011 року та протокольної ухвали суду від 16.08.2011 року (т. І, а.с. 1; т. ІІ, а.с. 4 ).

З огляду на вищезазначене, суд вважає правомірними висновки Кременчуцької ОДПІ щодо непідтвердження фактичного виконання ПП "Індбуд" будівельно-монтажних робіт відповідно до договору підряду № 34/2 від 10.04.2009 року.

Окрім того, позивачем до складу валових витрат (рядок 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" декларацій з податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року відповідно до актів виконаних робіт віднесено суму з придбаних субпідрядних робіт в розмірі 728 428 грн.

Так, між ЗАТ "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" (Генеральний підрядник) та ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 217/2 від 01.07.2008 року (т. І, а.с. 55-58 ). Відповідно до п. 2.1. договору Субпідрядник зобов'язується за завданням Генерального підрядника якісно виконати на свій ризик власними силами та засобами передбачений договором, проектно-кошторисною документацією та, складеною на її основі, договірною ціною комплекс ремонтно-монтажних, монтажних, ремонтно-будівельних, будівельних робіт на об'єктах Замовника у відповідності з діючими будівельними нормами і правилами, передати в обумовлені строки Генеральному підряднику вказані роботи та усунути виявлені у ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкту недоробки і дефекти, що виникли з вини Субпідрядника.

Пунктом 5.1. договору визначено, що Замовник здійснює поетапне прийняття робіт раз на місяць, при цьому Субпідрядник надає йому для підписання акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 до 25 числа кожного місяця.

Суд зазначає, що у п. 14 договору "Реквізити сторін" Субпідрядником зазначено ЗАТ "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство", а ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" вказано як Замовника.

В долученій до матеріалів справи додатковій угоді до договору № 217/2 від 01.07.2008 року (т. І, а.с. 59 ) ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" зазначено як Генеральний підрядник, а ЗАТ "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" як Субпідрядник.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів справи долучено копії довідок типової форми № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт і витрати за липень 2009 року - грудень 2010 року (т. І, а.с. 71, 73, 84, 91, 100, 121, 137-150 ), актів приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в за липень - грудень 2010 року (т. І, а.с. 72, 74-83, 85-90, 92-99, 101-119, 122-136 ). Разом з тим, позивачем не надано акти приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в за липень 2009 року - червень 2010 року.

У вищеперелічених документах Замовником вказано ВАТ "Полтавський ГЗК", Генеральним підрядником - ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД", Субпідрядником - ЗАТ "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство".

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Окрім того, згідно частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір субпідряду № 217/2 від 01.07.2008 року є нікчемним, оскільки мало місце недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що між ЗАТ "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" (Підрядник) та ПП "Індбуд" (Субпідрядник) було укладено договір підряду № 20/06 від 06.04.2009 року. При цьому, ЗАТ "КРМП" не було кінцевим споживачем будівельно-монтажних робіт. Роботи, які придбавалися у Приватного підприємства "Індбуд" ЗАТ "КРМП" реалізовувало сукупно позивачу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач також мав господарські відносини із Приватним підприємством "Індбуд". Таким чином, позивач придбавав роботи у ЗАТ "КРМП", хоча мав прямі контакти з їх виконавцем - Приватним підприємством "Індбуд", що згідно роз'яснень Вищого адміністративного суду України (лист від 02.06.2011 року № 742/11/13-11) є однією з ознак відсутності факту здійснення господарської операції.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до даних Кременчуцької ОДПІ у ПП "Індбуд" відсутні трудові ресурси, матеріально-технічна база (виробничі потужності), транспортні засоби, що унеможливлює виконання останнім умов зазначеного договору.

За таких обставин, суд вважає правомірним висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІІ кварталі 2009 року в сумі 863 988 грн.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення № 0006452301/122 від 14.07.2011 року. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Кременчуцькою ОДПІ норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Кременчуцька ОДПІ приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 69-71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 вересня 2011 року.

Суддя О.О. Кукоба