Ухвала

від 10.09.2013 по справі 2-а/1970/3739/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 2-а/1970/3739/12

10 вересня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача (заявника) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю В«Залозецький цегельний заводВ» про відстрочення виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 по справі № 2-а/1907/3739/12 за позовом прокурора Зборівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі до спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю В«Залозецький цегельний заводВ» про стягнення заборгованості на суму 5420,23 грн.-

ВСТАНОВИВ:

Тернопільським окружним адміністративним судом, за результатами розгляду адміністративної справи №2а-1970/3739/12, винесено постанову від 08 листопада 2012 року, якою адміністративний позов задоволено повністю та стягнуто з спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю В«Залозецький цегельний заводВ» в користь управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі 5420,23 грн. заборгованості по сплаті єдиного внеску на загольнообов'язкове соціальне страхування.

22.08.2013 року до Тернопільського окружного адміністративного суду поступила заява СМП ТОВ В«Залозецький цегельний заводВ» про відстрочку виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі №2а-1970/3739/12 на десять місяців.

У судовому засіданні представник відповідача заяву підтримала, обґрунтовуючи тим, що СМП ТОВ В«Залозецький цегельний заводВ» перебуває у скрутному фінансовому становищі, на рахунках товариства відсутні кошти, що в свою чергу ускладнює виконання судового рішення. Також пояснила, що цегельний завод забезпечує велику кількість робочих місць для місцевого населення та відіграє важливу роль для економіки Зборівського району, і на даний час підприємством вживаються заходи спрямовані на відновлення нормального режиму роботи цегельного заводу, що в свою чергу забезпечить надходження коштів на рахунки підприємства та погашення заборгованостей. З огляду на викладене представник позивача просила суд задовольнити заяву та відстрочити виконання рішення суду на десять місяців.

Представник позивача щодо задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду заперечував. Вказав, що УПФУ в Зборівському районі є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, проводить збір та акумуляцію єдиного внеску та інших коштів, призначених для виплати пенсій і несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, а СМП ТОВ В«Залозецький цегельний заводВ» в свою чергу, завдає шкоди інтересам держави та створює реальну загрозу повноцінній та своєчасній виплаті коштів на пенсії та інші соціальні виплати соціально незахищеним категоріям громадян.

Також зазначив, що під відстрочкою виконання рішення адміністративного суду в розумінні ст.263 КАС України слід розуміти відкладення на певний час у виняткових, передбачених законом, випадках виконання судового рішення. Проте, законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачено пільг з нарахування та сплати єдиного внеску або звільнення від його сплати, в тому числі відстрочки, а тому вважає, що заяви про відстрочку виконання рішення суду про стягнення внесків до пенсійного фонду не можуть підлягати до задоволення. З огляду на викладене, просив у задоволені заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

При вирішенні заяви про відстрочення виконання судового рішення суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Судом встановлено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Тернопільській області знаходиться виконавчий лист №2а-1970/3739/12, виданий Тернопільським окружним адміністративним судом 22.01.2013 про стягнення з СМП ТОВ В«Залозецький цегельний заводВ» 5420,23 грн. заборгованості в користь управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі (виконавче провадження ВП №36367609). Проте, вказана заборгованість СМП ТОВ В«Залозецький цегельний заводВ» станом на час розгляду справи судом не погашена, а судове рішення не виконане.

Для підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суд враховує письмові докази, а саме: банківські виписки за період з 30.09.2011 по 14.08.2013, та з 01.01.2012 по 16.08.2013 - на рахунках СМП ТзОВ В«Залозецький цегельний заводВ» кошти відсутні (а.с.76-77), а також лист - відповідь від 29.01.2012р. вих. №12/13/539 на запит державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Тернопільській обл. у межах виконавчого провадження у якому вказано, що СМП ТОВ В«Залозецький цегельний заводВ» не є клієнтом АТ ОСОБА_3, вказане свідчить про відсутність коштів на відкритих рахунках СМП ТОВ В«Залозецький цегельний заводВ» .

На підставі викладеного, у відповідності до вимог ст. 263 КАС України, суд констатує наявність обставини, що ускладнюють виконання постанови суду по справі №2а-1970/3739/12.

Разом з тим, як слідує з листа - звернення голови Зборівської районної ради від 14.08.2013 №01-187/17-19, територіальна громада Зборівського району в особі Зборівської районної ради звертається до СМП ТОВ В«Залозецький цегельний заводВ» з проханням вчинити всі можливі та необхідні дії, спрямовані на відновлення роботи цегельного заводу, оскільки дане підприємство відіграє важливу роль в економіці Зборівського регіону, забезпечує велику кількість робочих місць для місцевого населення, значно збільшує надходження до місцевого бюджету шляхом сплати податків та інших обов'язкових платежів (а.с. 78).

Щодо тверджень представника позивача з приводу того, що законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачено пільг з нарахування та сплати єдиного внеску або звільнення від його сплати, а тому судом не може бути надана відстрочка з виконання рішення суду щодо стягнення внесків до пенсійного фонду, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.36 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Можливість відстрочення або розстрочення виконання, а також встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі у вищевказаному порядку та з аналогічних підстав передбачено нормою ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно даної норми, суд в разі розстрочення або розстрочення виконання, а також встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення постановляє ухвалу, яка згідно ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, в разі набрання нею законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії „Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України „Про виконавче провадження" від 26.06.2013 року № 5-рп/2013, в розрізі положень ст.ст.116, 121 Господарського процесуального кодексу України та статті 36 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , Конституційний суд зазначив, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Така ухвала має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження.

Крім того, Конституційний Суд України зазначив, що підставою для застосування статті 36 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою (господарських судів) до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, з системного аналізу вище наведених норм Закону України „Про виконавче провадження", ст.263 КАС України, рішення Конституційного суду України у справі №1-7/2013, можна дійти висновку, що ухвали адміністративного суду про розстрочку, відстрочку виконання рішення спрямовані на забезпечення повного виконання рішення суду і підставою для застосування ст.263 КАС України є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень до яких відносяться, а саме: відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо.

Беручи до уваги доводи викладені заявником в заяві про відстрочення виконання судового рішення відповідно до приписів ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та докази в обґрунтування вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також строки встановлені для виконання рішення суду та інші обставини справи, заява про відстрочення виконання судового рішення підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 160, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю В«Залозецький цегельний заводВ» про відстрочення виконання судового рішення, - задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 по справі № 2-а/1907/3739/12 про стягнення з спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю В«Залозецький цегельний заводВ» (код 21138458) в користь Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі 5420,23 грн. заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на три місяці, а саме - до 10 грудня 2013 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено і підписано 13 вересня 2013).

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.