Ухвала

від 21.09.2015 по справі 916/3695/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"21" вересня 2015 р. Справа № 916/3695/15

Суддя господарського суду Одеської області Зайцев Ю.О., дослідивши заяву від 01.09.2015 р. (вх. ГСОО № 2-4782/15) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МЕЙЛЕРВ» про забезпечення позову по справі №916/3695/15, за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МейлерВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Онлайн ІмексВ» про стягнення 433601,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ : В провадженні судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. знаходиться справа №916/3695/15 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МейлерВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Онлайн ІмексВ» про стягнення 433601,74 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2015 р. порушено провадження у справі.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на наступні обставини.

Між позивачем та ТОВ «ОНЛАЙН ІМЕКС» був укладений договір №01/02/14-1 про надання послуг. Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов'язався надавати замовнику онлайн послугу з відправлення інформаційних листів за допомогою системи Mailersoft, а замовник зобов'язався оплачувати послуги у строки та у розмірі, передбаченими договором.

03.03.2014р. сторони уклали додаткову угоду, якою внесли зміни до п. 4.2. договору щодо порядку розрахунку за послуги. Так, відповідно до п. 4.2. договору наприкінці поточного місяця, але не пізніше 25-го числа, виконавець виставляє замовнику рахунко на передоплату послуг у наступному місяці, який замовник зобов'язується сплатити не пізніше останнього календарного дня поточного місяця. На виконання вимог договору позивач в період з 01.02.2014р. по 31.07.2015р. надав відповідачу послуги, що є предметом договору, в повному обсязі та відповідно до вимог відповідача. Плата за послуги, що надані у вищезазначений період на день подачі позову не надійшла.

З наведених підстав ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МЕЙЛЕРВ» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Онлайн ІмексВ» про стягнення 433601,74 грн.

01.09.2015р. за вх. ГСОО №2-4782/15 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МЕЙЛЕРВ» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОНЛАЙН ІМЕКС» та знаходяться на р/р №26000170061 в ПАТ «МАРФІН БАНК», МФО 328168 та/або на будь-яких інших рахунках ТОВ «ОНЛАЙ ІМЕКС» в розмірі 442273,78 грн.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що враховуючи значну суму боргу та те, що відповідач, визнавши свій борг ще в березні 2015р. надав гарантійний лист із розрахунком заборгованості станом на 28.02.2015р. та порядком її погашення. Проте, до цього часу, заборгованість не погашена.

Вказані вище дії, на думку позивача, підтверджують намагання відповідача ухилитись від виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, підставою для вжиття судом заходів із забезпечення позову є обставини, які дають підстави вважати про утруднення або взагалі неможливість виконання рішення господарського суду про задоволення відповідної вимоги (у разі його задоволення).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Як роз'яснено у п. З постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позовуВ» від 26.12.2011р. № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Статтею 67 ГІІК України визначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві: забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку: зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не сучасниками даного судового процесу.

Разом з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з врахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, па яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювані певні дії. Зазначені висновки знайшли своє відображення у постанові Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляд) судами корпоративних спорів" N 13 від 24.10.2008 р.

Адекватність заходів до забезпечення позову ґрунтується на тому, що предметом спору є стягнення суми заборгованості, а заходом до забезпечення позову - арешт на грошові суми, що належать ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОНЛАЙН ІМЕКС», проте які можуть зникнути після отримання відповідачем інформації про судовий спір.

Варто зауважити, що Вищий господарський суд України дотримується правової позиції, згідно з якою питання забезпечення позову найдоцільніше вирішувати на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України) (абз. 1 п. З постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» від 26.12.2011р. № 16). Крім того, суд приймає до уваги правові позиції ВГСУ, які знайшли своє відображення у постановах по справі №18/5009/7764/11 від 24.05.2012 р., №18/50/19 від 16.12.2009 р. та №5011-22/1941-2012 від 23.05.2012 р.

Викладені обставини у своїй сукупності, підтверджені зазначеними доказами, свідчать не лише про ухилення ТОВ В«КОМБИНАТВ» від виконання своїх зобов'язань по Договору позики, а й про наявність інших об'єктивних підстав, які можуть призвести до імовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно згідно доданого переліку, що є обґрунтованим, підстави для вжиття таких заходів підтверджено належними та допустимими доказами, а їх невжиття може призвести до імовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Щодо вимог позивача в заяві про вжиття запобіжних заходів в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу на будь-яких інших рахунках, суд зазначає, що чинним Законодавством України, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не передбачено повноважень суду щодо накладення арешту на грошові кошти на будь-яких рахунках відповідача.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву від 01.09.2015р. за вх. ГСОО №2-4782/15 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МЕЙЛЕРВ» про забезпечення позову по справі № 916/3695/15 - задовольнити частково.

2. Забезпечити позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МЕЙЛЕРВ» , накласти арешт на грошові суми, що належать ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОНЛАЙН ІМЕКС» та знаходяться на р/р №26000170061 в ПАТ «МАРФІН БАНК», МФО 328168 в розмірі 442273,78 грн.

3. В решті заяви - відмовити.

Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«МЕЙЛЕРВ» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, код ЄДРПОУ 38864222).

Боржником за цією ухвалою є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ОНЛАЙН ІМЕКСВ» (65017, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 5, офіс 206, код ЄДРПОУ 38477454).

Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішенняВ» , набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 21.09.2015 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадженняВ» в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадженняВ» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)В» №2677-VI від 04.11.2010р.

Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження"

В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 67, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ю.О. Зайцев