Постанова
від 08.11.2011 по справі 24/103
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.11.2011 р. справа №24/103

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 За участю представників: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю №1801 від 30.05.2011р. від відповідача :ОСОБА_5 за довіреністю №02-22/251 від 20.01.2011р.. від третьої особи 1:не з'явився від третьої особи 2:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської міської ради, м. Шахтарськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецька області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 16.09.2011р.) у справі№24/103 (суддя Величко Н.В.) за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ, в особі Донецької філії, м. Донецьк доШахтарської міської ради, м. Шахтарськ, Донецька область треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_6, м. Шахтарськ, Донецька область; 2. Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Донецьк простягнення в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 6474,12грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 16.09.2011р.) у справі №24/103 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ, в особі Донецької філії, м. Донецьк до Шахтарської міської ради, м. Шахтарськ, Донецька область про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 6474,12грн. задоволено.

Присуджено до стягнення з Шахтарської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі Донецької філії - 6074,12грн., виплаченого страхового відшкодування, 400грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, держмита у сумі 102грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Рішення суду мотивоване тим, що винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_7, який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, позивач виплатив своєму страхувальнику ОСОБА_8, який постраждав внаслідок ДТП, страхове відшкодування і звернувся до суду з позовом про відшкодування з відповідача понесених витрат у порядку регресу, внаслідок встановленого суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача та обґрунтованість та доведеність вимог позивача.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. у справі №24/103 скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції було прийнято рішення про стягнення з відповідача коштів в порядку регресу у сумі 6474,12грн. за відсутності належних і допустимих доказів, які підтверджують те, що позивач не має права регресної вимоги до відповідача, оскільки останній застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

У судовому засіданні представник скаржника просив скасувати рішення суду першої інстанції з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення; відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить вихідний штамп канцелярії суду на ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2011р. про порушення апеляційного провадження, поштові повернення з відміткою В«адресат за зазначеною адресою не проживаєВ» .

Враховуючи, присутність у судовому засіданні представників позивача та відповідача, а також те, що явка представників третіх осіб у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі їх представників за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2008р. у м. Шахтарськ по вул. Леніна трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_9, який керував автомобілем ГАЗ 31105, державний номер НОМЕР_1 та водія ОСОБА_8, який керував автомобілем ОСОБА_10, державний номер НОМЕР_2. Зазначена обставина підтверджується довідкою про ДТП від 30.10.2008р., протоколом про адміністративне порушення від 25.10.2008р., постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2008р. В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки ОСОБА_10, державний номер НОМЕР_2 були завдані механічні пошкодження.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з довідкою про обставини ДТП та постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2008р. у справі №3-10490, винним у вчиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, визнано ОСОБА_6 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином вина ОСОБА_6 у вчиненні ДТП встановлена у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем - Шахтарською міською радою. Згідно довідки Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області ВРЕР м. Шахтарська від 11.03.2011р. автомобіль марки ГАЗ 31105-101, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за Шахтарською міською радою.

За приписами ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю ОСОБА_10, державний номер НОМЕР_2 в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

16 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_8 був укладений договір добровільного страхування засобів наземного транспорту (автокаско) №0068954, за умовами якого під страховий захист позивача взято автомобіль марки ОСОБА_10, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки .

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування. Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, матеріальний збиток, заподіяний внаслідок ДТП власнику автомобіля ОСОБА_10, державний номер НОМЕР_2, становить 6074,12грн. (без ПДВ та франшизи), що підтверджується висновком експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди від 11.11.2008р. та страховим актом №340 від 02.12.2008р.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно пункту 37.4. якої страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ним підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодження майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. За приписами ст.10 Закону України «Про страхування»франшиза -це частина збитків, яка не відшкодується страховиком згідно договору страхування.

Отже, у позивача виникли зобов'язання щодо виплати на користь ОСОБА_8 страхового відшкодування за пошкоджений в результаті ДТП транспортний засіб. На виконання зазначених зобов'язань позивач виплатив на користь ОСОБА_8 грошову суму страхового відшкодування у розмірі 6074,12грн., що підтверджується платіжним дорученням №544 від 03.12.2008р.

Таким чином, після сплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_8 у позивача виникло право суброгаційної вимоги до відповідача.

При цьому, в силу приписів ст.993 ЦК України позивач має право на власний розсуд звернутися з вимогою як до відповідача, так і до ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», чим спростовується твердження заявника про те, що позивач не має права вимоги за заподіяні збитки до відповідача.

11 травня 2011 року позивач направив відповідачу претензію про регресні вимоги на суму 6474,12грн., що підтверджується копією поштового повідомлення від 12.05.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем претензію позивача залишено без задоволення та спричинених збитків не сплачено.

Між тим, у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Тому, у порядку суброгації страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду.

З огляду на викладене, матеріалами справи доведено, що сума спричинених збитків складає 6074,12грн. і тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Доводи апеляційної скарги в цій частині позовних вимог не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З приводу вимоги скаржника направити справу №24/103 на новий розгляд, судова колегія зазначає наступне:

Згідно положень ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ цього Кодексу. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Стаття 101 ГПК України встановлює межі перегляду справи, а стаття 103 цього Кодексу визначає повноваження апеляційного суду. Виходячи з приписів ст.103 ГПК України апеляційні суди при розгляді апеляційної скарги не мають права повертати справу для нового розгляду до суду першої інстанції, а повинні самі виносити рішення.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 16.09.2011р.) у справі №24/103 частково не відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а саме, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 400грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, в позовних вимогах в цій частині слід відмовити, в решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін, та апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шахтарської міської ради, м. Шахтарськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 16.09.2011р.) у справі №24/103 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2011р. (повний текст підписано 16.09.2011р.) у справі №24/103 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 400грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Викласти абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення наступним чином:

«Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ, в особі Донецької філії, м. Донецьк до Шахтарської міської ради, м. Шахтарськ, Донецька область про стягнення 6074,12грн. виплаченого страхового відшкодування (збитку, заподіяного внаслідок ДТП), 400грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження - задовольнити частково.

Стягнути з Шахтарської міської ради (86200, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 04053074) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі Донецької філії (83001, м. Донецьк, пр. Гурова, 5, ідентифікаційний код 25096917, р/р 26505000016320 в ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 335838) - 6074,12грн. виплаченого страхового відшкодування (збитку, заподіяного внаслідок ДТП), державне мито у сумі 95,88грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 221,84грн.

В решті позовних вимог відмовити.»

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Донецької філії (83001, м. Донецьк, пр. Гурова, 5, ідентифікаційний код 25096917, р/р 26505000016320 в ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 335838) на користь Шахтарської міської ради (86200, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 04053074) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 3,06грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_3

Надруковано 8 примірників: 2 -позивачу; 1 -відповідачу; 2 -третім особам; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС

СудДонецький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення08.11.2011
Оприлюднено28.09.2015
Номер документу50918362
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —24/103

Постанова від 08.11.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Зубченко І.В.

Ухвала від 06.10.2011

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Зубченко І.В.

Ухвала від 29.12.2010

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Ткаченко І. В.

Рішення від 17.07.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Лутак Т.В.

Ухвала від 13.06.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Лутак Т.В.

Ухвала від 13.08.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Копитова О.С.

Ухвала від 02.10.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Копитова О.С.

Ухвала від 12.11.2012

Господарське

Господарський суд Київської області

Лутак Т.В.

Ухвала від 15.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Копитова О.С.

Ухвала від 19.04.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Копитова О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні