УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2015 р.Справа № 820/7103/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.
представника позивача - Титова Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 820/7103/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод"
до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції
про визнання протиправною бездіяльності та постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просив суд:
- визнати протиправною постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП № 40071216 від 06.09.2013 року про стягнення з позивача боргу у розмірі 177781,86 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незакриття виконавчого провадження ВП № 40071216 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" боргу у розмірі 177781,86 грн. та бездіяльність щодо неповернення виконавчого листа № 2а-9546/12/2070 від 20.08.2013, виданого Харківським окружним адміністративним судом, стягувачу;
- зобов'язати відповідача закрити виконавче провадження ВП № 40071216 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" боргу у розмірі 177781,86 грн. та зобов'язати повернути виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду № 2а-9546/12/2070 від 20.09.2013 року стягувачу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. ч. 1, 2 ст. 30, ч. 5 ст. 25, ч. 1 ст. 31, п. 8 ч. 1 ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 47 закону України "Про виконавче провадження", ст. 19 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 р. в справі №2а-9546/12/2070 задоволено заяву Харківської обласної митниці про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" до Харківської обласної митниці, Державної митної служби України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення та стягнення суми.
Вищенаведеною ухвалою здійснено поворот виконання судового рішення, за яким відбулося повернення платнику - ТОВ "Харківська пивна компанія -Холод" - з Державного бюджету України грошових коштів у сумі 177781,86 грн., зобов'язано ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" повернути до Державного бюджету України кошти, безпідставно стягнуті на його користь за скасованим рішенням у справі № 2а-785/11/2070 в сумі 177781,86 грн.
20.08.2013 року Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2а-9546/12/2070, згідно якого зобов'язано ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" повернути до Державного бюджету України кошти в сумі 177781,86 грн.
06.09.2013 р. Жовтневим відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40071216 про стягнення з ТОВ "Харківська пивна компанія-Холод" на користь держави боргу в розмірі 177781,86 грн., де у мотивувальній та резолютивній частині постанови помилково було зазначено резолютивну частину рішення, а саме: "стягнути з ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" на користь держави борг в розмірі 177781,86 грн.".
Дану помилку відповідачем було виправлено, відповідно до частини 3 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження", шляхом прийняття 21.07.2015 р. постанови про виправлення помилки. Копії постанови про виправлення помилки надіслано сторонам виконавчого провадження до відома (вих. № 6834).
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів частково погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 13.07.2015 року із вимогою щодо визнання протиправною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 40071216 від 06.09.2013 року про стягнення боргу у розмірі 177781,86 грн., з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду № 2а-9546/12/2070 від 20.09.2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 ст. 181 КАС України встановлено, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішення, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно ч. 2 ст. 181 КАС України позовна заява може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 17.04.2015 р. на прийомі у державного виконавця представник позивача Титов Р.В., що діє на підставі довіреності від 17.04.2015 р., отримав на руки копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 40071216 від 06.09.2013 р., про що наявний особистий підпис Титова Р.В. у матеріалах виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доведеним те, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду із вимогою щодо визнання протиправною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 40071216 від 06.09.2013 року, який встановлено вимогами ч.2 ст.181 КАС України.
Статтею 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Частиною 2 статті 100 КАС України встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання , так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи
Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами
Однак, позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо визнання протиправною постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40071216 від 06.09.2013 року.
Відповідно до частини 2 статті 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при відкритті провадження та розгляді справи по суті, порушено вимоги процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення цього питання по суті, оскільки позивач пропустив передбачений статтею 99 КАС України строк звернення до суду, що згідно вимог статті 100 та частини 2 статті 107 КАС України є перешкодою для розгляду позовних вимог по суті з винесенням постанови про задоволення чи відмову в задоволенні позову.
У відповідності до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, серед іншого, має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.
Згідно п. 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, останню подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності та постанови, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40071216 від 06.09.2013 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" боргу в розмірі 177781,86 грн., через порушення судом норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" в цій частині - залишенню без розгляду.
Відносно позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незакриття виконавчого провадження та неповернення виконавчого листа стягувачу; зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження ВП № 40071216 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" боргу у розмірі 177781,86 грн. та повернути виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду № 2а-9546/12/2070 від 20.09.2013 року стягувачу, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач, обґрунтовуючи вищезазначені позовні вимоги, посилається на пункт 6 частини 1, частини 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 47 "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося, або здійснено частково, повертається стягувачеві у разі: якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачеві, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
Відповідно до п. 4.11.1 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999р. № 74/5, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999р. №74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за № 865/4158 виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо в боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено як обов'язок державного виконавця здійснювати заходи, направлені на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом так і право державного виконавця повернути виконавчий документ, у разі відсутності майна боржника.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" у державного виконавця існує великий перелік повноважень та заходів, які він може застосувати для примусового виконання рішень, однак державним виконавцем не вчинялись дії щодо розшуку майна боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем було вжито наступні заходи для виконання виконавчого листа № 2а-9546/12/2070, виданого 20.08.2013 року Харківським окружним адміністративним судом: 06.09.2013 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40071216, 20.01.2015 року прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн., 16.04.2015 року надіслано вимогу № 4090 на адресу начальника Харківської митниці ДФС щодо виконання боржником виконавчого листа, виданого 20.08.2013 року Харківським окружним адміністративним судом № 2а-9546/12/2070; 22.04.2015 року надіслано вимогу № 4611 на ім'я керівника боржника - Жаркова А.В., щодо необхідності з'явитися до державного виконавця для надання пояснень; 16.06.2015 року винесено подання (повідомлення) про притягнення до кримінальної відповідальності № 5978; 16.06.2015 року державний виконавець звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу; 21.07.2015 року прийнято постанову про виправлення помилки у мотивувальній та резолютивній частині постанови про відкриття виконавчого провадження № 47986140 від 06.09.2013 року.
Колегія суддів зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов'язковим до виконання, державний виконавець при виконанні своїх обов'язків зобов'язаний забезпечити належне виконання судового рішення яке є виконавчим документом.
Оскільки за результатом здійснення зазначених виконавчих заходів, відповідачем не вчинялись дії щодо розшуку майна боржника на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу за виконавчим документом, відповідний акт про наявність таких обставин не складався, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незакриття виконавчого провадження та зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження ВП № 40071216 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" боргу у розмірі 177781,86 грн.; повернути виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду № 2а-9546/12/2070 від 20.09.2013 року стягувачу, є необґрунтованими такими, що заявлені передчасно, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виконавцем не вчинені всі необхідні дії, направлені на виконання рішення суду, а тому правові підстави для застосування п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у спірних правовідносинах.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" згідно якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, колегія суддів не приймає, оскільки як було встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується матеріалами виконавчого провадження, виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду № 2а-9546/12/2070 від 20.09.2013 року станом на час звернення ТОВ "Харківська пивна компанія - Холод" не виконаний, а тому вищезазначені положення Закону також не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незакриття виконавчого провадження та зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження ВП № 40071216 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" боргу у розмірі 177781,86 грн.; повернути виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду № 2а-9546/12/2070 від 20.09.2013 року стягувачу, підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 99, 100, 155, 160, 167, 181, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 820/7103/15 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності та постанови, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40071216 від 06.09.2013 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська пивна компанія - Холод" боргу в розмірі 177781,86 грн., залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 820/7103/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2015 |
Оприлюднено | 25.09.2015 |
Номер документу | 50919240 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Дюкарєва С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні