Ухвала

від 16.09.2015 по справі 821/943/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/943/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Юр-Інком" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року Приватне підприємство "Юр-Інком" (далі ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДПІ) про визнання протиправними дій відповідача та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 вересня 2014 року № 0002942200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 14625,00 грн., з яких за основним платежем на 11700,00 грн. та за штрафними санкціями на 2925,00 грн..

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2014 року №0002942200. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у період з 26 серпня 2014 року по 28 серпня 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПП "Островок", ТОВ "Олімп-Пром", ТОВ "Фаворіт-Найс" за період з 01 січня 2011 року по 01 січня 2013 року та подальшого використання придбаних товарів (робіт, послуг), їх відображення у податковій звітності.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04 вересня 2014 року № 299/21-03-22-05/36580577, у висновках якого зазначено про встановлення порушення, зокрема, п.198.6 ст.198 ПК України підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 11700,00 грн., у тому числі по періодах: серпень 2011 року на суму 11700,00 грн.

На підставі акту перевірки та в зв'язку з виявленими порушеннями ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2014 року №0002942200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 14625,00 грн., з яких за основним платежем на 11700,00 грн., за штрафними санкціями на 2925,00 грн..

Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення ПП з позовом до суду.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2014 року № 0002942200 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість податковим органом визначено позивачу поза межами строків давності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Згідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями п.203.1 ст.203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що останній день подачі податкової декларації звітного (податкового) місяця в даному випадку є - 20 вересня 2011 року, в той же час, ДПІ самостійно було визначено суму грошових зобов'язань платника податків (ПП) 22 вересня 2014 року шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що контролюючим органом було визначено ПП грошове зобов'язання поза межами строків давності, передбачених ст.102 ПК України, а саме через 1097 днів, що настали за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (20 вересня 2011 року), тому з врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2014 року №0002942200 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ДПІ викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук