Постанова

від 15.09.2011 по справі 1/53

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Справа № 1/53

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Мурська Х.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 16 травня 2011 року у справі №1/53 порушеній за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до приватного підприємця ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Чернівецької області (суддя Желік Б.Є.) ухвалою від 16 травня 2011 року по справі №1/53 відмовив приватному підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання наказу від 26 січня 2011 року таким, що підлягає виконанню; поновив пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу від 21 січня 2011 року; доповнив наказ від 26 січня 2011 року після слів «яке набрало чинності 11 листопада 2011 р.»наступним текстом: «і на виконання ухвали суду від 16 травня 2011 року».

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить ухвалу від 16 травня 2011 року по справі №1/53 скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити. В обґрунтування скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 21, 23, 82 закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 117, 118 ГПК України.

Про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги учасники процесу повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з'явилися й не повідомили суд про причини неявки. Клопотань чи заяв не поступало. Тому колегія суддів ухвалила розглядати справу в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи №1/53 за позовом прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до приватного підприємця ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи рішенням господарського суду Чернівецької області від 31 жовтня 2007 року у справі №1/53 задоволено позовні вимоги прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до приватного підприємця ОСОБА_1, зобов'язано відповідача звільнити шляхом демонтування кіоску земельну ділянку площею 0,0025 га, що розташована на розі вул. Головної -ОСОБА_2 у м. Чернівці. Рішення набрало законної сили 11 листопада 2007 року.

25 січня 2011 року Чернівецька міська рада звернулась до господарського суду Чернівецької області з проханням видати наказ на виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 31 жовтня 2007 року у справі №1/53.

26 січня 2011 року господарський суд Чернівецької області видав наказ №1/53 про примусове виконання рішення - зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити шляхом демонтування кіоску на користь Чернівецької міської ради земельну ділянку площею 0,0025 га, розташовану на розі вул. Головної -ОСОБА_2 в м. Чернівці. Як зазначено у наказі, такий видано на виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 31 жовтня 2007 року, яке набрало чинності 11 листопада 2007 року. Також у наказі вказано, що на підставі ст. 21 закону України «Про виконавче провадження»накази можуть бути пред»явлені до виконання протягом трьох років з дня їх видання.

07 лютого 2011 року постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Чернівецької області №1/53 від 26 січня 2011 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження оскаржена до господарського суду Чернівецької області.

29 квітня 2011 року відповідач звернувся до господарського суду Чернівецької області із заявою, в якій просив визнати таким, що не відповідає виконанню, наказ №1/53, виданий господарським судом Чернівецької області 26 січня 2011 року. В обґрунтування заяви посилається на ст. 21 закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 117, 118 ГПК України, чинними на час прийняття рішення суду. Вважає, що в силу приписів названих норм закону наказ на примусове виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 31 жовтня 2007 року, яке набрало чинності 11 листопада 2007 року, міг бути пред'явлений до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення. В даному випадку наказ №1/53 виданий господарським судом Чернівецької області 26 січня 2011 року -після трьох років з дня прийняття господарським судом Чернівецької області рішення (31 жовтня 2007 року) і набрання ним законної сили (11 листопада 2007 року).

Ухвалою від 05 травня 2011 року господарський суд Чернівецької області прийняв до розгляду заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та призначив її розгляд на 16 травня 2011 року.

В матеріалах справи відсутня заява стягувача, подана господарському суду Чернівецької області, про продовження пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання із зазначенням поважності причин пропущення строку.

Постановляючи оскаржену ухвалу від 16 травня 2011 року суд першої інстанції виходив з положень 116, 118 ГПК України, якими встановлено порядок видачі чи надсилання наказу на примусове виконання рішення суду, строк пред'явлення наказу до виконання. Суд першої інстанції також встановив, що наказ на виконання рішення суду від 31 жовтня 2007 року мав бути виданий стягувачу після 11 листопада 2007 року, а строк його пред'явлення закінчувався 31 жовтня 2010 року. Наказ виданий судом за заявою позивача лише 26 січня 2011 року, тобто, після спливу трьох років без поновлення строку для його пред'явлення. Згідно із ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на території України. В порушення ст. 116 ГПК України господарський суд помилково не видав наказ на виконання рішення суду від 31 жовтня 2007 року, а відповідач в добровільному порядку рішення суду не виконав та самовільно зайняту земельну ділянку не звільнив. Отже рішення суду у даній справі не виконано відповідачем, який продовжує протиправно користуватись земельною ділянкою. Наведені обставини суд першої інстанції визнав, як підставу для внесення доповнень до наказу суду від 26 січня 2011 року в частині підстави для його виконання та для поновлення строку пред'явлення наказу до виконання.

Тому суд першої інстанції відмовив відповідачу у задоволенні заяви про визнання наказу від 26 січня 2011 року таким, що підлягає виконанню; поновив пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу від 21 січня 2011 року; доповнив наказ від 26 січня 2011 року після слів «яке набрало чинності 11 листопада 2011 р.»наступним текстом: «і на виконання ухвали суду від 16 травня 2011 року».

Однак такі висновки господарського суду Чернівецької області не ґрунтуються на законі й не відповідають фактичним обставинам справи.

Статтею 117 ГПК України (в редакції, чинній станом на дату прийняття судом першої інстанції оскарженої ухвали (16 травня 2011 року) встановлено вимоги щодо оформлення наказу господарського суду, виправлення помилки в ньому та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. А саме, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до вимог ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 18 закону України «Про виконавче провадження»встановлено вимоги до виконавчого документа, якими серед іншого, є й дата набрання законної сили рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ст. 21 закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на дату видачі наказу й відкриття виконавчого провадження) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Зазначені строки встановлюються для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Статтею 22 закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній станом на дату видачі наказу (26 січня 2011 року) встановлено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

За приписами ч. 2 ст. 24 закону України «Про виконавче провадження»стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Колегія суддів констатує, що наказ від 26 січня 2011 року №1/53 видано на виконання рішення суду від 31 жовтня 2007 року, строк виконання якого три роки в силу чинних на той час приписів закону (ст. 118 ГПК України, ст. 21 закону України «Про виконавче провадження») на дату видачі наказу сплинув.

Крім того, всупереч вимогам ст. 119 ГПК України, ст. 24 закону України «Про виконавче провадження» позивач (стягував) не звертався до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання із зазначенням причин пропуску.

Проте суд першої інстанції розглядаючи заяву відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поновив пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу від 26 січня 2011 року й на цій підставі відмовив у задоволенні заяви відповідача.

Тобто, станом на дату видачі наказу 26 січня 2011 року сплинув строк пред'явлення до виконання наказу, виданого на примусове виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 31 жовтня 2007 року по справі №1/53 і стягувач не звертався до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання, розгляд справи з цього приводу суд не призначав, сторони не повідомляв. Відтак господарський суд Чернівецької області не мав законних підстав при розгляді заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, розглядати й вирішувати питання про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання.

Отже, наказ господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2011 року №1/53 не відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим законом України "Про виконавче провадження", відповідно, такий не підлягає виконанню.

В силу ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як визначено ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення.

За наведеного ухвала господарського суду Чернівецької області від 16 травня 2011 року по справі №1/53 постановлена з порушенням названих вище приписів закону, тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 82-1, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 16 травня 2011 року у справі №1/53 скасувати та прийняти нове рішення - визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Чернівецької області від 26 січня 2011 року №1/53.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Мурська Х.В.