Постанова

від 30.08.2011 по справі 2а-1670/6467/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6467/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Телвес " про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2011 року позивач, Миргородська об'єднана державна податкова інспекція, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Телвес" про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 210380,17 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що Приватне підприємство "Телвес" знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві, як платник окремих видів податків. Станом на 12.07.2011 за відповідачем рахується податкова заборгованість по орендній платі з юридичних осіб за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 210380,17 грн.

Враховуючи, що в досудовому порядку до боржника були застосовані заходи примусового стягнення боргу, на які останній ніяким чином не відреагував, вимушений звернутися до суду із зазначеним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав клопотання про розгляд справи без часті його представника .

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, та не повідомив про поважні причини неявки, заперечення на позов не надав .

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та за наявними в справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділення, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Телвес" зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 06.06.2006 року та перебуває на обліку в Миргородській ОДПІ як платник окремих податків.

Відповідачем у податкових деклараціях № 1374 від 06.02.2009 року, № 30826 від 22.12.2010 року, №3375 від 22.02.2011 року самостійно обчислено суму орендної плати за землю на загальну суму 70410,43 грн.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.14. пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, 49.1., податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст .287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На час розгляду справи податкове зобов'язання по оплаті орендної плати за землю в добровільному порядку відповідачем не сплачена становить 70410,43 грн., а тому підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

Окрім самостійно задекларованих та узгоджених сум грошових зобов'язань з орендної плати за землю, податковим органом прийнято рішення про донарахування грошових зобов'язань з даногоподатку.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного троку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Миргородською ОДПІ податковим повідомленнями рішеннями № НОМЕР_1 від 13.11.2008 року, № НОМЕР_2 від 17.02.2009 року № НОМЕР_3 від 19.03.2010 року відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання визначено суму штрафних санкцій в розмірі 407,17 грн. Податковим повідомленням рішенням № НОМЕР_4 від 09.09.2010 року визначено зобов'язання в сумі 85646,19 грн., яке виникло у зв'язку із заниженням орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-липень 2010 року на загальну суму 57097,46 грн.

Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження платником податків відповідного повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення про донарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ні в апеляційному, а ні в судовому порядку не оскаржувались, тому є узгодженими.

Таким чином, грошові зобов'язання даного платника податків вважаються узгодженими. Разом з тим, вищевказана сума платником податків не сплачена.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Враховуючи той факт, що податкове зобов'язання відповідачем в строк визначений законом не сплачене та узгоджене платником сума в розмірі 210380,17 грн. вважається податковим боргом.

В розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв`язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Зважаючи на викладене, позивачем було направлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/123 від 08 грудня 2008 року та другу податкову вимогу № 2/8 від 13 січня 2009 року про сплату спірного податкового боргу, але зазначені вимоги залишені останнім без задоволення.

Таким чином за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 210375,17 грн., який в добровільному порядку ним не погашено.

На підставі підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Телвес" (37600 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 34412215) суму боргу по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності шляхом перерахування на р/р №33215812700012, код платежу 13050100, код одержувача 34698720, банк одержувача ГУ ДКУ в Полтавській області, МФО 831019 в розмірі 210380,17 грн. (двісті десять тисяч триста вісімдесят гривень сімнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 вересня 2011 року.

Суддя І.С. Шевяков