Постанова

від 08.09.2011 по справі 2а-1670/6535/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6535/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М. ,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства " Антарес " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2011 року Приватне підприємство " Антарес " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

У позові позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0000431600/185 від 11.07.2011 року, яким ПП "Антарес" збільшено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 42 371,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 1 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що посадовими особами Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкових декларацій з ПДВ ПП "Антарес" за квітень - грудень 2009 року, за результатами якої складено акт від 06.06.2011 року №52/15-321/32478777(надалі -Акт). Перевіркою встановлені та зафіксовані в Акті порушення позивачем ст.ст.185,187,п.198.1, 198.6, ст.201 Податкового Кодексу України, ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст.215,ст.228 Цивільного Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ в розмірі 42 371,69 грн. На підставі акту перевірки від 06.06.2011 року №52/15-321/32478777 податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення №0000431600/185 від 11.07.2011 року, яким ПП "Антарес" збільшено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 42 371,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 1 грн.

Позивач вказує, що дане податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням чинного законодавства, на підставі суб"єктивних припущень податкового органу та неповного дослідження відповідних бухгалтерських та податкових документів. Таке твердження ПП "Антарес" обґрунтовує тим, що Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій позивача з порушенням ст.ст.78, 79, 42 Податкового Кодексу України. Крім того, як на думку позивача, податковим органом було неповно досліджено відповідні первинні документи, оскільки перевірка проводилась на підставі тільки податкових декларацій з ПДВ за квітень - грудень 2009 року, що виключає можливість встановлення факту реальності здійснення господарських операцій, відносно яких донараховано податкове забов"язання. Також позивач зазначив, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням строків його винесення, чим не дотримано положення пункту 86.8 ст. 86 Податкового Кодексу України. На підставі викладеного, як на думку позивача, податкове повідомлення - рішення №0000431600/185 від 11.07.2011 року, яким ПП "Антарес" збільшено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 42 371,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 1 грн., є незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Надали пояснення, у якому конкретизували суть фінансово-господарських операцій підприємства та при наданні пояснення надали додаткові первинні фінансово-господарські документи щодо оподатковуваних операцій з ПП "Хімторглайн".

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ правомірно та на підставі закону ПП "Антарес" збільшено суму податкового зобов"язання, з підстав формування його за рахунок, зокрема, сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, придбаного в ПП "Хімторглайн". Податковий орган зазначив, що контрагент позивача, ПП "Хімторглайн", формує податковий кредит за рахунок господарських операцій з ПП "Авто -СВ - 2009", у якого відсутні умови для результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та діяльність якого носить фіктивний характер і пов"язана з наданням податкової вигоди контрагентам. Як на думку відповідача, укладені ПП "Авто -СВ - 2009" договори не несуть ніяких правових наслідків, є нікчемними та суперечать інтересам держави. Тому позивачем неправомірно завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ в розмірі 42 371,69, оскільки вищезазначені обставини впливають на умови його формування, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким ПП "Антарес" збільшено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 42 371,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 1 грн., є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ПП "Антарес" зареєстроване виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 11.08.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 32478777, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №648667, позивач взятий на податковий облік в органах податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України ).

Відповідно до п. 79.2. ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку податкових декларацій з ПДВ ПП "Антарес" за квітень - грудень 2009 року.

За результатами даної перевірки податковим органом складений акт про результати документальної позапланової перевірки від 06.06. 2011 року №52/15-321/32478777, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ПП "Антарес" ст.ст.185, 187, п.п.198.1, 198.6 ст. 198, ст.201 Податкового Кодексу України, ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 Цивільного Кодексу України, у вигляді заниження податку на додану вартість на суму 42 371,69 грн., внаслідок чого підприємством завищений податковий кредит та, відповідно, занижена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 42 371,69 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення вказаної перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення №0000431600/185 від 11.07.2011 року, яким ПП "Антарес" збільшено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 42 371,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 1 грн.

ПП "Антарес", не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось із позовною заявою про визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ №0000431600/185 від 11.07.2011 року та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, а відповідно -протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником ст.185, 187, ст.201 та 198 Податкового Кодексу України, частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного Кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що операції платника податку, позивача, за якими останнім було включено відповідні суми до складу податкового кредиту, відбувалися у 2009 році, включення відповідних сум до відповідних розділів податкових декларацій відбулося у 2009 році. Актом перевірки податковий орган навів висновки дослідження декларацій позивача з ПДВ за 2009 рік. Тобто, відповідні дії платника відбувалися у час дії Закону України "Про податок на додану вартість".

У той же час в Акті та оскаржуваному рішенні йдеться про порушення платником норм Податкового кодексу України, який набрав чинності тільки 31.12.2010 року.

За таких обставин суд вказує на протиправність рішення податкового органу, який застосував до податкових правовідносин закон, що не підлягав застосуванню в силу відсутності у нього зворотньої сили.

Однак, суд також не погоджується із наявністю в діях платника порушень норм податкового законодавства, чинного на час існування відповідних правовідносин.

Норми, про порушення яких позивачем стверджував податковий орган, викладені в законі наступним чином.

Відповідно до змісту ст.185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України.

Статтею 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно ст.198 Податкового кодексу України, внормовано правила формування податкового кредиту платником ПДВ:

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлені правила виписки та отримання, обліку податкових накладних.

Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ПП "Антарес" та ПП "Хімторглайн", від операцій з яким позивач формував податковий кредит за перевіряємий період.

В акті перевірки зазначено, що за результатами проведеного автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов"язань та податкового кредиту за квітень - грудень 2009 року встановлено, що основним постачальником ПП "Хімторглайн" у вказаному періоді являється ПП "Авто - СВ- 2009", стосовно якого актом №3912/23-3/36142115 від 29.11.2010 року позапланової перевірки встановлено відсутність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. Зазначено про відсутність адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов"язань по укладеним договорам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов"язань, що свідчить про відсутність у нього наміру створення правових наслідків, а діяльність підприємства пов"язана з наданням податкової вигоди його контрагентам та суперечить інтересам держави.

Крім того, податковим органом було зазначено, що первинні бухгалтерські документи та податкові накладні ПП "Хімторглайн" на придбання від ПП "Авто - СВ- 2009" товару не відповідають вимогам ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» .

Суд критично оцінює твердження податкового органу стосовно того, що вищевикладені обставини впливають на умови формування позивачем податкового кредиту у квітні - грудні 2009 року від операцій з ПП "Хімторглайн", враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладеній в листі №742/1113-11 від 02.06.2011 року, де зазначено, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов"язок платника податку контролювати дотримання закону його контрагентами та здійснення ними свої податкових зобов"язань, а також відповідати за порушення ними приписів законодавства.

Суд не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення платником податку при проведенні операцій з ПП "Хімторглайн" норм податкового та цивільного законодавства в частині непідтвердженості їх товарності та реальності відповідними первинними бухгалтерськими і податковими документами, з огляду на наступне.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття В«господарська операціяВ» (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Судом встановлено, що позивачем з ПП "Хімторглайн" було укладено договiр поставки від 05.01.2009 року №5/1-11, відповідно до умов якого останнє зобов'язалося передати у власність позивача товар , а ПП "Антарес" зобов'язалося прийняти і оплатити товар по виду, ціні та в кількості , визначених сторонами цього договору.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог та реальності проведеної операції представниками позивача суду було надано документи. Зокрема, отримання товару оформлено згідно чинного законодавства, а саме рахунками - фактурами, видатковими та податковими накладними.

Крім того, представниками позивача суду надано пояснення стосовно транспортування та зберігання купленого у ПП "Хімторглайн" товару та надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення та конкретизацію видів товару, який перевозився.

Також суд звертає увагу на твердження позивача щодо тривалості господарських взаємовідносин ПП "Антарес" з ПП "Хімторглайн", оскільки даний факт підтверджений відповідними доказами. Так суду представниками позивача було надано договір поставки №4/1-1 від 04.01.2011 року, укладений між платником податку та ПП "Хімторглайн", за яким останнє постачало товар платнику податків з визначенням його виду, кількості, якості та вартості. Товарність вказаної операції підтверджена відповідними рахунками - фактурами, товарно-транспортними накладними та актами звірки розрахунків між вказаними підприємствами. А можливість ПП "Хімторглайн" складського зберігання товару підтверджується договорами оренди складських приміщень від 01.09.2008 року, нежилого приміщення від 22.06.2010 року та договором №01/12/10 від 01.12.2010 року, укладеними між ПП "Хімторглайн" та ЗАТ "Стройтранссервіс".

З огляду на викладене, суд приймає до уваги твердження позивача про реальність та товарність господарських операцій позивача зі вказаним контрагентом, що є однією з умов для формування ПП "Антарес" податкового кредиту від їх здійснення.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Так, в ході судового розгляду справи представниками позивача надано пояснення стосовно використання купленого у ПП "Хімторглайн" товару у своїй господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем куплений товар був використаний у господарській діяльності шляхом надання ВАТ "Полтавський ГОК" на підставі договорів підряду будівельних послуг. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт та відповідними до них актами на використання матеріалів.

Отже, враховуючи наявність у позивача документів, які достовірно засвідчують фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: товарно-транспортні накладні, які свідчать про фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки, та подальше використання товару ПП "Антарес" у своїй господарській діяльності, суд дійшов висновку про підтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про реальність операцій, які були об'єктом оподаткування ПДВ.

Суд приймає до уваги посилання позивача на порушення податковим органом ст.78,79, 42 Податкового Кодексу України при здійсненні документальної позапланової невиїзної перевірки податкових декларацій з ПДВ ПП "Антарес" за квітень - грудень 2009 року, складання акту перевірки від 06.06.2011 року №52/15-321/32478777 та про порушення строків прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, однак такі твердження не вплинули на результат розгляду даної справи та ухвалення відповідного рішення, а обґрунтованість позовних вимог підтверджено позивачем відповідними первинними документами, які судом було повно, всебічно досліджено та надано об"єктивну оцінку.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ПП "Антарес" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ПП "Хімторглайн" та подальше використання в господарській діяльності позивача оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність збільшення Кременчуцькою ОДПІ суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ПП "Антарес" в сумі 42 371,69 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. та, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення №0000431600/185 від 11.07.2011 року.

Суд не вважає за можливе застосувати спосіб захисту права, обраний позивачем, у вигляді встановлення нечинності оскаржуваних рішень, оскільки предметом позову є акти індивідуальної дії, які за змістом норм КАС України, підлягають скасуванню, будучи протиправними.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому податкове повідомлення - рішення №0000431600/185 від 11.07.2011 року підлягає скасуванню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000431600/185 від 11 липня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Антарес" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2011 року .

Суддя І.С. Шевяков