Рішення

від 04.10.2010 по справі 8/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р. Справа № 8/73.

За позовом дочірнього підприємства "Стандарт - трейд", м. Київ

до відкритого акціонерного товариства "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів", смт. Кострижівка Заставнівський район Чернівецька область

про стягнення заборгованості - 301892,88 грн.

За зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів", смт. Кострижівка Заставнівський район Чернівецька область

до дочірнього підприємства "Стандарт - трейд", м. Київ

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 10.03.2010 р.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від "Стандарт - трейд" -ОСОБА_1, дов. №1608/1 від 16.08.2010 р.

Від ВАТ «ККБМ»-ОСОБА_2 директор; ОСОБА_3, дов. від 18.08.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

ДП "Стандарт - трейд" звернувся з позовом в якому просить стягнути з ВАТ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" заборгованість із повернення суми фінансової допомоги, пеню, штраф та 3% річних в загальній сумі 301892,88 грн. по договору безвідсоткової позики №0903/01 ФД від 09.03.2010 р. та додатковій угоді №1 від 10.03.2010 р.

Провадження у справі порушено ухвалою від 04.08.2010 р. Ухвалою від 19.08.2010 р. відкладено розгляд справи на 16.09.2010 р. та прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву в якій ВАТ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" просить визнати недійсною додаткову угоду №1 від 10.03.2010 р. до договору безвідсоткової позики №0903/01 ФД від 09.03.2010 р. укладену між сторонами.

В судовому засіданні 16.09.2010 р. представник первісного позивача позовні вимоги по первісному позову підтримав в повному обсязі, у відзиві на зустрічну позовну заяву зустрічні позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю підстав для визнання додаткової угоди недійсною.

Представник ВАТ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, первісні позовні вимоги визнав частково лише, щодо стягнення пені та 3% річних, мотивуючи недійсністю додаткової угоди безпідставністю стягнення штрафу, та надав докази сплати 30000 грн. позики.

В судових засіданнях 16.09.2010 р. та 24.09.2010 р. оголошувалась перерва розгляду справи відповідно до 24.09.2010 р. та 04.10.2010 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 16.09.2010 р. представник первісного позивача позовні вимоги по первісному позову підтримав в повному обсязі, у відзиві на зустрічну позовну заяву зустрічні позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю підстав для визнання додаткової угоди недійсною.

Представник ВАТ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, первісні позовні вимоги визнав частково лише, щодо стягнення пені та 3% річних, мотивуючи недійсністю додаткової угоди у зв'язку із важкою обставиною та безпідставністю стягнення штрафу.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

09.03.2010 р. між ДП «Стандарт-трейд»та ВАТ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" укладено договір безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0903/01 ФД, згідно пункту 1 якого: «Позикодавець (ДП «Стандарт-трейд») передає Позичальникові (ВАТ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів") у власність грошові кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп. (у подальшому за текстом - «Предмет позики»), а Позичальник зобов'язується повернути Предмет позики за першою вимогою Позикодавця, але в будь-якому разі не пізніше «09» квітня 2009 року.

Відповідно до пункту 3.1 договору: «Передача Предмета позики Позикодавцем Позичальникові за цим Договором провадиться шляхом перерахування Позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок Позичальника упродовж десяти банківських днів з дати підписання цього Договору.»

Згідно пункту 3.2: «Повернення Предмета позики за цим Договором провадиться Позичальником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця не пізніше «09»квітня 2010 року». «У випадку отримання Позичальником вимоги Позикодавця про дострокове повернення Предмету позики до «09»квітня 2010 року Предмет позики має бути повернений Позичальником не пізніше семи календарних днів від дня пред'явлення Позикодавцем відповідної вимоги, але в будь-якому випадку - не пізніше «09»квітня 2010 року»(пункт 3.3).

Пунктом 4.1. договору безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0903/01 ФД від 09.03.2010 р.: «договір вступає в силу з моменту передачі Позикодавцем Позичальнику Предмета позики та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань».

Позивач належним чином виконав зобов'язання із перерахування суми фінансової допомоги на поточний рахунок Відповідача, що підтверджується копіями виписок з поточного рахунку позивача та відповідача, 15.03.2010 р. перерахувавши 10000 грн. та 18.03.2010 р. перерахувавши 20000 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідачем в порушення умов договору безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0903/01 ФД від 09.03.2010 р. повернуто 30000 грн. позивачу 12.08.2010 р.. згідно платіжного доручення №130, тобто після звернення позивача із позовом.

Отже, суд вирішив в частині стягнення 30000 грн. провадження у справі припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Також пунктом 5.1. договору безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0903/01 ФД від 09.03.2010 р. встановлено: «За невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства та цим Договором».

Згідно з п. 5.2 договору: «У випадку неповернення та/або несвоєчасного повернення Предмета позики чи його частини Позичальник зобов'язується сплатити на користь Позикодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день такого прострочення». «Нарахування штрафних санкцій за прострочення повернення Позичальником предмета позики не припиняється через шість місяців від дня, коли Предмет позики мав бути повернутий»(пункт 5.3).

Оскільки розрахунок пені який міститься в позовній заяві здійснений правомірно, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню, тобто пеня підлягає стягненню за період з 10.04.2010 р. по 21.07.2010 р. в загальній сумі 1641,37 грн. (розрахунок до позовної заяви).

10.03.2010 р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0903/01 ФД від 09.03.2010 р. відповідно до якої: «Сторони досягли взаємної згоди внести такі зміни до Договору: Доповнити статтю 5 Договору пунктами 5.5. та 5.6. такого змісту:

«5.5. У випадку прострочення повернення Позичальником Предмета позики більше ніж на один місяць від дати, коли Предмет позики мав бути повернутий, Позичальник зобов'язується додатково сплатити на користь Позикодавця штраф в розмірі 300% (триста відсотків) від неповернутої суми Предмета позики.

5.6. У випадку прострочення повернення Позичальником Предмета позики більше ніж на три місяця від дати, коли Предмет позики мав бути повернутий, Позичальник зобов'язується додатково сплатити на користь Позикодавця штрафі у розмірі 600% (шістсот відсотків) від неповернутої суми Предмета позики».

Згідно пункту 3. додаткової угоди: «Ця Додаткова угода №1 вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення її печатками Сторін».

ВАТ "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів" в зустрічному позові просить визнати недійсною додаткову угоду №1 від 10.03.2010 р. до договору безвідсоткової позики №0903/01 ФД від 09.03.2010 р. обґрунтовуючи її укладення під впливом тяжкої обставини.

Відповідно до частини 1. ст..233 Цивільного кодексу України: «Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину».

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 зазначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Верховний Суд України у своєму листі «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 24 листопада 2008 року звертає увагу судів стосовно застосування ст. 233 Цивільного кодексу України на таке:

«У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі. Вона має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тому не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. На цих підставах необхідно виділити правочини, вчинені під впливом, зокрема, тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах (ст. 233).

Такі правочини мають дефекти волі і здійснюються за таких обставин, коли особа змушена вчинити правочин на невигідних для себе умовах. Цей правочин може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був його ініціатором.

Згідно зі ст. 233 Цивільного кодексу України для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину.

При розгляді зазначеної категорії справ потрібно враховувати такі фактори, як майновий і психічний стан осіб та їх близьких напередодні й на момент вчинення правочину; співмірність наданих послуг із вартістю переданого за правочином майна; наявність іншого житла або іншого місця помешкання в разі відчуження житла, а також враховувати їх вплив на формування волевиявлення сторін.

Тяжкі обставини судді розуміють як не будь-яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а як його крайні форми. Наприклад, важка хвороба особи чи її близьких, смерть годувальника, крайня нужденність її сім'ї, загроза втратити заставлене житло чи банкрутства, надзвичайно низька винагорода за виконану роботу або надану послугу, порівняно з вартістю відчужуваної речі, та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідно терміново укласти цей правочин. Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин справи. Потерпілий, який оскаржує правочин, повинен довести, що за відсутності тяжких обставин він взагалі або на зазначених умовах не уклав би правочин. Визнання правочину недійсним не може пов'язуватись з тим, чи усвідомлювала сторона користь, яку матиме від нього.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини. Тобто в таких випадках немає обману або помилки».

Щодо такої важкої обставини, як загроза банкрутством то відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для порушення справи про банкрутство мінімально потрібна сума підтверджених судом кредиторських вимог складає суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати. На момент укладання договору та Додаткової угоди мінімальний розмір заробітної плати становив 869 гривень (Закон України від 20.10.2009 року № 1646-VI; Закон України від 27.04.2010 poку №2154-VI). Відтак, для наявності загрози банкрутством відповідача потрібна була сума підтверджених рішенням суду (господарського суду) вимогу 260700 гривень. ВАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»не надано доказів у підтвердження наявностя на момент укладення додаткової угоди, підтверджених рішенням суду вимог кретиторів 260700 грн. та інших доказів у підтвердження на момент укладення угоди загрози банкрутством.

Щодо посилання ВАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»на наявність у нього вкрай тяжких обставин, які змусили його укласти спірний договір, а саме заборгованості по заробітній платі працівників і відповідного припису органів прокуратури негайно погасити заборгованість то наявність цих обставин само по собі не може бути підставою для визнання недійсним оскаржуваного правочину, оскільки, як зазначалося вище, під тяжкими обставинами принагідно розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а його крайні форми, для усунення чи пом'якшення яких необхідне термінове укладення правочину, а ВАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»не доведено, що відповідні обставини мали такі крайні форми, які спричинили необхідне термінове укладання угоди, як і не доведено, що ці обставини виникли саме станом на дату укладання спірної додаткової угоди, а навпаки ВАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»зазначає, що ці обставини існували раніше (станом на дату укладання спірної угоди заборгованість по заробітній платі вже становила 87100 грн., а саме за грудень 2009р. та січень 2010р.).

Відповідно припис прокурора не є тяжкою обставиною в розумінні ст. 233 Цивільного кодексу України.

Укладення 10.03.2010 р. додаткової угоди №1 не може обґрунтовуватись вчиненням під впливом тяжкої обставини, оскільки раніше, а саме 09.03.2010 р. був укладений договір безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0903/01 ФД згідно із умовами якого ДП «Стандарт-трейд»був зобов'язаний згідно пункту 3.1 перерахувати ВАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»суму позики протягом десяти банківських днів з дати підписання договору.

Отже ВАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»не доведено факт збігу тяжких для позивача обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з його волевиявленням укласти угоду на вкрай невигідних умовах.

Також слід зазначити, що додатковою угодою №1 від 10.03.2010 р. передбачено введення штрафу, що ніяким чином не перешкоджало первісному відповідачу виконати належним чином умови договору для того щоб не наступали підстави для стягнення даних штрафних санкцій.

Відповідно суд вважає, що умови додаткової угоди №1 від 10.03.2010 р. не є вкрай невигідними умовами вчинення правочину в розумінні ст. 233 Цивільного кодексу України.

У відповідності з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Голова правління уповноважений згідно із пунктом 9.5.1. статуту ВАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»має право без доручення самостійно укладати юридичні, фінансові та інші угоди, договори.

Судом не встановлено підстав недійсності правочину передбачених ст. 215 ЦК України.

Відповідно до вищевикладеного суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову.

Первісним позивачем заявлено до стягнення позовні вимоги про стягнення штрафу 300% та 600%.

Додатковою угодою №1 до договору безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0903/01 ФД від 09.03.2010 р. було передбачено стягнення з позичальника додатково штрафу за прострочення ним грошового зобов'язання понад певні кваліфіковані строки. Пунктом 5.5 передбачено, у випадку прострочення повернення позичальником предмета позики більше ніж на один місяць від дати, коли предмет позики мав бути повернутий, він зобов'язується додатково сплатити штраф в розмірі 300% від неповернутої суми предмета позики. Та пунктом 5.6 встановлено збільшений штраф у розмірі 600% за прострочення повернення предмета позики більше ніж на три місяці. Дані умови стимулюють позичальника для повернення предмету позики відповідно до умов договору, а при простроченні виконання поверненні у найкоротший термін.

Одночасне стягнення штрафу за прострочення повернення позичальником предмета позики більше ніж на один місяць та більше ніж на три місяці є неможливим, тому у задоволення позовної вимоги про стягнення 300% штрафу у сумі 90000 грн. слід відмовити.

Відповідно стягненню підлягає 180000 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно виписки із банківського рахунку ВАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»з моменту отримання до 09.04.2010 р. ним проводились різні платежі не тільки із виплати заробітної плати, зокрема щодо сплати податків та зборів, також ним не надано доказів у підтвердження відсутності у нього інших рахунків та руху коштів по ним.

Статтею 627 ЦК України передбачено: «Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України суд, має право зменшувати розмір неустойки, однак застосування даних норм є суб'єктивним та відповідно до вищевикладеного суд відмовляє первісному відповідачу в задоволенні заяви про зменшення штрафних санкцій.

Як випливає з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в судовому засіданні належними і допустимими доказами доведено розмір заборгованості відповідача по оплаті за поставлений товар, вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню за період з 10.04.2010 р. по 21.07.2010 р. в сумі 251,51 грн. (розрахунок до позовної заяви).

Статтею 33 ГПК України передбачено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів повного або часткового погашення штрафних санкцій.

У зв'язку із частковим задоволенням первісного позову судові витрати слід стягнути із первісного відповідача на користь первісного позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кострижівський комбінат будівельних матеріалів", (вул..Заводська, 15 смт. Кострижівка Заставнівський район Чернівецька область р/р № 26002060091462 у ЧФ КБ В«ПриватбанкВ» МФО 356282 код ЄДРПОУ 05383282) на користь дочірнього підприємства "Стандарт - трейд", (вул. Академіка Туполєва, 17 м.Київ р/р № 26007001027799 у ВАТ КБ В«ХрещатикВ» м.Києва МФО 300670, код ЄДРПОУ 32530082) 1641,37 грн. пені, 251,51 грн. 3% річних, 180000 грн. штрафу, 2118,92 грн. -державного мита, 165,20 -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 30000 грн. провадження у справі припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог по первісному позову відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 04.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 11.10.2010 року.

Суддя І.В. Марущак.