Постанова

від 27.01.2011 по справі 19/25

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р. Справа № 19/25

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Процика Т.С.

суддів » ОСОБА_1

ОСОБА_2

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги заступника

прокурора Рівненської області, прокурора Радивилівського району та Добриводської сільської ради

на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.07.2010р.

у справі №19/25

за позовом прокурора Радивилівського району в інтересах держави в особі

Добриводської сільської ради, с. Добривода Радивилівського району Рівненської області

до відповідача ОСОБА_3 «Наша Україна», с. Привільне Дубенського району Рівненської області

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області, м. Рівне

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 управління держкомзему у Рівненській області, м. Рівне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 «Вир», с. Здовбиця Здолбунівського

району Рівненської області

про стягнення 47547,06 грн.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_6 - сільський голова;

від відповідача - ОСОБА_7 - представник;

від третіх осіб - не з'явились.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, присутнім представникам роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.07.2010р. у справі №19/25, суддя Гудак A.B., в позові відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване пунктом 5.3 та розділом 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель від 12.12.2003р. № 312, пунктом 3.1 Наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування ОСОБА_8 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007року № 963, а також зокрема тим, що у матеріалах справи відсутні відомості про направлення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачу; відомості, що перевірка проведена в присутності посадових осіб відповідача, а у разі відсутності за наявності двох свідків, відсутність протоколу про адміністративне правопорушення, а також припису з вимогою про усунення порушення земельного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Рівненської області, прокурор Радивилівського району та Добриводська сільська рада оскаржили його в апеляційному порядку та просять скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 29.07.2010р. та постановити нове рішення, яким задоволити позов прокурора Радивилівського району та стягнути з відповідача 47 547,06 грн. збитків, заподіяних самовільним використанням земельної ділянки.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2010р. прийнято апеляційні скарги заступника прокурора Рівненської області, прокурора Радивилівського району та Добриводської сільської ради до свого провадження, об'єднано в одне провадження розгляд апеляційних скарг та призначено справу до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді О.М. Мирутенка, суддів Г.М. Гнатюк та Н.М. Кравчук.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_8 передано апеляційні скарги заступника прокурора Рівненської області, прокурора Радивилівського району та Добриводської сільської ради у справі №19/25 на розгляд колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Т.С. Процик, судів ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Представники учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені у апеляційних скаргах, а також у поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Радивилівського району при якій встановлено, що ТзОВ СП «Наша Україна» самовільно зайняла земельну ділянку № 1 із земель запасу Добриводської сільської ради - землі сільськогосподарського призначення які обліковуються як пасовища і сіножаті, орієнтовною площею 32,0 га. та ділянку № 2 із земель запасу Добриводської сільської ради - землі сільськогосподарського призначення які обліковуються як багаторічні насадження, сади орієнтовною площею 30,0 га. Загальна площа самовільно зайнятих ділянок орієнтовно становить 62,0 га. На даних земельних ділянках проведено основний обробіток грунту і засіяно сільськогосподарські культури. Дозволяючих документів на проведення даних дій немає, що підтверджується відповідними довідками Радивилівської РДА та Добриводської сільради. Про проведення вказаної перевірки складено Акт від 15.09.2008 року (а.с. 4-10).

ОСОБА_4 з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області направлялись на адресу відповідача повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства від 17.09.2008 року та від 25.09.2008 року з метою представлення правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками на території Добриводської сільської ради. (а.с. 12-14).

Дані повідомлення направлялися на адресу: Рівненським обл., Дубенський район, село Привільне, вул.Грушевського,буд.6. Згідно довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 6005040 від 26.05.2010 року місцезнаходження відповідача на момент складання акта перевірки та до 15.12.09 було: 35523, Рівненська обл., Радивилівський район, с.Козин. Місцезнаходження відповідача було змінено 15.12.09, згідно вказаної довідки, на адресу: Рівненська обл., Дубенський район, село Привільне, вул.Грушевського,буд.6. Тобто доказів направлення за належною адресою на момент вказаних повідомлень суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 157 ЗК України).

На реалізацію цієї норми закону Кабінет Міністрів України ухвалив постанову "Про затвердження ОСОБА_8 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу" від 25.07.2007 р. № 963.

В основу висновків про самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок та наявності підстав для відшкодування шкоди покладено виключно акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н від 15.09.08 (а.с.4-5, том 1) та акти обстежень земельних ділянок від 15.09.08 ( а.с15,а.с.17, том 1).

Однак, відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, із змінами, унесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 N 1829, затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель від 12.12.2003, № 312, зареєстровано Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за N 1223/8544 (надалі по тексту - Порядок). Згідно з п.5.3 Порядку акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишає в державного інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Згідно з розділом 6 Порядку у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий - вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку. Отже, якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.

Поряд з цим, відповідно до пункту 3.1 Наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування ОСОБА_8 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

В матеріалах судової справи відсутні відомості про направлення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачу; відомості, що перевірка проведена в присутності посадових осіб відповідача, а у разі відсутності за наявності двох свідків, протокол про адміністративне правопорушення, припис з вимогою про усунення порушення земельного законодавства.

В матеріалах перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТзОВ СГП "Наша Україна" відсутні припис, протокол про адмінправопорушення, відомості про направлення примірника акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколу про адміністративне прапвопорушення, припису з вимогою про усунення порушення земельного законодавства.

В матеріалах міститься договір оренди землі запасу площею 390,70 га., укладений між Добриводською сільською радою та третьою особою, без самостійних вимог, на стороні відповідача - ТзОВ "Вир" 18.09.07, який зареєстрований Доброводською сільською радою 18.09.07 за № 278.

Добриводською сільською радою 01.08.01 було прийнято рішення № 46 про передачу до земель запасу сільської ради сільськогосподарських угідь: сіножаті- 120,9 га., пасовищ -269,8 га. в зв'язку з відмовою власників сертифікатів від належної їм частини паю - кормових угідь.

Відповідно до тексту договору оренди від 18.09.2007 року Добриводська сільська рада передає, а ТзОВ «Вир» приймає в оренду земельну частку пай розміром 390,70 умовних кадастрових гектарів із земель запасу сільської ради.

Рішенням Добриводської сільської ради № 113 від 23.01.08 було вирішено погодитись на включення земельної ділянки орієнтовною площею 300 га. із земель запасу сільської ради (пасовища і сіножаті), яка розташована за межами населених пунктів: Станіслави та Підвисоке, до переліку земельних ділянок, призначених для передачі права оренди на земельних аукціонах. Добривидською сільською радою 14.10.08 за № 143 було прийнято рішення про розпаювання пасовищ і сіножатей, зокрема враховуючи рішення сходу села від 30.03.08 відмінити рішення сесії сільської ради № 46 від 01.08.01 та № 113 від 23.01.08 та розпаювати землі запасу сільської ради: сіножаті- 120,9 га, пасовища - 179,10 га між власниками земельних паїв.

Судом першої інстанції з'ясовано, що сільська рада повідомляла ТзОВ «Вир» листом від 25.03.09 за № 216/68 про нікчемність даного договору по причині відсутності проекту землевідведення, реєстрації в ДЗК (Державному земельному кадастрі) та не встановлення меж даної земельної ділянки у натурі (на місцевості) (т.1, а.с. 205).

Згідно листа відділу земельних ресурсів у Радивилівському районі Рівненської області від 15.09.2008 р. № 01-14/775, на території Добриводської сільської ради за межами населених пунктів сільськогосподарських угідь обліковується - 535,06 га, з них: багаторічні насадження - 51,6 га, сіножаті - 122,97 га, пасовищ - 360,49 га. Зазначені розміри земель запасу підтверджені головою Добриводської сільської ради.

Крім того, згідно листа № 01-14/2134 від 13.05.10 ОСОБА_4 Держкомзему у Радивилівському районі Рівненської області земельні ділянки за ТзОВ «Вир» по Добриводській сільській раді згідно земельно-облікових даних ф.6-зем за період 2007- 2010 років не обліковуються.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Так згідно ст.792 ЦК України за договором найму ( оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998, №161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Статтею 15 вказаного Закону визначено істотні умови договору оренди землі, зокрема: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості): акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України «Про оренду землі», є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки не містить усіх передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотних умов договору оренди землі.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, державна реєстрація підписаного сторонами договору оренди земельної ділянки не відбулася.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», який у силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Договір оренди землі між сторонами у державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» не зареєстрований.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів», зокрема ч.3 п.8 визначено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Виходячи із викладеного, судом першої інстанції правильно відхилено доводи позивача щодо нікчемності договору оренди земельної ділянки та доводи відповідача та третьої особи - ТзОВ «Вир» щодо його дійсності.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Наслідком нікчемності правочину є, зокрема, відсутність у його сторін обов'язку виконувати умови такого правочину, навіть якщо він не визнавався судом недійсним. Однак у ряді випадків потреба у визнанні судом нікчемного правочину недійсним може виникати якщо сторони нікчемного правочину виконали його умови повністю або в певній частині.

Відповідно до норм ст. 215 ЦК України та ч.1 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, договір, який не зареєстрований у встановленому законом порядку та щодо якого сторонами в належній формі не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди земельної ділянки, є неукладеним. На виконання неукладеного договору третьою особою - ТзОВ «Вир» платіжним дорученням №397 від 24.03.09 було перераховано кошти з призначенням платежу: «Сплата оренди земель запасу згідно договору від 18.09.07 в сумі 15601,50 грн. -2007 рік, 54532,13 грн. - 2008 рік». У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212 - 1215 ЦК України).

Надана представником відповідача та третьою особою копія договору № 07/07 від « 07» липня 2008 року між ТзОВ «Вир» та ТзОВ СП «Наша Україна» про виконання агротехнічних робіт на землях запасу Добриводської сільської ради, які перебувають в оренді ТзОВ «Вир» згідно договору оренди від 18.09.07, зареєстрованого Добриводською сільською радою 18.09.07 за № 278, як доказ в обгрунтування своїх заперечень, судом до уваги не приймається,, оскільки даний договір укладено, як самостійна угода між двома господарюючими суб'єктами на підставі договору оренди, який є неукладеним, що не підтверджує факту правомірності здійснення агротехнічних робіт.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є вказані документи в їх сукупності, а не один окремий документ, як, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н від 15.09.08 та акт обстеження земельної ділянки від 15.09.08. Позивачем не надано документів (припис з вимогою про усунення порушення земельного законодавства, протокол про адміправопорушення) в підтвердження самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок та наявності підстав для відшкодування шкоди позивачу, тому, в задоволенні позову судом першої інстанції правильно відмовлено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ct.ct .4 3 , 32, 33, 43 ГПК України, скаржники не подали у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційних скаргах, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 25.07.2010р. у справі № 19/25 без змін, а апеляційні скарги заступника прокурора Рівненської області, прокурора Радивилівського району та Добриводської сільської ради без задоволення:

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.