Рішення

від 17.09.2015 по справі 907/722/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.2015 Справа № 907/722/15

За позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СМП", м. Ужгород

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Великий Березний Великоберезнянського району

про стягнення 128866,07 грн. та зобов'язання повернути майно

Суддя Русняк В.С.

Представники, присутні в судовому засіданні:

від позивача - Рябінічева А.С., довіреність від 15.05.2015року;

від відповідача - не з'явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СМП", м. Ужгород звернулось з позовною заявою до відповідача фізичночної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Великий Березний Великоберезнянського району про стягнення 128866,07 грн. та зобов'язання повернути майно

Представник позивача просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 03.07.2015 року, від 16.07.2015 року, від 02.09.2015року надіслані відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та підтверджену відомостями з ЄДРЮОФОП), у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, про причини неявки суд не повідомив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СМП" (орендодавець по договору, позивач у даній справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар по договору, відповідач у даній справі) 01.11.2014 р. укладено договір №2 суборенди транспортних засобів (далі - договір суборенди), за умовами якого та згідно акту прийому передачі майна від 01.11.2014 p., позивач передав відповідачу в строкове платне користування трактор з бульдозерним обладнанням ДТ-75ДЕРС 2, 2007 р. випуску, номер двигуна НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 паспорт НОМЕР_4, привласнений державний номерний знак НОМЕР_5 (далі - транспортний засіб), свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_6 від 13.07.2007 p., а відповідач прийняв зазначений трактор для використання в господарській діяльності (п. 1.1. договору суборенди). Технічний стан транспортного засобу та його комплектність докладно відображено в додатку №1 до договору.

Згідно ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У п. 3.1. договору суборенди передбачено, що за користування зазначеним транспортним засобом орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 12000,00 грн. на місяць з ПДВ. Орендна плата сплачується до 01 числа кожного місяця за наступний місяць на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця або готівкою (п. 3.2. договору суборенди).

На виконання умов договору суборенди за листопад 2014 р. відповідач сплатив орендну плату у сумі 12000,00 грн., проте, орендну плату за грудень 2014 р. у сумі 12000,00 грн. відповідач не сплатив.

У п. 5.1. договору суборенди передбачено, що цей договір вступає в дію з дати його підписання і є чинним до 31.12.2014 р.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Також дане правило закріплене в ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Договір суборенди був укладений на два місяці і закінчився 31.12.2014 р., однак після закінчення строку договору суборенди, як стверджує позивач, відповідач продовжував користуватися транспортним засобом, тому договір суборенди вважається поновленим до 30.04.2015 р.

Таким чином, відповідач за період з грудня 2014 року по квітень 2015 року не виконав договірні зобов'язання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за транспортний засіб (п. 2.3. договору суборенди), внаслідок чого у нього виникла і рахується прострочена заборгованість перед позивачем на загальну суму 60000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеною нормою, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивачем відповідачу нараховано інфляційні втрати у сумі 18100,80 грн. та 3% річних від прострочених сум заборгованості по орендній платі у сумі 686,47 грн.

Перевіривши додані до позовної зави розрахунки 3% річних та інфляційних, суд визнає їх заявленими в обґрунтованому розмірі та з законних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. З ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

У п. 4.2. договору суборенди передбачено, що за прострочення сплати орендної плати орендар за кожний день прострочення платежу сплачує орендодавцю пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі, передбаченому Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Стаття 3 Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі наведеного позивачем за прострочення сплати орендної плати відповідачу нараховано пеню у сумі 11678,80 грн. ( розрахунок міститься в матеріалах справи).

У п. 2.3. договору суборенди, передбачено обов'язки орендаря, зокрема, після закінчення строку дії договору або після його дострокового припинення не пізніше 5-ти днів повернути транспортні засоби орендодавцю в технічно справному стані з урахуванням нормального зносу за актом приймання-передавання, який підписується представниками сторін договору та здійснити за власний кошт перебазування на місце стоянки, а саме м. Ужгород, вул. Огарьова, 15.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 18.05.2015 р. надіслано відповідачу повідомлення-вимогу до 22.05.2015 р. повернути транспортний засіб та погасити заборгованість по орендній платі, яке відповідачем залишене без відповіді та задоволення.

Строк дії договору суборенди закінчився 30.04.2015 p., у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був повернути транспортний засіб, однак у встановлений у договорі строк транспортний засіб не повернув.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, після закінчення строку дії договору суборенди відповідач добровільно у встановлений строк транспортний засіб не повернув і продовжує користуватися транспортним засобом.

Отже, за порушення обов'язку щодо повернення речі позивач нарахував відповідачеві неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме 38400,00 грн.

Нараховані позивачем пеня за період з 01.12.2014р. по 18.06.2015р. в розмірі 11678,80грн. та штраф (неустойка) в розмірі 38400,00 грн., відповідачем не спростовані, судом проаналізовані, підтверджені належними розрахунками, а отже підлягає стягненню з відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягується сума 128866,07 грн., в тому числі 60000,00 грн. основної заборгованості, 18100,80 грн. інфляційних втрат, 686,47 грн. - 3% річних, 11678,80 грн. пені та 38400,00 грн. неустойки за не повернення транспортного засобу.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору 3795,33 грн. слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю .

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_3) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СМП" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, 15, код 39080743) трактор з бульдозерним обладнанням ДТ-75ДЕРС 2, 2007 р. випуску, номер двигуна НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 паспорт НОМЕР_4, привласнений державний номерний знак НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_6 від 13.07.2007 p., шляхом фактичної передачі за актом приймання-передачі.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СМП" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Огарьова, 15, код 39080743) суму 128866,07 грн. ( сто двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 07 коп.), в тому числі 60000,00 грн. основної заборгованості, 18100,80 грн. інфляційних втрат, 686,47 грн. - 3% річних, 11678,80 грн. пені та 38400,00 грн. неустойки за не повернення транспортного засобу, а також суму 3795,33грн. (три тисячі сімсот дев'яносто п'ять грн. 33 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ .

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.09.2015 року

Суддя Русняк В.С.