Ухвала

від 06.12.2010 по справі 6/305/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

06.12.10 Справа № 6/305/09

Суддя Місюра Л.С.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВК ЗапоріжжяВ» м. Запоріжжя вих. № 222-202/1111-ТЧ від 02.11.2010 року на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, яка подана у справі № 6/305/09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Апмарт Ю ЕйВ» (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; 02140, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК ЗапоріжжяВ» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57)

про стягнення 69 299 грн. 39 коп.

Суддя Місюра Л. С.

За участю представників:

Від ТОВ „Апмарт Ю ЕйВ» : не з'явився

Від ТОВ „ВК ЗапоріжжяВ» : не з'явився

Від ВДВС: ОСОБА_1 -дов. № 3/3 від 02.06.2010р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВК ЗапоріжжяВ» (надалі - боржник) в скарзі просить визнати неправомірними дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (надалі - виконавчої служби) з виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 6/305/09, а також скасувати всі дії та винесені виконавчою службою постанови (в тому числі про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області, виданого у справі № 6/305/10, що були вчинені виконавчою службою після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування вимог заяви боржник зазначає наступне: 29.10.2010 року виконавчою службою в примусовому порядку з рахунку боржника було знято 845 грн. 54 коп. Однак, виконавча служба, на думку боржника, не має підстав для вчинення виконавчих дій за виконавчим документом. Відповідно до ст. 20 Закону України „Про виконавче провадженняВ» (надалі - Закон), якщо боржник є юридичною особою, то виконавчі дії провадяться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Майно, органи і власне адреса місцезнаходження боржника знаходяться за адресою: Залізничне шосе, 57, м. Київ, 01103, що підпорядковано ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві. Виконавча служба повідомлявся боржником про адресу місцезнаходженням листом від 27.10.2010 року за вих. №214-127/1010-Т. Враховуючи той факт, що боржник місце виконання рішення є Печерський район міста Києва, виконавче провадження має бути закінчено за п. 10 ст. 37 Закону. Крім того, боржник зазначає, що виконавчою службою було розпочато виконання рішення без дотримання вимог статті 30 Закону. Так, відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 Закону. Приймаючи до уваги, що постанова про відкриття виконавчого провадження й досі відповідачем по справі не отримана, і приписи статті 30 Закону виконавчою службою не дотримані, то боржник має на меті оскаржити відповідні дії виконавчої служби. Просить скаргу задовольнити.

До початку розгляду скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю „Апмарт Ю ЕйВ» (надалі - стягувач) надійшли пояснення на скаргу, в яких він зазначив наступне: Постановою ВП № 19128681 від 21.04.2010р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 6/305/09 від 16.10.2009р. про стягнення з боржника на користь стягувача суми у розмірі 11 942 грн. 90 коп. Боржнику відповідно надається можливість та час добровільно погасити заборгованість. В разі невиконання рішення добровільно у визначений строк, виконання здійснюється державним виконавцем примусово. 13.07.2010р. стягувач отримав Постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2010р., інформацією щодо інших виконавчих документів та дій державного виконавця, направлених на стягнення заборгованості, не володіє. Також стягувач зазначив, що на його рахунок виконавчою службою в рахунок стягнення заборгованості боржника було перераховано наступні кошти: 02.07.2010р. - 2 421 грн. 25 коп.; 08.11.2010р.- 209 грн. 52 коп.; 25.11.2010р.- 513 грн. 70 коп. При цьому сума стягнення, відповідно до виконавчого документа, становить 11 942 грн. 90 коп. Відповідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»: «державний виконавець зобов'язаний вмивати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Зокрема, державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом». Отже, якщо боржник не виконав рішення добровільно, державний виконавець здійснює необхідні дії щодо пошуку коштів та майна Боржника, на яке звертає стягнення заборгованості. Згідно положення ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Фактичним місцезнаходженням боржника та його майна є м. Запоріжжя, вул. Горького, 71. Державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України. Таким чином, стягувач вважає дії державного виконавця правомірними та такими, що не суперечать законодавству України, а дії боржника розцінює як ухилення від виконання зобов'язання. Просить у задоволенні скарги відмовити.

Крім того, від стягувача надійшло клопотання, в якому він просить розглянути скаргу без участі представника стягувача, у зв'язку з неможливістю останнього бути присутнім на судовому засіданні.

Клопотання стягувача приймається судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Виконавча служба надала суду відзив на скаргу, в якому зазначила, що на виконанні у виконавчій службі перебуває виконавче провадження № 624/3 щодо стягнення з боржника на користь стягувача суми боргу у розмірі 11 942 грн. 90 коп. 21.04.2010 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та за вих. 624/3 від 21.04.2010 року направлено сторонам, що відображено в реєстрі відправки почтової кореспонденції. Згідно виконавчого документа та заяви стягувача, боржник знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Горького, 71. Державним виконавцем проведено ряд дій, направлених на примусове виконання виконавчих документів, а саме направлено запити до АІС «Автомобіль», ДПІ по роботі з великими платниками податків, БТІ, Головного управління статистико у Запорізькій області. Також державним виконавцем на всі відомі розрахункові рахунки періодично виставляються платіжні вимоги. Станом на 06.12.2010 року сума боргу по вищевказаному виконавчому документу стягнуто частково. Вважає, що відсутні підстави для визнання неправомірними дій виконавчої служби. Просить у задоволенні скарги відмовити.

Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання .

Вказана позиція викладена в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.

На зворотній стороні ухвали суду від 09.11.2010 р. про прийняття скарги до розгляду та призначення засідання суду має місце відмітка про відправлення п'яти примірників цієї ухвали сторонам по справі та виконавчій службі, що підтверджується вихідним реєстраційним номером № 09-12а/25819 від 10.11.2010 р. із зазначенням кількості таких примірників.

Ухвала суду від 09.10.2010 року про прийняття скарги до розгляду та призначення засідання суду була отримана стягувачем за адресою у м. Запоріжжі 12.11.2010р., за адресою у м. Києві - 15.11.2010р., про що свідчать відповідні відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень № 08016380 та №08016593, відповідно.

Стягувач та боржник, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (надалі -ГПК України), в судове засідання не з'явились, стягувач про причини неявки суд не повідомив та витребувані судом документи -не надав.

Неявка боржника , стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги , про що прямо вказано в ч. 2 ст. 121 2 ГПК України.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути скаргу без участі представників боржника та стягувача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали скарги, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника виконавчої служби, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.10.2009 року був задоволений частково позов, і з боржника на користь стягувача було присуджено до стягнення основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 67 464 грн. 04 коп., 3 % річних в сумі 1 799 грн. 59 коп., витрати по держмиту в сумі 692 грн. 57 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 235 грн. 85 коп., що разом становить 70 192 грн. 05 коп.

При цьому, з метою встановлення фактичного місця знаходження боржника, судом під час розгляду справи по суті було зроблено запит до Головного управління статистики у Запорізькій області від 10.09.2009 року та до Державного реєстратора Відділу реєстрації та єдиного державного реєстру Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради від 10.09.2009 року.

В матеріалах справи знаходяться витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 4077623 від 21.09.2009 року та інформація Головного управління статистики у Запорізької області № 15-7/4503 від 21.09.2009 року, в яких вказано місцезнаходження відповідача станом на 21.09.2009 року є: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 71.

Саме вказана адреса боржника була зазначена судом в рішенні від 05.10.2009 року.

На виконання рішення від 05.10.2009 року господарським судом Запорізької області було видано наказ від 16.10.2009 року, який був направлений стягувачу 22.10.2009 року, про що свідчить відбиток штампу вихідної кореспонденції канцелярії суду за № 09-12в/5818 на копії наказу (ар. с. 56).

В наказі суду від 16.10.2009 року також було зазначено адресу боржника у м. Запоріжжі.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виконавча служба 21.04.2010 року прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 16.04.2009 року у справі № 6/305/09

При цьому, в п. 2 резолютивної частини вказаної постанови виконавча служба визначила заявнику строк для добровільного виконання наказу суду - 28.04.2010 року

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Супровідними листами № 624/3 від 21.04.2010 року вказана постанова була направлена стягувачу та боржнику, за адресою у м. Запоріжжі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією .

Ухвалою від 09.11.2010 року про прийняття скарги до розгляду та призначення судового засідання суд зобов'язав виконавчу службу надати оригінал журналу реєстрації вихідної кореспонденції та оригінал реєстру відправленої кореспонденції для огляду, а належним чином засвідчені копії витребуваних документів -надати до матеріалів справи.

Виконавча служба не надала суду ні реєстрів відправленої кореспонденції, ні журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Отже, виконавча служба не довела суду, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2010 року з виконання наказу суду у справі № 6/305/09 була надіслана боржнику.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець , починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк…

Тобто, виконавча служба зобов'язана перевірити та упевнитися в отриманні сторонами виконавчого провадження направленої постанови.

Виконавча служба не перевірила та не пересвідчилась в отриманні, зокрема боржником, постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2010 року.

За таких обставин, виконавчою службою не були дотриманні положення Закону України „Про виконавче провадженняВ» при прийнятті та направленні сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2010 року.

Судом при прийняття скарги до розгляду було зроблено запити від 09.11.2010 року до Головного управління статистики у Запорізькій області та до Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.

У відповідь на запит суду від Головного управління статистики у Запорізькій області надійшла інформація № 15-7/7198 від 16.11.2010 року, відповідно до якої ТОВ „ВК ЗапоріжжяВ» станом на 19.11.2009 року вилучено з державного реєстру підприємств та організацій України у зв'язку із зміною юридичної адреси на м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, 57.

Тобто, на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження 21.04.2010 року боржник у м. Запоріжжі не був вже зареєстрований.

У випадку, якщо б виконавча служба вчинила передбачені вище дії, то вона б знала, що з 19.11.2009 року боржник зареєстрував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відомості про зміну юридичної адреси підприємства, а саме: з адреси 69002, м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Горького, буд. 71, на нову адресу: 01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, буд. 57.

Вказане підтверджується наданою суду Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 7537548 станом на 10.11.2010 року, копія якої залучена до матеріалів справи.

Стягувач зазначив в своїх поясненнях про те, що з боржника виконавчою службою в примусовому порядку було стягнуто 02.07.2010 року суму 2 421 грн. 25 коп., 08.11.2010 року -суму 209 грн. 52 коп. та 25.11.2010 року - суму 513 грн. 70 коп.

Суд приходить до висновку, що дії по примусовому списанню грошових коштів з боржника є передчасними, і виконавча служба не повинна була приступати до примусового виконання рішення у даній справі не пересвідчившись, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2010 року було отримана боржником і він не скористався своїм правом на добровільне виконання рішення.

Листом вих. № 214-127/1010-Т датованим 27.10.2010 року боржник повідомив виконавчу службу про зміну адреси товариства, і у зв'язку з цим, просив виконавчі документи стосовно підприємства, скеровувати за територіальною належністю: до ВДВС Печерського РУЮ м. Києва.

Даний лист був надісланий боржником поштою на адресу виконавчою служби, що підтверджується копіями фіскального чеку поштового відділення № 9815 від 29.10.2010 року та описом вкладення у цінний лист від 29.10.2010 року.

Представник виконавчої служби в судовому засіданні підтвердив факт отримання вказаного листа боржника.

Отже, боржник самостійно повідомив виконавчу службу про зміну свої адреси, і попри це виконавчою службою в примусовому порядку вже після 29.10.2010 року, з боржника списуються грошові кошти, а саме: 08.11.2010 року -суму 209 грн. 52 коп. та 25.11.2010 року - суму 513 грн. 70 коп.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 20 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу державної виконавчої служби за новим місцем проживання, перебування чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.

За таких обставин, виконавча служба безпідставно продовжувала виконувати рішення суду у справі № 6/305/09 після 29.10.2010 року.

У відповідності до приписів чинного законодавства, у т.ч. Закону України „Про виконавче провадженняВ» , навіть якщо виконавча служба і розпочала виконувати рішення суду в примусовому порядку, не пересвідчившись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, то після встановлення факту зміни боржником юридичної адреси, виконавча служба була зобов'язана скласти про це акт і не пізніше наступного дня надіслати виконавчий документ разом з копією цього акта до органу державної виконавчої служби за новим місцем перебування боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.

Відповідно до п. 10 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, є однією з підстав для закінчення виконавчого провадження.

І у той же час, ч. 1 ст. 5 вказаного Закону передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно , повно вчиняти виконавчі дії .

Стаття 88 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , передбачає відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення цього Закону.

За таких обставин, вимоги заявника обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВК ЗапоріжжяВ» м. Запоріжжя вих. № 222-202/1111-ТЧ від 02.11.2010 року на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, яка подана у справі № 6/305/09, задовольнити.

Визнати неправомірними дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції з виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 6/305/09, а також скасувати всі дії та винесені виконавчою службою постанови (в тому числі про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області, виданого у справі № 6/305/09, що були вчинені виконавчою службою після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2010 року.

Суддя Л.С.Місюра