Постанова

від 15.04.2010 по справі 5/154-50

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

15.04.10 Справа № 5/154-50

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 від 16.02.2010р.

на рішення господарського суду Волинської області

від 25.01.2010 року у справі № 5/154-50

за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк Аваль»в особі Волинської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_3 банк Аваль», м.Луцьк

до відповідача підприємця ОСОБА_2, м.Нововолинськ

про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 44 510,14грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з»явився

від відповідача ОСОБА_4

Права та обов»язки сторін, визначені ст.ст.20,22 ГПК України, роз»яснено.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. адресату (а.с.52-53).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов»язковою, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представникпозивача, за наявними у справі матеріалами.

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.01.2010 року у справі №5/154-50 (суддя Слупко В.Л.) задоволено позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «ОСОБА_3 банк Аваль»в особі Волинської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_3 банк Аваль», звернено стягнення на будівлю пилорами А-1 та приміщення столярного цеху, що знаходяться за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с.Гряди, вул.Інтернаціональна, 16 та належить на праві власності ОСОБА_2, які є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 28.02.2007р., за рахунок яких задоволити вимоги ПАТ «ОСОБА_3 Аваль»в особі Волинської обласної дирекції по кредитному договору №014/08-11/1743 від 28.02.2007р. в сумі 5 584,71доларів США; реалізацію предметів іпотеки провести шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; судові витрати покласти на відповідача; повернуто банку 1077,46грн. зайво сплаченого державного мита.

Рішення суду мотивовано ст.ст. 526, 589, 1054 Цивільного кодексу України, ст.1,33,35,39 Закону України В«Про іпотекуВ» , та рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2008рр. у справі №4/80-38, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки відповідачем не виконано своїх зобов'язань за кредитним договором, який укладений між ним та позивачем, щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у строки, визначені цим договором, у зв'язку із чим згідно умов цього ж договору нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту, витрат на конвертацію валюти, відтак, на підставі договору іпотеки звернуто стягнення заставлене майно на суму заявленої до стягнення заборгованості.

Дане рішення оскаржується відповідачем-Буланом ОСОБА_5, оскільки, на думку скаржника, прийнято з порушенням норм процесуального права і порушує законні права та інтереси скаржника; просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Як на підставу для скасування рішення, посилається на те, що судом не взято до уваги, що відповідач є громадянином-фізичною особою, відтак, відповідно до ст.ст.1, 21 ГПК України не може бути стороною у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні усно доповнив доводи апеляційної скарги та, зіславшись на матеріали справи, долучені до відзиву на позовну заяву, а саме, на постанову відділу Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції від 23.12.2008р., зазначив, що між банком та відповідачем відсутні договірні зобов»язання, оскільки кредитний договір та договір іпотеки припинили свою дію.

Позивач доводи скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.63). Зокрема, зазначає, що кредитний договір укладався з приватним підприємцем ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця ВОО №977828 від 08.02.2002р., виданого виконавчим комітетом Нововолинської міської ради і даний кредит був взятий на розвиток бізнесу.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2008р. у справі №4/80-38 встановлено факт неналежного виконання підприємцем ОСОБА_6 договірних зобов»язань щодо своєчасності погашення заборгованості за кредитним договором №014/08-11/1743 від 28.02.2007р згідно графіка, що стало підставою для звернення з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, відтак, встановлено, що станом на 03.06.2008р. заборгованість по кредитному договору становила 14285,72доларів США неповернутого кредиту, 1723,26 доларів США нарахованих відсотків, а також 388,37грн. витрат на конвертацію валюти, оскільки позов банком було заявлено в гривнях з врахуванням курсу долара США на момент заявлення позову з розрахунку 1 долар США - 4,852грн. Даним рішенням задоволено позов ВАТ «ОСОБА_3 банк Аваль»в особі Волинської обласної дирекції, присуджено до стягнення з підприємця ОСОБА_2 на користь банку 69314,31грн. заборгованості за кредитом, 8361,25грн. відсотків, 388,37грн. витрат на конвертацію валюти, 780,63грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оскільки заборгованість підприємця визначалась станом на 03.06.2008р. у гривнях в розрахунку 1долар США - 4,852грн., а на момент виконання рішення у справі №4/80-38 курс долара США змінився та становив 6,877грн. за 1 долар США, відтак, вважаючи, що кредитний договір залишився невиконаним, ПАТ «ОСОБА_3 Аваль»в особі Волинської обласної дирекції звернулося з позовом про стягнення 4836,54 доларів США заборгованості по кредиту, 677,34 доларів США відсотків по кредиту, 70,83доларів США пені, що по курсу НБУ станом на 17.12.2009р. еквівалентно 44510,14грн., шляхом звернення стягнення на предмет договору іпотеки від 28.02.2007р., укладений між підприємцем та банком на забезпечення кредитного договору.

Судова колегія, заслухавши пояснення преставника скаржника, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарськи суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Спір у даній справі виник з виконання кредитного договору, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 49, 71 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт неналежного виконання підприємцем ОСОБА_6 договірних зобов»язань щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором №014/08-11/1743 від 28.02.2007р. згідно графіка, встановлено рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2008р. у справі №4/80-38 (а.с.42), відтак, за умови участі тих самих сторін, відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, не підлягає доведенню під час розгляду даної справи.

Даним рішенням встановлено, що станом на 03.06.2008р. заборгованість по кредитному договору становила 14 285,72 доларів США неповернутого кредиту, 1723,26 доларів США нарахованих відсотків, що на момент заявлення позову становила 69 314,31грн. заборгованості за кредитом, 8 361,25грн. відсотків (в розрахунку 1долар США - 4,852грн.), про стягнення яких і прийнято зазначене рішення.

Як вбачається з постанови головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції від 23.12.2008р. про закінчення виконавчого провадження (а.с.40), яка долучена до відзиву на позовну заяву та була предметом розгляду у справі в суді першої інстанції, згідно квитанцій від 18.09.2008р., від 16.10.2008р., від 17.11.2008р., від 17.11.2008р., від 28.11.2008р. заборгованість в сумі 78 962,56грн. перед ВАТ «ОСОБА_3 Аваль»погашена підприємцем ОСОБА_2, тобто рішення суду виконано в повному обсязі.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Під виконанням зобов»язання слід розуміти здійснення кредитором і боржником дій щодо реалізації прав та обов»язків, що випливають із зобов»язання.

Основні критерії належності виконання містяться у ст. 526 ЦКУ, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання також включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами, в обумовлені строки, в погодженому або визначеному місці, тощо.

Оскільки боржником (відповідачем у справі) проведено повне погашення заборгованості по кредитному договорі згідно рішення суду від 04.08.2008р. у справі №4/80-38, відтак, судова колегія, зважаючи на п.7.3. кредитного договору від 28.02.2007р. та п.6.2. договору іпотеки від 28.02.2007р., вважає, що кредитний договір та договір іпотеки припинили свою дію у зв»язку із виконанням боржником умов кредитного договору.

Відтак, звернення ВАТ «ОСОБА_3 Аваль»з позовною вимогою про звернення стягнення боргу на предмет іпотеки судова колегія вважає безпідставним.

Посилання скаржника на відсутність у ОСОБА_2 статусу підприємця спростовуються матеріалами справи, зокрема, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.03.2010р. (а.с.60).

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за кредитним договором та договором іпотеки, ступінь їх виконання, судова колегія прийшла до висновку, що оскаржуване рішення прийнято з невідповідністю висновків суду матеріалам та обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 25.01.2010р. у справі №5/154-50 скасувати.

Прийняти нове рішення: В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.