Постанова

від 11.08.2011 по справі 5015/1444/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.11 Справа № 5015/1444/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄвроторгтехобладнанняВ» б/н від 11.06.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011р. (повне рішення складено 23.05.2011р.)

у справі № 5015/1444/11

за позовом Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 АвальВ» , м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄвроторгтехобладнанняВ» , м. Львів

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „НОВИЙ ПРОЕКТ-ЗАХІДВ» , м. Львів

про стягнення 551402,91 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_3.-представник;

від відповідача 1 -не з'явився;

від відповідача 2- не з'явився.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.22 ГПК України, роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2011р., суддя Станько Л.Л., позов задоволено повністю;

стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄвроторгтехобладнанняВ» та Товариства з обмеженою відповідальністю „НОВИЙ ПРОЕКТ-ЗАХІДВ» на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 АвальВ» в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 АвальВ» заборгованість за кредитним договором №010/08-3/3030/в від 11.07.2007р. в сумі 551402,91 грн., що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.03.2011р. становить 69489,09 доларів США, 5514,02 грн. державного мита та 236,00 грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст. 526, 551, 1059, 1050 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України (далі ГК України), а також зокрема тим, що відповідач 1 своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитними коштами та пеня за несвоєчасне повернення кредиту.

Відповідач 1 у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011р. у справі № 5015/1444/11, у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що рішення суперечить фактичним обставинам справи, не ґрунтується на належних доказах та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи скаржника, просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011р. у справі № 5015/1444/11 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки вважає, що скаржник не навів жодного порушення законодавства при прийнятті місцевим судом рішення по справі, що свідчить про безпідставність апеляційної скарги.

Відповідач 2 -ТзОВ „НОВИЙ ПРОЕКТ-ЗАХІДВ» відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд встановив наступне.

11 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроторгтехобладнання»(відповідач-1) було укладено Кредитний договір №010/08-3/3030/в (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу-1 кредит у сумі 90000 (дев'яносто тисяч) Доларів США строком по 10.07.2017 року, а Відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно Графіку (додаток до Кредитного договору).

09 вересня 2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на Відповідача 1 в умовах кризових явищ в економіці України, було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, згідно п.7 якої графік погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором викладений в новій редакції в Додатку №1 до Додаткової угоди та є невід'ємною частиною Додаткової угоди. Додаткова угода є невід'ємною частиною Кредитного договору і відповідні положення Кредитного договору застосовуються з врахуванням змін умов кредитування, внесених Додатковою угодою.

09 вересня 2009 року для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором було укладено договір поруки №010/08-3/3030/в/2 між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ПРОЕКТ - ЗАХІД»(Відповідач-2), згідно з яким поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язаннях Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторгтехобладнання», які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань.

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу-1 кредит в розмірі 90 000,00 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконував, заборгувавши позивачу станом на 14.03.2011р. 2455,71 Доларів США - несплачені чергові платежі, 3367,30 Доларів США - несплачені відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п.п.1.5.1 п.1.5 Кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісячно у розмірі та строки визначені у Графіку повергнення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до Кредитного договору), шляхом безготівкового перерахування на позичковий рахунок, вказаний в Частині №1 Кредитного договору. Нараховані в порядку, передбаченому Кредитним договором проценти, сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строки, передбачені в Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Одночасно положеннями Кредитного договору, а саме відповідно до п. 1.9.1, ОСОБА_2 має право вимагати дострокового виконання Боржником зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем свої Боргових та інших зобов'язань за Кредитним договором та/або умов Договору іпотеки, та/або умов Договору поруки.

Згідно п. 1.9.1 дострокове виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.

19 листопада 2010 р. відповідно до вищезазначеного пункту Кредитного договору позивачем відповідачу 1 було направлено письмову вимогу № 08-5/9-426 про дострокове погашення грошових зобов'язань.

Вказану вимогу відповідач отримав 30.11.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак залишив її без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Відповідач 1 -ТзОВ «Євроторгтехобладнання»порушило умови Кредитного договору, не забезпечило своєчасного погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України слідує, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Згідно зі ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 230 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 552 Цивільного кодексу України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі та не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вимога Кредитора про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення Позичальнику вимоги.

Керуючись положеннями Кредитного договору та законом, Банком, як вбачається з матеріалів справи, було надіслано вимогу №08-5/9-433 від 19.11.2010р. про повне дострокове погашення кредиту за Кредитним договором, яка отримана Відповідачем 30 листопада 2010р.

За змістом пункту 4.1.1 Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені Кредитним договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасного виконання грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, що у цьому випадку згідно з розрахунком становить 4981,69 грн. (627,80 Доларів США).

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач 1 своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, при настанні строку сплати кредиту та процентів -кошти не сплатив, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за Кредитними договорами в розмірі 551402,91 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 69489,09 Доларів США.

Сума заборгованості за Кредитним договором станом на 14 березня 2011р. становить 551402,91 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 69489,09 Доларів США, в тому числі заборгованість за кредитом - 519701,36, що згідно офіційного курсу НБУ становить 65493,99 Доларів США, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами - 26719,86 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 3367,30 Доларів США, загальна сума пені - 4981,69 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 627,80 Доларів США.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням місцевого господарського суду, оскільки відповідач 1 не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :

1. Залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011р. у справі № 5015/1444/11, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.