Постанова

від 28.07.2011 по справі 17/95

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

28.07.11 Справа № 17/95

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Трускавецький В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Агросервіс»від 28.10.2009 р. за вих. № 1180

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009р. (підписане 19.10.2009р.)

у справі № 17/95

за позовом Приватного підприємства (далі ПП) «Колорит», смт. Куликів Жовківського району Львівської області

до відповідача ВАТ «Агросервіс», м. Кам'янка-Бузька Львівської області

про стягнення 68 668,65 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 -адвокат;

від відповідача - ОСОБА_3 - представник.

Представникам сторін права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід в порядку ст.20 ГПК України суду не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2010р. у справі № 17/95 зупинено апеляційне провадження у справі № 17/95 до вирішення справи № 13/213 за позовом ВАТ «Агросервіс»до ПП «Колорит»про визнання недійсним Договору-доручення № 2-18/08-08 щодо надання брокерських послуг.

Підставою для прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі було те, що у процесі перегляду судового рішення у цій справі в апеляційному порядку, апеляційним господарським судом встановлено зокрема, що Львівським апеляційним господарським судом у складі іншої колегії суддів розглядається справа № 13/213 за позовом ВАТ «Агросервіс»до ПП «Колорит»про визнання недійсним Договору-доручення № 2-18/08-08 щодо надання брокерських послуг. Вказаний Договір-доручення був (є) однією з підстав для прийняття оскаржуваного у цій справі рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009р. про стягнення заборгованості за надані послуги на виконання вищезгаданого Договору-доручення.

З огляду на вищенаведене у сукупності, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про неможливість розгляду справи № 17/95, предметом спору у якій є стягнення коштів на суму 68668,65 грн. на виконання умов Договору-доручення № 2-18/08-08 щодо надання брокерських послуг, до вирішення господарським судом пов'язаної з нею справи № 13/213, предметом спору у якій є визнання недійсним Договору-доручення № 2-18/08-08 щодо надання брокерських послуг.

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р. у справі № 13/213 апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2010р. у справі № 13/213 скасовано; прийнято нове рішення; позов ВАТ «Агросервіс»задоволено, визнано недійсним Договір-доручення №2-18/08-08 від 18.08.2008р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.12.2010р. у справі № 13/213 касаційну скаргу Приватного підприємства «Колорит»на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р. у справі №13/213 та додані до неї документи повернуто.

Також, ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2011р. у справі № 13/213 відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, касаційну скаргу Приватного підприємства «Колорит» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р. у справі №13/213 та додані до неї документи повернуто.

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р. у справі № 17/95 поновлено провадження у справі та призначено засідання апеляційного господарського суду на 28.07.2011р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.10.2009р. у цій справі, суддя У. Ділай, позовні вимоги задоволено, стягнуто з ВАТ «Агросервіс»на користь ПП «Колорит»31035,40 грн. винагороди за надання брокерських послуг, 3103,54 грн. біржового збору, 30000,00 грн. штрафу, 3986,58 грн. інфляційних, 543,13 грн. 3 % річних , всього 68668,65 грн.; 6800,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 686,69 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з метою забезпечення позову, відповідно до ст.ст.66,67 ГПК України, накладено арешт на рахунок ВАТ «Агросервіс»в межах суми позову та судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, що становить 76467,84 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст.509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 1000, 1007 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.174, 193, 216, 231 Господарського кодексу України (далі ГК України), а також зокрема тим, що:

- своїми діями відповідач схвалив Договір-доручення № 2-18/08-08 від 18.08.2008р., а тому цей договір є дійсним з моменту його укладення і його умови є обов'язковими для сторін;

- обумовлена сторонами ціна в п.4.3 Договору-доручення становить 0,3 % (нуль цілих три десятих відсотка) від суми зареєстрованого спотового експортного біржового контракту, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 31035,40 грн. винагороди за надання брокерських послуг є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення, а відповідно підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн. штрафу, 3986,58 грн. інфляційних втрат та 541,13 грн. трьох відсотків річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ «Агросервіс», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу та письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2009р. у справі № 17/95 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржене рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.

ПП «Колорит», позивач у справі, подало відзиви на апеляційну скаргу, в яких просить залишити оскаржене рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав правомірності і обґрунтованості рішення.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі, письмових доповненнях до апеляційної скарги, відзивах на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Відповідно ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ПП «Колорит»звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ВАТ «Агросервіс»про стягнення з нього 31035,40 грн. винагороди за надання брокерських послуг, 3103,54 грн. біржового збору, 30000,00 грн. штрафу, 3986,58 грн. інфляційних втрат, 543,13 грн. 3 % річних , всього 68668,65 грн.; 6800,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та інших судових витрат.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2008р. між сторонами у справі було укладено Договір-доручення щодо надання брокерських послуг № 2-18/08-08 (далі по тексту договір-доручення), згідно якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується зареєструвати спотовий експортний біржовий контракт від імені та за рахунок позивача на Товарній біржі «Львівська Універсальна», керуючись правилами біржової торгівлі, прийнятими на ній.

18 серпня 2008р. відповідачем укладено та зареєстровано від імені позивача ОСОБА_4 експортний біржовий контракт № S-E-6 (далі по тексту - контракт). Даний контракт зареєстрований на Товарній біржі «Львівська Універсальна»на основі контракту №б/н від 04.08.2008р. та на підставі ст.15 Закону України «Про товарну біржу», про що зроблено відповідний запис у журналі реєстрації спотових експортних біржових контрактів за № S-E-6 та видано посвідчення про реєстрацію № 6 від 18.08.2008 р.

18 серпня 2008 р. відповідачем було складено Звіт брокерської контори (Додаток № 1 до Договору-доручення № 2-18/08-08), який підписаний від імені ПП «Колорит»ОСОБА_5, а від імені ВАТ «Агросервіс»ОСОБА_6

Відповідно до положень п.4.3, п.4.4 та п.4.5 договору-доручення за виконання даного договору відповідач оплачує послуги позивача у розмірі 0,3% від суми зареєстрованого спотового експортного біржового контракту, але не менше 200 грн. Розміри та розрахунок суми, що підлягає оплаті відповідачем на користь позивача, зазначаються у звіті та виставленому рахунку позивача. Оплата послуг позивача здійснюється платіжним дорученням на розрахунковий рахунок позивача або через розрахунковий рахунок ЛУТБ протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідачем звіту позивача. Аналогічне за змістом положення міститься в п.2.3.5 договору-доручення.

Як встановлено судом першої інстанції, із звіту брокерської контори від18.08.2008р. вбачається, що розмір винагороди, яку відповідач повинен сплатити позивачу становить 31035,40 грн.

Окрім того, відповідно до п.2.3.5 договору-доручення позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3103,54 грн. біржового збору. Заявлену суму ПП «Колорит»сплачено відповідно до вимог п.5.2 ОСОБА_4 експортного біржового контракту № S-E-6 від 18.08.2008р., що підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт від 18.08.2008р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 21 від 20.08.2008р.

За порушення строків оплати наданих послуг на підставі п.6.2 договору-доручення позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 30000,00 грн., а також відповідно до ч.2 ст.265 ЦК України та п.6.3 договору, позивачем нараховано відповідачу 3986,58 грн. інфляційних втрат та 543,13 грн. три проценти річних.

Відповідно загальна сума позовних вимог становить 68668,65 грн.

Також, позивач у заяві про уточнення позовних вимог просить суд відшкодувати йому за рахунок ВАТ «Агросервіс»сплачені судові витрати, в тому числі 6800,00 грн. витрат на оплату правової допомоги. На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем подано суду договір № 02/04 про надання правової допомоги з підготовки та проведення господарської справи від 02.04.2009р., Акт здачі-приймання робіт (правової допомоги) від 02.07.2009р., платіжне доручення № 74 від 02.07.2009р. про оплату наданих послуг на суму 6800,00 грн. та Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1332 від26.03.2008р.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу (матеріально-правова вимога). Підставою позову -є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача).

У цьому спорі предметом позову є стягнення грошових коштів як заборгованості за виконання позивачем господарського зобов'язання.

Підставою позову у цьому спорі є неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло на підставі господарського зобов'язання (укладення договору-доручення між позивачем і відповідачем та його виконання з боку позивача). Тобто, підставою для стягнення позивачем з відповідача коштів є факт (на думку позивача) виконання договору-доручення №2-18/08-08 від 18.08.2008р. позивачем та його невиконання відповідачем.

Як вже було зазначено вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р. у справі № 13/213 за позовом ВАТ «Агросервіс»до ПП «Колорит»про визнання недійсним Договору-доручення № 2-18/08-08 щодо надання брокерських послуг, апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2010р. у справі № 13/213 скасовано; прийнято нове рішення; позов ВАТ «Агросервіс»задоволено, визнано недійсним Договір-доручення №2-18/08-08 від 18.08.2008р.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на те, що оскільки Договір-доручення, який був однією з підстав для прийняття оскаржуваного у цій справі рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009р. про стягнення заборгованості за надані послуги на виконання вищезгаданого Договору-доручення №2-18/08-08 від 18.08.2008р. (підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача коштів), -визнаний у судовому порядку недійсним (недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю), то у цьому випадку немає підстав для задоволення позову позивача про стягнення з відповідача коштів за неналежне виконання господарського зобов'язання, яке виникло на підставі Договору-доручення №2-18/08-08 від 18.08.2008р.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4 3 , 32, 33, 34 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вбачає наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009р. у цій справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задовільнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2009р. у справі № 17/95 і прийняти нове рішення.

3. Відмовити в позові.

4. Судові витрати покласти на позивача.

Ця постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.