Постанова

від 30.06.2011 по справі 4/87

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.11 Справа № 4/87

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області від 28.02.2011р. № 112

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2011р.

у справі № 4/87

за позовом Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у Свалявському районі Закарпатської області, м. Свалява Закарпатської області

до відповідача 1: Виконавчого комітету Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, с. Солочин Свалявського району Закарпатської області

до відповідача 2: Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, с. Солочин Свалявського району Закарпатської області

до відповідача 3: Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області, м. Ужгород

про стягнення 110253,47 грн. втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва

прокурор -Заяць І.Є. -прокурор відділу;

представники сторін -не з'явилися (належно повідомлені про час та місце судового засідання).

Повна постанова складена 28.11.2011р.

Прокурору роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2011р. у справі № 4/87 суддя Журавчак Л.С., позов задоволено повністю, стягнуто з Солочинської сільської ради суму 110 253,47 грн. на відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, в тому числі: а) до Закарпатського обласного бюджету 27 563,37 грн.; б) до районного бюджету Свалявського району Закарпатської області 16 538,02 грн.; в) до місцевого бюджету Солочинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області 66 152,08 грн. Стягнуто з Солочинської сільської ради в доход Державного бюджету України суму 1102,53 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход бюджету міста Ужгорода.

Солочинська сільська рада не погодилася з даним рішенням суду, а тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник зазначає, що питання підсилення водопостачання с. Солочин Свалявського району розглядалося на сесії районної ради, на якій було прийнято рішення про підтримання клопотання сільської ради щодо включення проекту підсилення водопостачання до переліку об'єктів, фінансування яких у 2008 році буде здійснюватися за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток інфраструктури регіонів, а також Свалявською районною державною адміністрацією було подано проектну документацію на підсилення водопостачання с. Солочин до облдержадміністрації щодо узгодження переліку об'єктів, які передбачались фінансувати у 2008 році за рахунок бюджетів всіх рівнів. Проте, як зазначає скаржник, обмеженість коштів субвенцій з державного та обласного бюджетів не дозолила розпочати будівництво водопровідних та каналізаційних мереж у с. Солочин.

Крім того, скаржник посилається на лист Свалявської РДА від 18.01.2011р. за № 524/01-16, яким вона направила на адресу облдержадміністрації перелік документів відповідно до критеріїв відбору об'єктів фінансування яких у 2011 році буде проводитися за рахунок коштів державного бюджету на території Свалявського району, в тому числі об'єкт Солочинської сільської ради -«Підсилення водопостачання с. Солочин»загальною кошторисною вартістю 4841,755 тис. грн.

12 квітня 2011 року апеляційному господарському суду від позивача надійшов лист від 08.04.2011р. № 01-13/468, у якому позивач повністю та в цілому підтримує позицію Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури та просить розглядати апеляційну скаргу без його участі.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 28.04.2011р. участь представників відповідачів обов'язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні прокурор навів свої доводи та міркування.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2011р. у справі № 4/87 відсутні, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням восьмої сесії 3 скликання Солочинської сільської ради Свалявського району від 07.12.2006р. та розпорядженням голови Свалявської райдержадміністрації від 17.01.2007р. №14 затверджено проекти відведення земельних ділянок площею 2,8058 га та 0,2823 га відповідно для будівництва водозабірних споруд та передано їх у постійне користування Солочинській сільській раді (а.с.12,13).

Дані землі були вилучені із земель сільськогосподарських угідь та лісогосподарського використання, у зв'язку з чим Солочинській сільській раді нараховано втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в розмірі 63 776 грн. та 46 477,47 грн. відповідно.

Відповідно до п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. № 1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Таким чином, підставою для відшкодування таких втрат є затверджена в установленому порядку землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки.

Однак, у встановлений постановою строк втрати не були відшкодовані, що стало підставою для звернення з позовом Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора про відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в розмірі 110 253,47грн. Вказаний розмір втрат затверджено розпорядженням голови Свалявської райдержадміністрації від 16.01.2007р. №12, в т. ч. по земельній ділянці площею 2,2059 га - втрати сільськогосподарського виробництва в розмірі 63 776 грн.; а по земельній ділянці площею 0,4421 га - втрати лісогосподарського виробництва в розмірі 46 477,47 грн., всього - 110 253,47 грн. (а.с.15,16).

Згідно ч. 2 ст. 207 Земельного кодексу України, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Названий Кодекс визначає юридичні факти, з настанням яких мають бути відшкодовані зазначені втрати, а також закріплює умови та регулює порядок відшкодування таких втрат.

Так, відповідно до ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Відтак, враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства та обставини справи, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з Солочинської сільської ради коштів на відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в розмірі 110 253,47 грн. у порядку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, а саме 25 відсотків - до обласного бюджету, 15 відсотків - до районного бюджету, 60 відсотків - до місцевого бюджету села.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Виходячи з вищенаведеного, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до норм ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2011р. у справі № 4/87 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.