Постанова

від 13.10.2011 по справі 5015/3694/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.11 Справа № 5015/3694/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфотбуд-1»б/н від 18.08.11

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.11

у справі № 5015/3694/11

за позовом Приватного підприємства торгово-виробничої фірми «Технобудмат», с. Львівська область, Пустомитівський район, с. Чишки

до відповідача ТОВ «БК «Комфортбуд-1», м. Львів

про стягнення 373 224,78 грн.

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_2 - представник;

від відповідача -не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст.22 ГПК України, заяви про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.08.11 у справі № 5015/3694/11, суддя Гоменюк З.П., позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «БК «Комфортбуд-1»на користь Приватного підприємства торгово-виробничої фірми «Технобудмат»311 020,65 грн. - основного боргу та 62 204,13 грн. штрафу, 3732,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст. 526, 530, 546, 549, 551 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а також зокрема тим, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по договору поставки товару № 2010/07-01 від 23.07.10 в частині повної оплати отриманого товару у встановлені строки, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 311 020,65 грн. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи становить 311 020,65 грн. основного боргу та 62 204,13 грн. штрафу, які підлягають стягненню; доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем не подано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «БК «Комфортбуд-1», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.11 у справі № 5015/3694/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржене рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм процесуального права, суд першої інстанції не забезпечив розгляд справи при повному та вичерпному з'ясуванні всіх обставин справи, що мають істотне значення для її вирішення.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини справи, а саме не з'ясував причини виникнення заборгованості у відповідача, а висновок суду про те, що у позивача виникло право вимагати від відповідача оплати штрафних санкцій, не відповідає обставинам справи, оскільки виникнення боргу було спричинено незалежними від нього обставинами.

Також, скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає у відмові суду в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та відповідно позбавленні відповідача можливості прийняти участь у справі для дачі пояснень та заперечень.

Відповідач участі свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 19.09.11 участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, додаткові докази у справі сторонами не подавалися, у матеріалах справи достатньо відомостей та документів для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.10 між Приватним підприємством торгово-виробничої фірми «Технобудмат»(постачальник) та ТОВ «БК «Комфортбуд-1»(покупець) було укладено договір поставки № 2010/07-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю металочерепицю і комплектуючі для її монтажу в кількості та на умовах, зазначених в додатках - специфікаціях до даного договору, нести гарантійні зобов'язання за якість використаного матеріалу, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну, визначену відповідно до умов даного договору (далі по тексту -договір поставки).

Розділом 3 договору поставки передбачено, що факт поставки товару засвідчується складанням 2-х екземплярів видаткової накладної на товар (по одному для кожної із сторін), які підписуються представниками сторін і скріпляються печатками.

На виконання умов договору поставки позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 644392,65 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками відповідних підприємств. Факт поставки відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не заперечується.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата вартості поставленого товару здійснюється відповідно до графіку, остаточний розрахунок за поставлений товар повинен бути здійснений до 20.01.11.

24.03.2011 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 161 (а.с.67) та запропонував наступний графік погашення заборгованості: 30 000 грн. до 27.04.11, 299 482,10 грн. до 31.05.11, також зазначив, що при недотриманні графіку погашення боргу, сума боргу збільшується на 20% згідно договору. Як вбачається із тексту позовної заяви, позивачем такі умови відповідача були прийнятті.

Проте, відповідач у встановлений строк не провів оплати вартості отриманого товару згідно видаткових накладних, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем у сумі 311 020,65 грн. (з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати отриманого товару у розмірі 333 372 грн.).

Враховуючи все вищенаведене, залишок заборгованості відповідача перед позивачем на час розгляду справи становить 311 020,65 грн. Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати на зазначену суму поставленого товару і відновлення тим самим порушених майнових прав позивача, відповідачем не подано.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин осіб (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України господарські зобов'язання повинні виконуватися у відповідності до умов договору, належним чином та в установлений строк.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Докази недійсності договору сторонами не подано, а відтак він є дійсним в силу передбаченої ст. 204 ЦК України презумпції дійсності договорів, даний договір містить всі істотні умови для договорів поставки та виконувався обома сторонами.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно задоволив позов про стягнення суми боргу в розмірі 311 020,65 грн. як обґрунтовано заявлений.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.3. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати за товар понад 7 днів, покупець сплачує штраф в розмірі 20% від суми боргу.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу на підставі п. 7.3. Договору позивачем нараховано штраф у розмірі 62 204,13 грн. (20 % від 311 020,65 грн.), які підлягають стягненню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними висновками суду та встановленими обставинами справи. Щодо посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що ст. 75 ГПК України передбачено право суду розглянути справу за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позовну заяву не подано. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи від 01.08.2011р. є документально необґрунтованим.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.2011р. у справі № 5015/3694/11 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «БК «Комфортбуд-1»- без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.