Рішення

від 28.10.2010 по справі 11/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" жовтня 2010 р. Справа № 11/134

За позовом ОСОБА_1 м.Костопіль

до відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство «Костопільське хлібоприймальне

підприємство» м.Костопіль

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів

Суддя Грязнов В.В .

В засіданні приймали участь:

від позивача- Прибільський Ю.А., ОСОБА_3, представник (довір.№785 від 05.05.2010р.);

від відповідача- Бицюк Н.П., представник (довір.№24/ХПП від 27.05.2010р.).

Представники сторін не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: Позивач-акціонер ВАТ «Костопільське хлібоприймальне підприємство»ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Костопільське хлібоприймальне підприємство», які відбулись 03 грудня 2009 року, вважаючи, що оформлені протоколом №2 вказані рішення є суперечливими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

З підстав, зазначених у позовній заяві, Позивач вважає, що порушення законодавства при проведенні цих зборів є підставою для визнання недійсними прийнятих зборами рішеннь.(арк.справи 2-5).

У клопотанні від 13.10.2010р. представник Позивача просив господарський суд прийняти рішення за на-явними у справі матеріалами без його присутності. Клопотання прийняте судом до уваги.(арк.справи 41).

Відповідач -ВАТ «Костопільське хлібоприймальне підприємство»проти позову заперечив з підстав, зазна-чених у відзиві, зокрема, посилався на те, що акціонер згідно ст.50 Закону України «Про акціонерні товариства» має право оскаржити в суді рішення загальних зборів акціонерів, що порушує його права, протягом трьох місяців із дня його ухвалення. Відповідач зазначає, що 21 грудня 2009р. направив Позивачу копію протоколу №2 поза-чергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Костопільське хлібоприймальне підприємство»від 03.12.2009р.

Відтак, Позивачем було отримано протокол позачергових загальних зборів акціонерів ще 24 грудня 2009 року. Крім того, ОСОБА_1 був особисто присутній на зборах акціонерів і отримав вичерпні відповіді на задані питання. Будь-яких порушень прав та інтересів акціонера ОСОБА_1 під час проведення позачер-гових зборів акціонерів ВАТ «Костопільське ХПП»не було допущено і позачергові збори акціонерів ВАТ «Косто-пільське ХПП»03.12.2009 р. відбулися у повній відповідності до статуту товариства.(арк.справи 29).

Крім того, представником Відповідача 13.10.2010р. подані додаткові письмові заперечення по справі. (арк. справи 36-38).

В судовому засіданні 14.10.2010р. суд оголосив перерву до 28.10.2010р. для виготовлення повного тексту рішення.(арк.справи 68).

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

що державна реєстрація Відкритого акціонерного товариства «Костопільське хлібоприймальне підприємство»як суб'єк-та підприємницької діяльності відбулась на підставі рішення Костопільської державної адміністрації №154-р від 14.05. 1998р., а реєстрація нової редакції Статуту Товариства проведена 29.12.2008р., про що зроблено відмітку на титульній сторінці Статуту. Товариство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підп-риємців 14.05.1998р. за номером 1 598 120 0000 000472.(арк.справи 49, 67).

Вбачається, що згідно пп. 4.1, 4.2 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Костопільське хлібоприй-мальне підприємство»(надалі в тексті -ВАТ «Костопільське ХПП»),-статутний капітал Товариства складає 1 163 857 грн., який поділено на 4 655 428 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.

Аціонерові ОСОБА_1 станом на 04.12.2009р. належало 519 974 простих іменних акцій (11,169 % статутного капіталу Товариства), що стверджується матеріалами справи, зокрема випискою з ре-єстру №ВХП 51-08 від 27.08.2008р. та довідкою №В 78-9-10 від 19.09.2010р. реєстратора Відповідача -ВАТ «Рів-не-Реєстр».(арк.справи 26, 42).

03 грудня 2009р. проведені загальні позачергові збори акціонерів Товариства, про що складено протокол № 2 від зазначеної дати.

В протоколі загальних позачергових зборів акціонерів Товариства №2 від 03.12.2009р. зазначено, що Ре-єстр власників іменних цінних паперів ВАТ «Костопільське ХПП»(перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах) складений та виданий реєстратором ВАТ «Рівне-реєстр»03 грудня 2009р.(вих.№ В-78-18-09) про-шнурований та пронумерований на 23 аркушах.

Реєстраційною комісією зареєстровано та перевірено повноваження 8 (восьми) акціонерів і довірених осіб акціонерів, які прибули на збори та сукупно володіють 3 559 792 акціями, що складає 76,465 % статутного капіталу товариства. Загальні збори акціонерів повноважні вирішувати питання порядку денного згідно пункту 7.11 статуту Товариства.

Відповідно до порядку денного зборів на вирішення зборів винесено наступні питання:

1. Звіт правління про результати фінансово-господарської діяльності товариства за І-ІІІ квартали 2009р.

2. Звіт Наглядової ради за І-ІІІ квартали 2009р.

3. Про прийняття рішення про ліквідацію товариства.

4. Про призначення ліквідаційної комісії.

5. Про затвердження порядку, строків ліквідації та надання дозволу ліквідкомісії на відчуження майна.

6. Про затвердження порядку розподілу між акціонерами майна та коштів, що залишається після задово-лення вимог кредиторів.

По питаннях, винесених на порядок денний загальні збори більшістю голосів більше ѕ голосів акціоне-рів, які брали участь у зборах, ухвалили -припинити ВАТ «Костопільське ХПП»шляхом ліквідації, обрати лікві-даційну комісію у складі 3 чоловік, затвердити порядок, строки ліквідації та надати дозвіл ліквідаційній комісії на відчуження майна, затвердити порядок розподілу між акціонерами майна та коштів, які залишаться після задово-лення вимог кредиторів, що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 8-13, 44-48).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають безпосе-редньо з актів цивільного законодавства.

Позивач посилається на те, що на дату проведення позачергових загальних зборів акціонерів Товариства (03.12.2009р.) чинними були норми Закону України «Про акціонерні товариства»і при вирішенні питання наяв-ності кворуму для прийняття рішень про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження по-рядку, строків ліквідації та надання дозволу ліквідаційній комісії на відчуження майна, затвердження порядку роз-поділу між акціонерами майна та коштів, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження лік-відаційного балансу слід керуватися нормами Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до п.п.1,2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства»цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки з дня опублікування цього Закону. Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1-49 Закону України «Про господарські товариства»(Відомості Верховної Ради України, 1991р., N49, ст.682) у частині, що стосується акціонерних товариств. Момент набрання сили Закону України «Про акціонерні товариства»- 6 місяців з дня його публікації, тобто з 30.04. 2009р., а момент втрати сили ст.ст. 1-49 Закону України «Про господарські товариства»в частині, яка стосується акціо-нерних товариств - через 2 роки з дня набрання сили Закону України «Про акціонерні товариства», а саме -з 01.05.2011р.

Таким чином, вимоги Закону України «Про акціонерні товариства»стають обов'язковими для акціонер-них товариств, створених до набрання ним сили з моменту приведення їх статутів у відповідність з даним Законом, але не пізніше, ніж 01.05.2011р.

Вимоги Закону України «Про акціонерні товариства»набувають обов'язкового характеру для вже створе-них (існуючих) акціонерних товариств раніше, ніж через два роки, у разі якщо після набрання чинності цим Зако-ном загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рі-шення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке това-риство зобов'язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства. До таких змін, в тому числі, відноситься і назва типу товариства (з закритого та відкритого у приватні та публічні) (п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ак-ціонерні товариства»).

Як встановлено судом, Статут Відповідача зареєстрований рішенням Костопільської районної державної адміністрації №154-р від 14.05.1998р., востаннє викладений в новій редакції 29.12.2008р.

За таких обставин, в установлений законом період приведення статутів у відповідність до положень За-кону України «Про акціонерні товариства»- раніше створені акціонерні товариства продовжують керуватись нор-мами Закону України «Про господарські товариства»(як складової частини Закону України «Про акціонерні то-вариства») та прийнятими на його підставі статутами.

Аналогічної позиції притримується також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. В роз' -ясненнях №3 від 17 лютого 2009р., затверджених Рішенням №237 від 17 лютого 2009р. зазначається, що акціонер-ні товариства до приведення у відповідність до норм Закону статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватися у своїй діяльності з 29 квітня 2009р. до 28 квітня 2011р. Законом України «Про гос-одарські товариства»та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особа-ми.

Отже, до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про господарські товариства»(в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин).

Як зазначено в ст.4 Закону України «Про господарські товариства»,- акціонерні товариства як різновид господарських товариств діють на підставі статуту. В статуті товариства зазначаються органи управління товарис-твом, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень (ст.68 Цивільного кодексу України). Так, статут є внутріш-нім установчим документом, локальним нормативним актом, який визначає правовий статус юридичної особи, ре-гламентує діяльність та порядок функціонування конкретного товариства: внутрішню організацію та діяльність органів управління. Статут приймається вищим органом акціонерного товариства -загальними зборами акціоне-рів.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про господарські товариства»-загальні збори товариства є вищим органом акціонерного товариства. У загальних зборах товариства мають право брати участь всі акціонери, неза-лежно від виду та кількості акцій, власниками яких вони є. Загальні збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Стаття 116 ЦК України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства»встановлюють право учас-ника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в уста- новчому документі товариства.

З пунктів 7.2, 7.4, 7.12 Статуту ВАТ «Костопільське ХПП»вбачається, що вищим органом управління Товариством є загальні збори акціонерів, до виключної компетенції яких, зокрема належить прийняття рішення про припинення діяльності Товариства та призначення ліквідаційної комісії. При цьому, таке рішення прийма-ється більшістю не менш як ѕ голосів акціонерів, які приймають участь у зборах.(арк.справи 57).

Відповідно до п.7.11 Статуту Товариства, загальні збори визнаються правомочними за умови наявності кворуму, тобто якщо в них беруть участь акціонери (їх представники), які мають відповідно до Статуту Товарис-тва понад 60 відсотків голосів. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації акціо-нерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах.

Пунктом 7.12 Статуту Товариства передбачено, що рішення загальних зборів приймаються більшістю не менш як у ѕ голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо:

- внесення змін до Статуту Товариства;

- прийняття рішення про припинення діяльності Товариства.

З інших питань рішення приймаються більшістю голосів акціонерів (більше 50 відсотків голосів акціо-нерів), які беруть участь у загальних зборах.

Вбачається, що зазначені положення Статуту Товариства відповідають нормам Закону України «Про го-сподарські товариства», статут Товариства ще не приведено у відповідність до положень Закону України «Про акціонерні товариства».

Протоколом загальних позачергових зборів акціонерів №2 від 03.12.2009р. стверджено, що Позивач був присутнім на зборах; по питаннях 3-6 порядку денного «за»проголосувало 3 027 482 голосів, що становить 85,046 відсотків голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, тобто більше законодавчо встановленої мінімальної кіль-кості голосів акціонерів.

Правомочність загальних зборів акціонерів визначається виключно за результатами реєстрації, якими вста-новлюється кількість акціонерів, які беруть участь у зборах і належна їм кількість голосів.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про господарські товариства»,- рішення загальних зборів прий-маються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, а з окремих питань -ѕ голосів. При цьому, Закон не встановлює обов'язкову присутність при прийнятті рішень акціонерів понад вказану більшість з числа тих, що беруть участь у зборах, тобто таких, що зареєстровані.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р., рішення загальних зборів учасни-ків (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Частиною 5 ст.98 ЦК України передбачено, що рішення загальних зборів може бути оскаржено учасни-ком товариства до суду.

У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) гос-подарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Водночас, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські това-риства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допу-щеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці по-рушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Позивачем не вказано і не доведено обставин порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів Товариства; - позбавлення Позивача можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів Позивача рішенням загальних зборів Товариства.

Зважаючи на приписи законодавства, що наведені вище, -акціонер здійснює своє право на управління товариством в межах та порядку визначеному законодавством України та установчими документами товариства.

Таким чином, акціонер ВАТ «Костопільське ХПП»має право брати участь в управлінні справами Това-риства шляхом участі в роботі його вищого органу - загальних зборів акціонерів і вирішенні питань, віднесених Статутом Товариства до компетенції загальних зборів акціонерів (пункт 5.2, пункт 7.3 та 7.12. Статуту Товарист-ва).

Отже, ВАТ «Костопільське ХПП»здійснило всі необхідні заходи для реалізації Позивачем можливості в повній мірі реалізувати своє право на участь в управлінні справами товариства.

Право Позивача на участь в управлінні справами Товариства при прийнятті рішень на загальних зборах акціонерів 03.12.2010р. не порушене. Товариством була забезпечена можливість акціонерам реалізувати своє право на участь в управлінні справами Товариства шляхом прийняття 03.12.2010р. участі у загальних зборах ак-ціонерів.

Матеріали справи свідчать про те, що питання порядку денного були розглянуті в повному обсязі. оспо-рюване рішення приймались акціонерами у відповідності до порядку денного та з урахуванням положень, вста-новлених чинним законодавством України та Статутом Товариства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна до-вести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом положень стст. 1, 2 ГПК України, ст.2 Закону України «Про судоустрій України», правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємниць-кої діяльності, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані зако-ном інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового за-хисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наяв-ність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтере-су, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту по-рушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість звернення особи до господарського суду з позовом до товариства, акціонером якого вона є, але за єдиної умови -за умови порушен-ня або оспорювання товариством прав такої особи як акціонера товариства.

Обраний Позивачем спосіб захисту цивільного права - визнання недійсним рішення загальних зборів ак-ціонерів Відповідача від 03.12.2009р. за своєю правовою природою та значенням є способом захисту цивільного права у формі визнання незаконним (недійсним) акта ненормативного характеру, що передбачено статтями 20 ГК України та 16 ЦК України.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та по-рушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

При цьому, суд зауважує, що Позивач не довів, що прийняттям рішення Відповідач порушив норми чин-ного законодавства України, до того ж, Позивач не вказує які саме його корпоративні права, як акціонера, у розу-мінні ст.167 Господарського кодексу України, ст.116 Цивільного кодексу Ук-раїни, ст.10 Закону України «Про господарські товариства», порушують прийняті загальними зборами Товариства оскаржувані рішення.

Також згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику роз-гляду судами корпоративних спорів»,- рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів госпо-дарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Крім того в п.19 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що для визнання недійсним рішення зага-льних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учас-ника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, гос-подарський суд не має підстав для задоволення позову.

Суд зауважує, що обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач покликається на Закон України «Про акціонер- ні товариства», що критично оцінюються судом, оскільки Позивач, при цьому свідомо ігнорує положення статті 50 названого Закону, якою передбачено право акціонера оскаржити в суді рішення загальних зборів акціонерів, що порушує його права, протягом трьох місяців із дня його ухвалення. Разом з тим, Позивач не подав клопотання про визнання поважною причини пропуску зазначеного тримісячного строку.

Рішення, що ухвалені загальними позачерговими зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Костопільське хліборприймальне підприємство»03 грудня 2009р. вбачаються, такими, що прийняті повно-важними зборами відповідно до компетенції зборів, винесені на вирішення зборів питання, заздалегідь були вклю-чені до порядку денного, повідомлення учасників проведено у письмовій формі, Позивач у зборах приймав участь, протокол №2 за формою і змістом відповідає вимогам законодавства, що стверджується матеріалами справи.

Оспорювані рішення прийнято більш як ѕ голосів акціонерів, які брали участь у зборах, чого достатньо згідно приписів чинного законодавства.

На підставі ст.33 ГПК України в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись стст. 12, 22, 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "28" жовтня 2010 р..