Рішення

від 12.10.2010 по справі 17/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 17/134

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства « Фірма Промтехмонтаж »

до відповідача підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 46 500 грн.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 ;

відповідача: ОСОБА_1.

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в господарський суд з позовом в якому просить стягнути з відповідача 46500 грн. попередньої оплати, оскільки відповідач не надав юридичні послуги по отриманню ліцензії і зі зміною економічної ситуації, позивач більше не потребує послуг відповідача, що не були виконані вчасно.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує, вказує, що за усною домовленістю між стронами, відповідач зобов'язувався надати послуги щодо оформлення визначеного позивачем виду ліцензії, після надання позивачем необхідних документів, в строк необхідний для оформлення такого виду ліцензії. З моменту перерахування позивачем коштів, останній не визначився з видом ліцензії та не надав документів необхідних для її отримання. Оскільки письмового договору між сторонами не укладалося, то строк виконання зобов'язань з надання юридичних послуг по отриманню ліцензії строни не визначили, а отже згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач повинен був звернутися до відповідача з відповідною вимогою та надати всі необхідні документи, проте з вимогою надати послуги позивач не звертався . В позові просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на підставі чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що за усною домовленістю між стронами, відповідач зобов'язувався надати позивачу послуги щодо оформлення визначеного позивачем виду ліцензії. Відповідачем було виставлено рахунок № 6 від 09.07.2008р. для оплати юридичних послуг щодо отримання ліцензії на суму 50000 грн. (а.с.9). Платіжним дорученням № 119 від 14.07.2008р. позивач перерахував відповідачу 46500 грн. за юридичні послуги згідно рахунку № 6 від 09.07.2008р.(а.с.7).

Доказів того, що з моменту перерахування коштів позивач направляв чи передавав відповідачу документи необхідні для отримання ліцензії, визначився з видом ліцензії та направив відповідачу письмову вимогу про виконання зобов'язань з надання юридичних послуг по отриманню ліцензії, позивачем суду не надано.

Проте 11.06.2010р. позивачем направлено відповідачу вимогу про повернення 46500 грн.в зв'язку з зміною економічної ситуації (а.с.10).

Відповідно до ст.530 ЦК України:

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 3 ст. 612 ЦК україни, передбачено,

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Оскільки письмового договору між сторонами не укладалося, то строк виконання зобов'язань з надання юридичних послуг по отриманню ліцензії строни не визначили, а отже згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач повинен був звернутися до відповідача з відповідною вимогою та надати всі необхідні документи, проте з моменту перерахування коштів позивач не направляв та не передавав відповідачу документи необхідні для отримання ліцензії, не визначився з видом ліцензії та не направив відповідачу письмову вимогу про виконання зобов'язань з надання юридичних послуг по отриманню ліцензії.

З врахуванням вищенаведеного, вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення оформлено та підписано 15.10.2010р.

Суддя М.Г. Петухов .