Ухвала

від 04.04.2011 по справі 15/102-1697

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" квітня 2011 р.Справа № 15/102-1697 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

розглянув заяву № 1/03 від 03.03.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" про відстрочку виконання рішення суду від 24.11.2011р.

за позовом Приватного підприємства "Аркада", вул. Ощепкова, 52, смт. Високий, Харківський район, Харківська область, 62460

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47852

про стягнення 41 015,83 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 73761,92 грн. процентів за користування грошовими коштами.

За участі представників сторін:

стягувача: не з'явився;

боржника ОСОБА_1, доручення від 18.10.2010р.

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.11.2011 року у справі №15/102-1697 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, код 31973651 на користь Приватного підприємства "Аркада", вул. Ощепкова, 52, смт. Високий, Харківський район, Харківська область, код 31465044 - 41015,83 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 73761,92 грн. процентів за користування грошовими коштами, 1147,77 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" 22.02.2011р. Львівським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою рішення суду від 24.11.2010р. у справі № 15/102-1697 залишено без змін, в задоволенні апеляційної скарги - відмовлено.

На виконання даного рішення 25.03.2011 року господарським судом Тернопільської області видано відповідний наказ.

23 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область звернулось до господарського суду Тернопільської області про відстрочку виконання рішення суду від 24.11.2010р. строком на 10 (десять) місяців.

Ухвалою суду від 24.03.2011 року для розгляду заяв ТзОВ "Агро-Рось" призначено судове засідання на 04 квітня 2011 року на 11 год. 00 хв.

Представник боржника в судовому засіданні 04.04.2011 р. просив суд задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" та надати відстрочку виконання рішення суду по справі №15/102-1697 щодо сплати 41 015,83 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 73761,92 грн. процентів за користування грошовими коштами, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу строком на 10 місяців, так як подальша сплата пені та процентів на виконання рішення негативно вплине на фінансово-господарську діяльність товариства.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Проте, на адресу суду, від Приватного підприємства "Аркада" надійшли письмові заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду, в якій позивач (стягувач) у задоволенні заяви відповідача (боржника) про надання відстрочки виконання рішення суду, яке набрало законної сили, просить відмовити. Так як доводи заявника, наведені у заяві про надання відстрочки виконання судового рішення, а саме: те, що станом на момент звернення з цією заявою сума основного боргу та штрафних санкцій, стягнутих за попереднім судовим рішенням у справі №8/49-966, сплачена ним добровільно у повному обсязі; важкий матеріальний стан внаслідок світової фінансової кризи, обвал цін на сільськогосподарську продукцію, суттєве подорожчання паливно-мастильних матеріалів, міндобрив, засобів захисту рослин, підвищення орендної плати за землю; невідшкодована заборгованість держави по компенсації відсоткової ставки за кредитами, залученими підприємствами агропромислового комплексу; наявність у товариства збитків від стихійного лиха 26 липня 2009р., якими зумовлена відсутність коштів для сплати стягнутих сум; неплатоспроможності покупців сільськогосподарської продукції - не мають характеру виняткових обставин і не можуть бути визнані підставами, що заслуговують на увагу в розумінні ст.121 ГПК України.

Зокрема, стосовно сплати боргу в добровільному порядку, зазначає, що штрафні санкції за порушення зобов’язання та проценти за користування коштами, стягнуті за рішенням суду у справі №8/49-966 сплачені боржником тільки після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 28.10.2010р. про стягнення цих коштів, зі спливом строку на добровільне виконання у межах виконавчого провадження та після накладення арешту на майно й грошові кошти боржника згідно з постановами державного виконавця ВДВС Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області. На думку стягувача, зв'язок між збитками боржника внаслідок стихійного лиха 2009 року та його теперішнім обов'язком виконати судове рішення і сплатити штрафні санкції, відсутній, оскільки договір № 03/03-1 від 03.03.2010р. був укладений ТОВ В«Агро-РосьВ» зі спливом більш ніж піврічного строку після стихійного лиха 26.07.2009р.

Окрім того, вважає, що усі посилання, наведені боржником у заяві про відстрочку виконання судового рішення, суперечать вимозі ст.5 ГК України в частині обов'язку суб'єктів господарювання діяти у межах встановленого господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Встановлений господарський порядок, регламентований нормами ГК України, передбачає, що суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання було неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних та невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку необхідних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст.218 ГК України); учасник господарських відносин при порушенні ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання та зобов'язаний сплатити штрафні санкції згідно з вимогами, передбаченими цим Кодексом та іншими законами (ст.229 ГК України); рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України).

Відтак, в задоволенні заяви ТзОВ "Агро-Рось" та наданні відстрочки виконання судового рішення терміном на 10 календарних місяців просить відмовити.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши доводи представника заявника господарський суд встановив, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення не підлягає до задоволення у зв’язку з наступним:

25 березня 2011 року господарським судом Тернопільської області видано наказ по справі №15/102-1697 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область на користь Приватного підприємства "Аркада", вул. Ощепкова, 52, смт. Високий, Харківський район, Харківська область, 41015, 83 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 73761,92 грн. процентів за користування грошовими коштами, 1147,77 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область звернулось до господарського суду Тернопільської області про відстрочку виконання рішення суду від 24.11.2010р. строком на 10 (десять) місяців.

За змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення.

Вирішуючи питання, зокрема про відстрочку виконання рішення у даній справі господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору,наявність інфляційних процесів в економіці держави, розмір заборгованості та інші обставини справи , які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в Роз’ясненні Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.1996р. В«Про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального Кодексу УкраїниВ» (із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.1997р., N 02-5/467 від 18.04.2001р., Роз'ясненням Вищого господарського суду N 3370563-02 від 31.05.2002, Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 25/2-09-17/1607-ЕП від 10.02.2004), суд на підставі ст. 121 ГПК України має право відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При цьому суд досліджує фінансове становище обох сторін.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом .

Як випливає з матеріалів справи, боржник в обґрунтування поданої заяви щодо надання відстрочки виконання рішення господарського суду у даній справі вказує на наявність важкого матеріального стану товариства, який виник внаслідок світової фінансової кризи, обвалу цін на сільгосппродукцію, суттєвого подорожчання паливно-мастильних матеріалів, міндобрив, засобів захисту рослин, запчастин та комплектуючих, підвищення відсоткових ставок по кредитам, підвищення орендної плати за землю від 1,5% до 3%, неплатоспроможності покупців сільськогосподарської продукції; стихійним лихом - сильним зливним дощем з градом та шквальним вітром, який пройшов 26 липня 2009 року, внаслідок чого товариству завдано збитків на суму 1607520 грн.; заборгованості держави по компенсації відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу кредитами у сумі 1027739,00 грн. Стверджує, що усі вищенаведені фактори вплинули на господарську діяльність підприємства та привели до погіршення його фінансового стану в 2010 році - за результатами роботи за 12 місяців 2010 року товариство має збитки у сумі 362 тис. грн., в підтвердження надав звіт про фінансові результати за 9 місяців 2010 року.

Зазначає, що присуджені судом до стягнення штрафні санкції не є основним боргом і позивач не може на цих коштах базувати свою господарську діяльність, а тому права останнього не є грубо порушеними, а право на компенсацію за невчасність виконання зобов'язання він зможе реалізувати у більш пізні терміни.

Окрім того, зауважив, що накладення арешту Державною виконавчою службою на рахунки товариства у зв'язку з виконанням рішення суду може привести до негативних наслідків в господарській діяльності для ТОВ В«Агро-РосьВ» . Товариство буде позбавлено можливості проводити розрахунки за спожиті енергоносії, проводити закупівлю паливно-мастильних матеріалів для проведення посіву озимих культур, осіннього обробітку землі, існуючих посівів, проводити підготовку та провести весняні польові роботи, що суттєво вплине в майбутньому на отримання врожаю 2011 року, а внаслідок цього - і отримання позитивного фінансового результату від господарської діяльності, а також виконання інших зобов'язань перед своїми партнерами, в тому числі і кредитних. Просить суд врахувати, що діяльність товариства характеризується специфікою та сезонністю сільськогосподарського виробництва. На даний час у підприємства відсутні кошти для оплати фінансових санкцій і згідно проведених підрахунків їх сплата можлива лише в кінці 2011 року.

Між тим, господарський суд лише на підставі наявних доказів може зробити висновок про обґрунтованість клопотання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення чи ухвали суду, оскільки припущення про ускладнення або неможливість їх виконання має бути достатньо обґрунтованим і ця обставина повинна доводитись заявником за загальними правилами статті 33 ГПК України, як і припущення про ймовірність його виконання при наданні відстрочки.

Однак, на думку суду, документи, які долучені боржником до заяви про відстрочку виконання рішення не підтверджують наявність виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду або робили б його виконання неможливим. Зокрема, надані суду копії фінансового звіту та балансу самі по собі не свідчать про неспроможність відповідача (боржника) виконати свої грошові зобов’язання перед позивачем (стягувачем); банківські довідки свідчать про рух коштів на рахунках відповідача та заборгованість по отриманих кредитах, проте не є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості чи важкого фінансового стану.

Безпідставними є посилання боржника в обґрунтування надання відстрочки виконання судового рішення на обставини несвоєчасної оплати заборгованості зі сторони контрагентів товариства, оскільки, відповідно до ст. 617 ЦК України випадкові обставини недодержання своїх обов’язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

При цьому, вирішуючи клопотання про надання відстрочки, суд зобов’язаний враховувати інтереси обох сторін, як стягувача, так і боржника, у зв’язку з чим слід зазначити, що світова фінансова криза вплинула на діяльність всіх суб'єктів господарювання, а не лише заявника. Принцип презумпції комерційних ризиків під час провадження підприємницької діяльності та саме визначення підприємництва як діяльності, здійснюваної на власний ризик (ст.42 ГК України), виключає залежність обов'язку боржника сплатити штрафні санкції через винне та свідоме порушення ним власних зобов'язань, у зв’язку із виконанням чи невиконанням обов'язків його контрагентами (неплатоспроможність покупців) або від зміни комерційних умов співпраці з ними (підвищення ставок за кредитами, орендної плати).

Окрім того, суд вважає, що негативні для відповідача наслідки виконання рішення; його заборгованість перед іншими особами, чи заборгованість його контрагентів, тяжкий фінансовий стан товариства, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для надання відстрочки виконання судового рішення. Важкий фінансовий стан боржника (відповідача) є результатом його власної господарської діяльності, і не може бути прийнятий судом як об’єктивна обставина, що унеможливлює виконання договірних зобов’язань та рішень суду.

Також однією з підстав для надання відстрочки заявник визначив наслідки для господарської діяльності товариства стихійного лиха 2009 року. На думку суду, невиконання зобов’язань за договором від 03.03.2010р. не можуть бути пов’язані з подіями 2009 року, які крім того, не підтверджені належними доказами (висновок Торгово-промислової палати, акти, тощо).

Водночас, суд зазначає, що підставою для звернення з клопотанням про надання відстрочки заявник визначає ступінь виконання рішення суду у справі № 8/49-966. Разом з тим ТОВ "Агро-Рось" в ході виконання рішення у справі № 8/49-966 зверталося до суду з заявою про відстрочення виконання з підстав, аналогічних, що й даній справі. При цьому до розгляду справи № 8/49-966 касаційною інстанцією ТОВ "Агро-Рось" повністю сплатило штрафні санкції за рішенням суду в ході виконавчого провадження, на що безпосередньо вказує позивач у заяві, що ставить під сумнів твердження заявника про відсутність грошових коштів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи заявника в клопотанні про надання відстрочки зводяться не до того, що виконання рішення є неможливим, або з певних причин ускладненим, а стосуються лише того, що виконання судового рішення призведе до негативних наслідків для відповідача, тоді як ст. 121 ГПК України відстрочку виконання рішення суду не пов'язує з наслідками, які це рішення матиме для боржника, або впливатиме на його фінансовий стан.

Окрім того з фактичних обставин справи не вбачається, що рішення господарського суду буде виконано вразі надання йому відстрочки на 10 місяців.

В силу вимог ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, суд дійшов висновку, що боржник не довів належними та допустимими доказами наявність виключно виняткових обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що надання відстрочки по сплаті боргу може завдати істотної шкоди правам та охоронюваним законом інтересам стягувача, як і не довів існування обставин, при наявності яких суд вправі відстрочити виконання рішення суду, а тому у задоволенні клопотання як необґрунтованому, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 87, ч. 1 ст. 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область №1/03 від 03.03.2011р. про відстрочку виконання рішення у справі №15/102-1697, строком на 10 місяців - відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя Г.Б. Бучинська