Рішення

від 10.03.2009 по справі 8/44пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1,                   

м. Луганськ,

до 1. Акціонерно-комерційного

банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»Луганська обласна філія АКБ

«Укрсоцбанк», м. Луганськ,

2. Відкритого акціонерного товариства «Поліграфіст», м. Брянка

Луганської області, -

про визнання договору

купівлі-продажу дійсним та визнання права                     власності.

          Суддя господарського суду Луганської

області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань

Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2

-представник, - довіреність № 372 від 26.02.09 року;

від 1-го відповідача -Вишняк

Г.С. -начальник юридичного відділу, - довіреність №02-04/14 від 14.01.09 року;

від 2-го відповідача -ОСОБА_3

-директор, -  паспорт НОМЕР_1, вид.

Брянківським  МВ УМВСУ у Луганській

області 02.10.01 року; довідка з ЄДР №58 від 04.02.06 року, - 

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивач

просить:

           визнати дійсним договір

купівлі-продажу №1, укладений між ним та Акціонерно-комерційним  банком соціального розвитку

«Укрсоцбанк»14.01.09 року, предметом якого є нежитлова будівля оціночною

вартістю 150808,80 грн., до складу якої входять: будівля  друкарні з прибудовами літ А-2 площею 819,3

кв.м, підвал літ. Пд площею 329,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: місто

Брянка, вул. Смоленська, 3 (три) Луганської області;

          визнати за ним право власності на

вказаний об'єкт нерухомості;

          стягнути з 1-го відповідача судові

витрати.

          У судовому засіданні, яке відбулося

03.03.09 року, представник позивача звернувся до суду з заявою «про

уточнення позовної заяви»(вих. №б/н від 27.02.09 року), в якій:

            залишив без змін перші дві позовні

вимоги;

            просить суд з 3-го відповідача

ОСОБА_3 стягнути судові витрати  у

вигляді державного мита у сумі 1593,09 грн. та на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

          Представники 1-го та 2-го

відповідачів не заперечили проти задоволення цієї заяви позивача.

          Суд, розглянувши її, враховуючи, що

вона містить вимоги до 3-го відповідача, якого не залучено до участі у справі і

сама заява не містить клопотання про це, - відклав розгляд останньої по суті та

оголосив перерву у судовому засіданні до 10.03.09 року з метою надання позивачу

можливості уточнити свої позовні вимоги, а відповідачам -подати до суду

додаткові докази.

          У судовому засіданні, яке відбулося

10.03.09 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про

відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не

суперечить вимогам  ст.ст.4-4,22 та 81-1

ГПК України, а тому його задоволено судом.

          Представник 1-го відповідача  позов визнав у повному обсязі, про що також

зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №02-13/85-45 від 26.02.09 року),

пояснивши факт невчинення дій, спрямованих на нотаріальне посвідчення спірного

договору «зайнятістю повноважного представника, що має право на укладення

договорів від імені АКБ «Укрсоцбанк», не з'явився до нотаріуса у призначений

час»; він підтвердив факт повної сплати покупцем вартості предмету договору

-об'єкта нерухомості.

          Представник 2-го відповідача  позов визнав у повному обсязі, про що також

зазначив у відзиві на нього (вих. №б/н від 26.02.09 року), підтвердивши факт

сплати покупцем повної вартості об'єкту нерухомості, а також передачі

останнього покупцеві.

          У судовому

засіданні, яке відбулося 10.03.09 року, представник позивача звернувся до суду

з двома наступними заявами:

           про відмову від вимог щодо стягнення

судових витрат (вих. №б/н від 04.03.09 року), в якій просить суд не стягувати з

ОСОБА_3. судові витрати, а покласти їх на позивача;

           про відмову від клопотання про залучення

ОСОБА_3. до участі у справі в якості 3-го відповідача (вих. №б/н від 04.03.09

року).

          Представники 1-го та 2-го

відповідачів не заперечили проти задоволення клопотань, викладених у заявах

представника позивача.

          Розглянувши ці клопотання, враховуючи

думку представників 1-го та 2-го відповідачів з цього приводу, приймаючи до

уваги те, що кожна з них не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України та не порушує

охоронювані законом інтереси як позивача, так і інших осіб, суд приймає їх та

враховує при вирішенні спору по суті.

          І.Заслухавши представників сторін,

дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

          08.11.06 року між

Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку  «Укрсоцбанк»в особі Луганської філії АКБ

«Укрсоцбанк»(далі -АКБ «Укрсоцбанк», - кредитор) та ОСОБА_3 (позичальник)

укладено договір кредиту №55215089, згідно якому  кредитор надає позичальнику у тимчасове

користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та

цільового характеру використання грошові кошти у сумі 100.000,00 грн. зі

сплатою 18% річних та комісій у розмірі та порядку, визначених Тарифами на

послуги по наданню кредитів, які містяться у Додатку 1 до цього договору, що є

невід»ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

          Кредит надається позичальнику на

наступні цілі: поточні потреби (п.1.2).

          Кінцевий термін повернення основної

суми заборгованості 07 листопада 2013 року (п.1.1.2).

      В якості забезпечення

позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати

відсотків, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на

здійснення забезпеченої заставою вимоги, кредитор укладає з Майновим

поручителем ВАТ «Поліграфіст»договір іпотеки. Предметом іпотеки є:

нежитлова  будівля друкарні, яка

знаходиться за адресою: місто  Брянка,

вул. Смоленська,3 Луганської області, яка належить ВАТ «Поліграфіст»на підставі

свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.04.05 року серія САА

№388420, зареєстрованого комунальним 

підприємством бюро технічної інвентаризації міста Брянка, реєстраційний

№10651591, номер запису 124 у книзі  2, -

яка розташована на земельній ділянці площею 0,215 га, згідно Державного акта на

право постійного користування землею серії ЛГ №1220000028, зареєстрованого  у Книзі державних актів на право постійного

користування землею за №28 від 14.11.1995 року, ринковою вартістю 125000,00

грн., заставною вартістю - 125000,00 грн. (п. 1.3)

          Одночасно з укладенням цього договору майновий

поручитель зобов'язаний укласти договір, визначений пунктом 1.3 цього договору,

на узгоджених з кредитором умовах (п.3.5.1).

          На виконання вимог п.1.3 кредитного

договору  09.11.06 року  АКБ «Укрсоцбанк»(іпотекодержатель) та

Відкрите акціонерне товариство «Поліграфіст»(далі -ВАТ «Поліграфіст», -

іпотекодавець) уклали між собою іпотечний договір №б/н, згідно якому  іпотекодавець надає в іпотеку

іпотекодержателю в якості забезпечення виконання позичальником  ОСОБА_3 основного зобов»язання -Кредитного

договору №55215089 від 08.11.06 року, укладеного між банком та позичальником у

розмірі 100.000,00 грн., - наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю друкарні

з прибудовами, що знаходиться за адресою: Луганська область, місто Брянка, вул.

Смоленська,3, яка розташована на земельній ділянці площею 0,215 га, в межах

згідно з планом землекористування згідно з Державним актом  на право постійного користування землею серії

ЛГ №1220000028, вид. 14.11.1995 року Брянківською міською радою, який

зареєстрований у Книзі  записів державних

актів на право постійного користування землею за №28. Земельна ділянка надана у

постійне користування для  і

обслуговування  будівель та споруд.

Нежитлова будівля типографії належить іпотекодавцю на праві власності на

підставі свідоцтва про право власності 

на нерухоме майно, вид. виконавчим комітетом Брянківської міської ради

29.04.2005 року, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на

нерухоме майно 29.04.2005 року, номер запису 124 у книзі №2, реєстраційний

№10651591 (п.1.1).

Вартість предмету іпотеки за згодою

сторін становить 125000,00 грн. (п.1.2).

Загальна вартість предмету іпотеки

становить 248556,00 грн. (п. 1.3).

Іпотекою за цим договором  забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо

відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки,

витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування

предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього договору (п. 1.5).

Іпотекодержатель має право у разі

невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов»язання

задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки (пункти 2.4.3 та 4.1).

Іпотекодержатель має право у разі

виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки реалізувати його  відповідно до приписів  чинного законодавства України, зокрема,

Законів України «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з

неконсолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»тощо (п.2.4.7).

Відповідно до застереження

звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом позасудового  врегулювання на підставі цього договору

(п.4.6.1).

Застереженням передбачено, що за

умови виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет

іпотеки може бути реалізовано будь-якій особі на підставі договору

купівлі-продажу у порядку, встановленому 

ст. 38 Закону України «Про іпотеку»(п.4.6.2).

У разі звернення стягнення на

предмет іпотеки ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між

іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктами

оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна

(п.4.6.3).

Обидва вищецитовані договори є

чинними на час розгляду цього спору.

Як вбачається з матеріалів справи,

позичальник не  виконав належним чином

свої зобов'язання за вищезгаданим кредитним договором, а тому  кредитор в особі АКБ «Укрсоцбанк»звернувся до

іпотекодавця з листом  (вих. №б/н від

02.12.08 року), яким поставив його до відома про  свій намір 

продати нерухоме майно -предмет договору іпотеки -з метою забезпечення

виконання зобов'язань за кредитним договором 

№55215089 від 08.11.06 року.

14.01.09 року АКБ

«Укрсоцбанк»(продавець) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1(покупець) у

простій письмовій формі уклали між собою договір купівлі-продажу №1, згідно

якому  продавець зобов'язується в порядку

та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві, а

покупець зобов»язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі,

прийняти та оплатити наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю -будівлю

друкарні, що знаходиться за адресою: Луганська область, місто Брянка, вул.

Смоленська, 3, яка розташована на земельній ділянці  площею 0,215 га землі в межах згідно з планом

землекористування згідно з Актом на право постійного користування землею серії

ЛГ №1220000028 від 14.11.1995 року, виданим Брянківською міською радою та

зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування

землею №28 (п.1).

Право власності власника майна на

нежитлову будівлю зареєстровано 

Комунальним підприємством  бюро

технічної інвентаризації у м. Брянка, що підтверджується  витягом про реєстрацію права власності на

нерухоме майно, виданим названим бюро 29.04.2005 року за №7145923 (п.5).

Договірна ціна нежитлової

нерухомості за цим договором  складає

125674 грн., ПДВ 25134,80 грн., а всього 150808,80 грн. (п.7).

Згідно висновку суб'єкта оціночної

діяльності -МПП «Експерт»щодо незалежної експертної оцінки ринкової вартості

майна від 06.01.09 року, вартість нежитлової нерухомості становить 125674,00

грн., без ПДВ (п.8).

Сплата договірної ціни нежитлової

будівлі продавцю здійснюється покупцем у день підписання цього договору шляхом

передачі покупцем продавцеві грошових коштів через касу продавця у розмірі,

визначеному у п.7 цього договору, в рахунок погашення заборгованості

позичальника ОСОБА_3, що виникла за договором кредиту №55215089 від 08.11.06

року, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця за такими реквізитами:

рахунок НОМЕР_2 у Луганській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 304018, код

09304010 (п.9).

Будь-які витрати, пов'язані із

укладенням цього договору, покладаються на покупця (п.10).

Момент переходу права власності на

нежитлову будівлю до покупця виникає згідно діючого законодавства України

(п.13).

Цей договір укладено в порядку ст.

38 Закону України «Про іпотеку»та підлягає нотаріальному  посвідченню у одноденний строк після його

підписання (п.15).

Цей договір вважається укладеним з

моменту його підписання та діє до належного його виконання  сторонами (п.16).

Усі правовідносини, що виникають з

цього договору або пов'язані з ним, у т.ч. пов'язані з його укладенням,

виконанням, зміною та припиненням, тлумаченням його умов, регламентуються цим

договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також

застосованими до таких правовідносин 

звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності,

розумності та справедливості (п.18).

Договір скріплено підписами та

печатками сторін.

15.01.09 року  власник майна -ВАТ «Поліграфіст»передало

покупцеві  предмет договору, що

підтверджується актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.

Як вбачається зі службового

листування між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк»(лист від 14.01.09 року за вих.

№б/н),  фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_1 14.01.09 року на адресу останнього

було спрямовано письмове нагадування щодо забезпечення явки представника банку

для укладення 15.01.09 року договору купівлі-продажу у нотаріальній формі за

місцезнаходженням нерухомого майна, тобто до міста Брянки, - однак він у

визначений день та час не прибув; договір у нотаріальній формі не укладено до

цього часу, що визнали обидва відповідачі.

ІІ.Заслухавши представників сторін,

дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає

задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

           1.Згідно частинам 1 та 2 статті 11

Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із

дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,

що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є

договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи, спрямована на

набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право чини можуть

бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст.

202 ЦКУ).

          Як сказано у частинах 1-5 ст. 203

Цивільного кодексу, зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам 

цивільного  законодавства,  а  

також   моральним   засадам суспільства.

           Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний

обсяг цивільної дієздатності.

          Волевиявлення  учасника 

правочину  має  бути 

вільним   і відповідати його

внутрішній волі.

           Правочин має вчинятися у формі,

встановленій законом.

           Правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Згідно ст. 204 ЦКУ, правочин є

правомірним,  якщо його  недійсність 

прямо  не

встановлена законом або якщо він не

визнаний судом недійсним.

           Статтею 205 Цивільного кодексу

визначено, що  правочин  може 

вчинятися  усно  або 

в  письмовій  формі. Сторони  мають 

право  обирати  форму 

правочину,  якщо  інше  

не встановлено законом (ч.1).

           Згідно ст. 207 ЦКУ правочин

вважається таким,  що вчинений у

письмовій формі,

якщо  його 

зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися

сторони. Правочин вважається  таким,  що 

вчинений  у письмовій формі, якщо

воля сторін виражена за допомогою телетайпного, 

електронного

або іншого технічного засобу

зв'язку. Правочин вважається таким,  що

вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична

особа,  підписується  особами, уповноваженими  на  це  її 

установчими документами, 

довіреністю, законом   або   іншими  

актами   цивільного   законодавства,   та скріплюється печаткою.

         Стаття 208 Цивільного

кодексу містить імперативну норму, згідно якій 

у письмовій формі належить вчиняти правочини   між  

фізичною   та   юридичною 

особою,  крім правочинів, передбачених

частиною першою статті 206 цього Кодексу (п.2 ч. 1).

      Стаття 209 ЦКУ також містить

загальну норму щодо випадків нотаріального посвідчення право чинів, а саме:

правочин,  який  вчинений 

у  письмовій  формі,  

підлягає нотаріальному 

посвідченню  лише у випадках,  встановлених законом

або 

домовленістю  сторін.

Нотаріальне  посвідчення правочину

здійснюється нотаріусом

або іншою посадовою особою,  яка відповідно до закону має право на

вчинення такої нотаріальної дії,  шляхом

вчинення на документі,  в якому викладено

текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне  посвідчення 

може бути вчинене на тексті лише

такого правочину, який відповідає

загальним вимогам, встановленим

статтею 203 цього Кодексу (частини

1-3).

            Законом (ч.1 ст. 210 Цивільного

кодексу) визначено, що правочин підлягає державній реєстрації  лише 

у  випадках, встановлених  законом. 

Такий  правочин  є вчиненим з моменту його державної

реєстрації.

          2.З матеріалів справи

вбачається, що спірний договір купівлі-продажу укладено його сторонами

внаслідок  неналежного виконання

зобов»язання громадянином ОСОБА_3 за кредитним договором, забезпеченим

різновидністю застави  - іпотекою,  що узгоджується з нормою, викладеною у  частині 1 ст. 546 ЦКУ, відповідно до

якої  виконання  зобов'язання 

може  забезпечуватися неустойкою,

порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Гарантом виконання боржником свого

зобов»язання (у даному випадку -іпотекодавцем) є юридична особа -ВАТ

«Поліграфіст»- 2-й відповідач по цій справі.

          Згідно ст. 560 Цивільного кодексу

за  гарантією  банк, 

інша  фінансова  установа, 

страхова організація 

(гарант)  гарантує  перед 

кредитором  (бенефіціаром)

виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає  перед кредитором за порушення зобов'язання

боржником.

Оскільки виконання зобов'язання

було забезпечено заставою (іпотекою), суд при вирішенні спору керується

правилом ст. 572 ЦКУ, згідно якій в 

силу  застави  кредитор 

(заставодержатель) має право у разі невиконання боржником

(заставодавцем)    зобов'язання, забезпеченого

заставою, одержати задоволення за рахунок

заставленого  майна 

переважно  перед  іншими 

кредиторами   цього боржника, якщо

інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 573 цього Кодексу  заставою може бути забезпечена вимога,  яка може виникнути в майбутньому.

Застава виникає на підставі

договору,  закону або  рішення суду (ч.1 ст. 574 ЦКУ; ч. 1 ст. 3

спеціального Закону України від 05.06.03 року №898-ІУ «Про іпотеку»(далі - ЗУ

№898-ІУ).

Iпотекою  є 

застава  нерухомого  майна, 

що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575

ЦКУ).

Предметом  застави 

може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що

може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення  (ч.1 ст. 576 ЦКУ).

Стаття 589 ЦКУ встановлено правові

наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а саме: у разі

невиконання зобов'язання, 

забезпеченого  заставою,

заставодержатель  набуває 

право  звернення  стягнення 

на предмет

застави. За рахунок предмета  застави 

заставодержатель  має  право

задовольнити в повному обсязі свою

вимогу,  що визначена на момент

фактичного задоволення,  включаючи 

сплату  процентів,  неустойки,

відшкодування    збитків,   

завданих   порушенням   зобов'язання,

необхідних витрат на утримання

заставленого майна, а також витрат,

понесених   у 

зв'язку  із  пред'явленням 

вимоги,  якщо  інше 

не встановлено договором (ч. 5 ст. 3 Закону «Про іпотеку»).

            Частинами 1-2 статті 590 Цивільного

кодексу встановлено, що звернення стягнення на 

предмет  застави  здійснюється 

за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель  набуває  право 

звернення  стягнення  на предмет застави в разі,  коли 

зобов'язання  не  буде 

виконано  у встановлений  строк 

(термін),  якщо інше не

встановлено договором або законом.

Як визначено ч. 1 ст. 591

Цивільного кодексу, реалізація предмета застави,  на який звернене  стягнення, провадиться  шляхом його продажу з публічних торгів,  якщо інше не встановлено договором або  законом.

За цим спором сторони за договором

іпотеки домовилися про право іпотекодержателя самому реалізувати  предмет іпотеки у разі невиконання

зобов'язання, забезпеченого іпотекою (пункти 4.6.1 та 4.6.2 договору).

Право на позасудове врегулювання

питання звернення стягнення на предмет іпотеки передбачене частинами 1-2 ст. 36

Закону «Про іпотеку», згідно якій 

сторони іпотечного  договору  можуть 

вирішити  питання   про звернення   стягнення  

на  предмет  іпотеки 

шляхом  позасудового врегулювання  на 

підставі   договору.   Позасудове  

врегулювання здійснюється  

згідно   із  застереженням 

про  задоволення  вимог

іпотекодержателя, що міститься в

іпотечному договорі, або згідно з окремим  

договором  між  іпотекодавцем 

і  іпотекодержателем  про задоволення вимог іпотекодержателя,  який 

підлягає  нотаріальному

посвідченню  і  може 

бути  укладений  в будь-який час до набрання законної сили

рішенням суду про  звернення  стягнення 

на  предмет

іпотеки. Договір про  задоволення 

вимог іпотекодержателя,  яким

також

вважається відповідне застереження

в іпотечному договорі, визначає

можливий  спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки

відповідно

до цього Закону.  Визначений договором  спосіб 

задоволення  вимог

іпотекодержателя  не перешкоджає іпотекодержателю застосувати

інші

встановлені цим Законом

способи  звернення  стягнення 

на  предмет

іпотеки.

          Частинами 1-2 статті 38 цього Закону

визначено, що якщо рішення   суду   або  

договір   про  задоволення 

вимог іпотекодержателя  передбачає  право 

іпотекодержателя  на   продаж предмета   іпотеки  

будь-якій  особі-покупцеві,  іпотекодержатель

зобов'язаний за 30  днів 

до  укладення  договору 

купівлі-продажу письмово  

повідомити   іпотекодавця   та 

всіх  осіб,  які 

мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи  вимоги 

на предмет  іпотеки,  про 

свій  намір  укласти 

цей договір.  У разі

невиконання  цієї 

умови  іпотекодержатель  несе 

відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

            Протягом тридцятиденного   строку  

з  дня  отримання 

такого повідомлення особа, яка має 

зареєстровані  права  чи  вимоги  на предмет 

іпотеки,  вправі письмово

повідомити іпотекодержателя про свій  

намір   купити   предмет  

іпотеки.   З    дня   

отримання іпотекодержателем  

цього   повідомлення   вказана 

особа  набуває

переважне право на придбання

предмета іпотеки у  іпотекодержателя.

Якщо  таких  повідомлень 

надійшло  декілька,  право 

на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі,  яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих

прав чи вимог.

           Дослідивши наявні у справі докази,

суд вважає, що АКБ «Укрсоцбанк»як іпотекодержатель правомірно, у відповідності

з чинним законодавством, здійснив відчуження шляхом продажу предмету іпотеки, -

об'єкта нерухомого майна, дотримавшись при цьому простої письмової форми

договору купівлі-продажу, але не 

нотаріальної, як то встановлено чинним 

цивільним законодавство України, а саме: вищецитованої  частини 1-3 ст. 209 ЦКУ, а також статтею 657

ЦКУ, згідно якій  договір   купівлі-продажу   земельної  

ділянки,   єдиного майнового  комплексу, 

житлового  будинку  (квартири) 

або  іншого нерухомого  майна 

укладається  у  письмовій 

формі   і   підлягає нотаріальному посвідченню та державній

реєстрації.

          3. Договором є домовленість

двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення

цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Згідно частин 1 ст. 638 названого

Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх

істотних умов договору. Істотними умовами 

договору  є  умови 

про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні 

або  є  необхідними 

для договорів даного виду,  а

також усі ті умови,  щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Статтею 640 ЦКУ встановлено, що

договір  є  укладеним 

з  моменту  одержання 

особою,  яка направила пропозицію

укласти договір, відповіді про прийняття цієї

пропозиції. Якщо  відповідно 

до  акта  цивільного 

законодавства  для укладення  договору 

необхідні  також передання майна

або вчинення іншої дії,  договір є

укладеним з моменту  передання  відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір,   який  підлягає 

нотаріальному  посвідченню  або державній реєстрації,  є укладеним з 

моменту  його  нотаріального посвідчення або  державної 

реєстрації,  а  в  разі

необхідності і нотаріального посвідчення, 

і державної  реєстрації  -  з  моменту державної реєстрації.

          Правовідносини, які виникли між

сторонами за цим спором, належать до правовідносин купівлі-продажу

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором

купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати

майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає  або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними у справі доказами належним

чином доведено, що позивач виконав 

умови договору купівлі-продажу - у термін та у порядку, визначені

останнім, сплатив до каси 1-го відповідача 150808,80 грн. - повну вартість  об'єкта нерухомості -  нежитлової будівлі -будівлі друкарні з

прибудовами літ. А-2 площею 819,3 кв.м, підвал літ. Пд площею 329,1 кв.м, які

знаходяться за адресою: місто Брянка, вул. Смоленська, 3 Луганської області, -

що підтверджується долученою до справи квитанцією №51-004 від 14.01.09 року на

вказану суму.

2-й відповідач на виконання умов

договору 15.01.09 року передав покупцеві вищезгаданий об'єкт нерухомості, -

тобто у такий спосіб 1-й та 2-й відповідачі виконали свої обов'язки за

договором купівлі-продажу.

Таким чином, спірний договір обидві

його сторони фактично виконали.

          Далі при вирішенні цього спору суд

керується статтями 219 та 220 Цивільного кодексу України.

           Згідно ст. 219 ЦКУ, якою

визначені  правові наслідки недодержання

вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, у   разі  

недодержання   вимоги закону  про 

нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є

нікчемним.

         Суд  

може  визнати  такий 

правочин  дійсним,  якщо 

буде встановлено,  що він

відповідав справжній  волі  особи, 

яка  його вчинила,   а  

нотаріальному  посвідченню  правочину 

перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

        Як сказано у ст. 220 Цивільного

кодексу, у  разі   недодержання   сторонами  

вимоги   закону   про нотаріальне посвідчення договору такий

договір є нікчемним.

         Якщо сторони домовилися щодо усіх

істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими 

доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання

договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд

може визнати такий договір дійсним. У 

цьому  разі  наступне 

нотаріальне  посвідчення   договору  

не

вимагається.

          Факт ухилення 1-го відповідача від

нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу належним чином

доведено.

          Обраний позивачем спосіб порушеного

права відповідає  ст.16 ЦКУ.

          Таким чином, оцінивши доводи сторін

та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню

у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то

суд, керуючись клопотанням позивача,  суд

покладає  їх  на нього у повному обсязі.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,

16, 202-205, 207-210, 219,220, 560, 572-576, 590-591, 626, 638, 640, 655, 691

та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 36, 44, 47-1, 49,

82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити  у повному обсязі.

          2.Визнати дійсним договір

купівлі-продажу №1, укладений 14.01.2009 року у простій письмовій формі, у

місті Луганську, між Акціонерно-комерційним 

банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»Луганська філія АКБ

«Укрсоцбанк», ідентифікаційний код 09304010, яке знаходиться за адресою: місто

Луганськ, вул.. Коцюбинського, 3-в, - з одного боку, - та Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_3, яка мешкає АДРЕСА_1,

-  предметом якого є нежитлова будівля

оціночною вартістю 150808,80 грн., до складу якої входять: будівля  друкарні з прибудовами літ А-2 площею 819,3

кв.м, підвал літ. Пд площею 329,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: місто

Брянка, вул. Смоленська, 3 (три) Луганської області.

          3.Визнати за Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_3, яка мешкає АДРЕСА_1,

-  право власності на нежитлову будівлю

оціночною вартістю 150808,80 грн., до складу якої входять: будівля  друкарні з прибудовами літ А-2 площею 819,3

кв.м, підвал літ. Пд площею 329,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: місто

Брянка, вул. Смоленська, 3 (три) Луганської області.

          4.Судові витрати покласти на

позивача.

          Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу

України право власності на об'єкт нерухомості, про який йдеться у цьому

рішенні, підлягає державній реєстрації.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у

судовому засіданні 10.03.2009 року за згодою 

представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини

рішення.

          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно

до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до

Луганського апеляційного господарського суду 

у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі

та підписано -  16 березня 2009 року.

Суддя                                                                                               

А.П.Середа