Ухвала

від 10.02.2010 по справі 22/83

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

10.02.10 Справа № 22/83

УХВАЛА

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ОСОБА_2) «Новекс Дім»

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2010р.

у справі № 22/83

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Івано-Франківської філії, м. Івано-Франківськ

до відповідача ОСОБА_2 «Новекс Дім», м. Івано-Франківськ

про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 184/КВ-08

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 «Новекс Дім» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2010р. у цій справі, суддя Малєєва О.В., якою відкладено розгляд справи та зобов'язано відповідача подати докази прийняття касаційної скарги у справі № 12/104-14/132 до провадження Вищого господарського суду України.

Скаржник вважає оскаржену ухвалу від 12.01.2010р. такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, оскільки вимога суду про подання відповідачем доказів прийняття касаційної скарги у справі № 12/104-14/132 до провадження Вищого господарського суду України є безпідставною.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України «Про судоустрій України», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Згідно з ч.1 ст.36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

Відповідно до п.4, п.11 ст.65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Приписами ст. ст. 38, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку судової ухвали про відкладення розгляду справи та зобов'язання відповідача подати докази.

Аналіз статей 38, 65 і 86 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальний закон не надає сторонам права оскаржити в апеляційному порядку ухвалу господарського суду, якою витребувано нові докази у справі (зобов'язано сторону у справі (відповідача) подати документи (відомості), необхідні для вирішення спору -у цьому випадку для вирішення питання можливості (необхідності) зупинення провадження у справі).

Таким чином, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2010р. у справі № 22/83 про відкладення розгляду справи та зобов'язання відповідача подати докази є такою, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 38, 65, 86, 91, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 «Новекс Дім» до провадження.

2. Копії цієї ухвали суду надіслати учасникам судового процесу

рекомендованими листами з повідомленням про вручення для відома.

3. Апеляційну скаргу з додатками на 4 аркушах повернути скаржнику.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.