Постанова

від 23.02.2010 по справі 2/113-1898

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.02.10 Справа № 2/113-1898

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» від 29.12.2009 р. вих. № 09/29-48

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2009 р.

у справі № 2/113-1898

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Ківерці Волинської обл.

до ПП В«ПродекспортВ» , м.Тернопіль

про стягнення 37 025, 95 грн. заборгованості за договором постачання

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився;

від відповідача - не з»явився

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2009 р. у справі № 2/113-1898 (суддя Колубаєва В.О.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 37 025, 95 грн. заборгованості за договором постачання.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що він не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання; сума позовних вимог не відповідає дійсності, так як ПП В«ПродекспортВ» отримано товар не по всіх накладних, на які посилається фізична особа-підприємець ОСОБА_2, а акт звірки взаєморозрахунків з боку відповідача підписаний неуповноваженою особою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.

22.02.2010 р. до суду апеляційної інстанції поступило клопотання від відповідача (вх. № 1617) про залишення апеляційної скарги без розгляду в зв»язку з укладенням договору про переведення боргу від 18.01.2010 р.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його прийняття (22.12.2009 р.), а подібні дії можуть вчинятися під час виконання рішення суду шляхом укладення відповідної мирововї угоди і т.п.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.03.2007 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець за договором, позивач у справі) та ПП В«ПродекспортВ» (покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір постачання № 20/03/07 (далі - договір), за яким продавець зобов»язується передати товар у власність покупця, а останній -прийняти його й оплатити його вартість (а.с.9-14).

Додатком № 1 до договору, який є його невід»ємною частиною (а.с.14) , сторони продовжили строк його дії до 31.12.2009 р.

Датою прийому товару вважається дата підписання облікових документів уповноваженими представниками сторін (п.5.14 договору).

Так, на виконання умов договору за період з 21.07.2009 р. по 19.08.2009 р. відповідач одержав від позивача товар на загальну суму 38 184 грн. , що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.15-19) , на яких містяться підписи працівників, що здійснювали прийом товару, котрі скріплені печатками торгових підрозділів ПП «Продекспорт».

Пунктом 8.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту його одержання.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2009 р. у справі № 2/113-1898 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати за отриманий товар, виходячи з дати останньої видаткової накладної від 19.08.2009 р., настав з 09.09.2009 р.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання ПП В«ПродекспортВ» товару та виникнення обовВ»язку його оплати.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте відповідач не долучив до матеріалів справи доказів проведення повного розрахунку з позивачем згідно з договором.

Більше того, у відзиві на позовну заяву (а.с.28) відповідач визнав повністю суму заборгованості в розмірі 37 025, 95 грн., яка і є предметом спору в даній справі.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству чи не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, визнання позову відповідачем -це безумовне погодження задоволити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Покликання апелянта на неповідомлення його господарським судом про час і місце судових засідань не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення ухвал під розписку (а.с.22, 27, 36, 39).

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2009 р. у справі № 2/113-1898 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП В«ПродекспортВ» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

ОСОБА_3Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин