Постанова

від 16.02.2010 по справі 2/116-1911

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

16.02.10 Справа № 2/116-1911

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, м. Тернопіль, № 16-09-19-14/5995 від 29.12.09

на рішення господарського суду Тернопільської області від 25.12.09

у справі № 2/116-1911

за позовом: Тернопільського вищого професійного училища сфери послуг і туризму, м. Тернопіль

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Тернопіль

про стягнення 16 669, 00 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: - не з'явився;

від відповідача : - ОСОБА_4 - представник;

від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: - не з'явився;

від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: - ОСОБА_4 -представник.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.12.09 у справі № 2/116-1911 (суддя В.Колубаєва) в задоволенні позову Тернопільського вищого професійного училища сфери послуг і туризму до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні позивача - Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, за участю третьої особи на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 16 669, 00 грн. заборгованості відмовлено.

На вказане рішення третьої особою на стороні позивача - - Контрольно-ревізійним управлінням в Тернопільській області - подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.10 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.02.10.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та третя особа на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 - проти доводів скаржника заперечили з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.12.09 у справі № 2/116-1911 вважають законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

В судове засідання 16.02.10 позивач та третя особа на стороні позивача явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.10, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзивів на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.12.09 у справі № 2/116-1911 слід залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Господарським судом першої інстанції при розгляді спору між сторонами вірно встановлено, що у відповідності до п.п. 1.1, 2.2 укладеного сторонами 12.09.08 договору будівельного підряду № 597 позивач (замовник) доручає, а відповідач (підрядник) приймає на себе зобов'язання до 30.11.08 виконати роботи з капітального ремонту рулонної покрівлі гуртожитку училища. У п. 3.3 договору сторони погодили, що роботи виконуються відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил. П. 3.1 договору передбачено виконання робіт з матеріалів «Syturol», вартість робіт передбачена у п. 4.1 та складає 115 400, 00 грн.

Колегія суддів вважає вірним застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин норм ст.. 317 ГК України, ст.ст. 626, 629, 875 ЦК України

На підставі аналізу наявних в матеріалах справи акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року за № 15; підсумкової відомості ресурсів (витрати по факту); локального кошторису № 2-1-1 станом на 17.06.08, підписаних представниками сторін, підписи яких скріплені печатками, господарський суд вірно встановив, що роботи по капітальному ремонту даху гуртожитку з влаштування рулонної покрівлі були виконані в повному обсязі. Вартість робіт відповідає договірній ціні, обумовленій у додатку до договору станом на 17.06.08, підписаному представникам сторін, підписи яких скріплені печатками. У вартість робіт входило:

- 97 111, 00 грн. - вартість матеріалів, виробів та конструкцій;

- 12 138, 00 грн. - заробітна плата;

- 394, 00 грн. - вартість експлуатації машин, у тому числі заробітна плата робітників, що обслуговують машини: 3 001, 00 грн.;

- 2 556, 00 грн. - прибуток.

Всього 115 400, 00 грн., які сплачені позивачеві платіжними дорученнями № 597 від 15.09.08; № 660 від 30.09.08; № 662 від 30.09.08.

На підставі наведеного, беручи до уваги вірно застосовані норми ст.ст. 318, 321 ГК України, 840, 853, 854 ЦК України, суд першої інстанції встановив, що на виконання умов договору, відповідач із своїх будівельних матеріалів виконав роботи, а позивач - прийняв та оплатив їх, а відтак, договір сторонами виконаний в належному порядку, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів також звертає увагу, щор місцевим господарським судом надано оцінку двом актам № 15 приймання виконаних підрядних робіт за вересень місяць 2008 року (підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками) з різним текстом. Зокрема, в одному акті зазначено вартість матеріалів, виробів та конструкцій - 80 452, 00 грн. та включено в акт 16 659 грн. - податок на додану вартість. В іншому ж акті зазначено вартість матеріалів, виробів і конструкцій - 97 111, 00 грн., але податок на додану вартість в сумі 16 659, 00 грн. не включено. Аналізуючи вказані акти, господарський суд Тернопільської області встановив, що в жовтні місяці 2008 року відповідач звернувся до позивача з проханням переписати акт прийомки-передачі, оскільки в ньому помилково було виділено податок на додану вартість та неправильно зазначено вартість матеріалів. Позивач, перевіривши фактичні витрати на придбання будівельних матеріалів усунув допущену помилку шляхом підпису акту приймання виконаних робіт за вересень 2008 року № 15. Тобто, сторони замість того, щоб перший акт приймання змінити в належному порядку, склали другий акт приймання за тим же номером, зазначивши в ньому виправлені дані і визнавши первинний акт приймання анульованим.

Господарським судом вірно наголошено, що допущенна замовником та підрядником помилка щодо неналежного виправлення акту приймання не може позбавити вдруге складений акт приймання виконаних робіт за вересень 2008 року № 15 доказової сили, оскільки зазначені в ньому дані відповідають дійсності.

ОСОБА_5 Контрольно-ревізійного управління у Тернопільській області № 03-20/37 від 30.06.09, місцевий господарський суд встановив, що ним зафіксовано одержання відповідачем від ОСОБА_3 будматеріалів на суму 72 354, 00 грн., що підтверджено товарним чеком № 032 від 19.09.08. Беручи до уваги подану відповідачем накладну № 032 від 19.09.08, якої вбачається, що останньому приватний підприємець ОСОБА_3 відпустив будматеріали на суму 97 873, 12 грн., рахунок-фактуру продавця № 032 від 19.09.08, прибутковий касовий ордер № 32 від 19.09.08, зважаючи на пояснення третьої особи на стороні відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного, на думку колегії суддів, висновку про те, що слід вважати доказаним той факт, що 19.09.08 відповідач купив у другої третьої особи товар на суму 97 873, 12 грн. 12 грн.

Крім того, розглядаючи спір між сторонами, місцевий господарський суд встановив, що з акту Контрольно-ревізійного управління № 03-20/37 від 30.06.09 вбачається, що товарний чек № 032 від 19.09.08 був вилучений під час зустрічної перевірки, в підтвердження чого була надана довідка Контрольно-ревізійного управління у Тернопільській області № 03-20/37 від 16.06.09, яка, однак, підприємцем ОСОБА_6 не підписана. Згідно п. 26 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.06), зустрічна перевірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю. За результатом такої перевірки складається у двох примірниках довідка, один примірник видається суб'єкту господарювання у тому ж порядку що і акт ревізії. Згідно ст. 39 даного Порядку акт ревізії надається для ознайомлення одним із таких способів:

- особисто під розписку;

- через канцелярію;

- рекомендованим поштовим відправленням.

На підставі викладеного господарським судом Тернопільської області вірно зазначено, що в підтвердження факту одержання відповідачем довідки Контрольно-ревізійного управління у Тернопільській області № 03-20/37 від 16.06.09, останнє повинно було представити доказ ознайомлення (подання другого екземпляру) відповідача з нею, чого Контрольно-ревізійним управлінням у Тернопільській області зроблено не було, внаслідок чого, господарський суд вірно наголосив на сумнівах щодо своєчасного складання даної довідки та надання відповідачу можливості підписати довідку із застереженням (п. 40 Правил). На підставі викладеного господарський суд дійшов вірного, на думку колегії суддів, висновку, що довідка Контрольно-ревізійного управління у Тернопільській області № 03-20/37 від 16.06.09 не відповідає вимогам щодо її належності як доказу вилучення від відповідача товарного чеку № 032 від 19.09.08.

Вірно проаналізовано місцевим господарським судом також те, що підприємець ОСОБА_6 зареєстрований як платник єдиного податку, тому сплата податку на додану вартість ним не проводиться (ст. 23 акту ревізії № 03-20/37 від 30.06.09), відтак, на думку суду, слід вважати, що в 2-му акті приймання виконаних робіт за вересень місяць 2008 року № 15 підставно не зазначено ПДВ.

ОСОБА_5 посилань скаржника на те, що в порушення п. 3.1.22 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д 1.1-2000)», затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури, житлово-комунальної політики України №174 від 27.08.00, в локальний кошторис та в акт приймання-здавання робіт по ремонту даху гуртожитку до оплати зайво включено податок на додану вартість у вартості придбаних матеріалів і послуг в сумі 16 669, 00 грн., а також на те, що жодним актом не підтверджено анулювання попереднього акту КБ-2в, то колегія суддів зазначає наступне.

При складанні акту виконаних робіт було неправильно виставлено параметри програмного комплексу АВК-3 (2.7.0) за допомогою якого складалася проектно-кошторисна документація, а саме: помилково було виділено податок на додану вартість. В результаті в підсумку розділу 1 акту «Разом прямі витрати»по підрозділу «в тому числі вартість матеріалів, виробів та конструкцій»було зазначено 80 452, 00 грн., хоча реальна ціна придбання матеріалів, використаних на ремонт покрівлі даху гуртожитку склала 97 111, 00 грн. без сплати ПДВ, що підтверджується накладною № 032 від 19.09.08 на придбання матеріалів для ремонту в ПП ОСОБА_3 Тобто, вартість придбання матеріалів (без сплати ПДВ) при складанні зазначеного акту КБ-2в була розбита програмою на 2 частини: 80 % вартості було відображено в підсумку розділу 1 акту КБ-2в як прямі витрати, а 20 % їх вартості - в розділі 9 в складі ПДВ у вартості придбання матеріалів та послуг. Вказане свідчить лише про те, що акт був складений методологічно невірно.

Крім того, матеріалами акту ревізії КРУ в Тернопільській області, на який посилається скаржник, відхилень між заактованим (задокументованим) та фактичним обсягом виконаних робіт по ремонту даху гуртожитку училища не встановлено. При укладанні оспорюваного договору сторонами визначено загальну вартість (ціну) виконання підрядних робіт в сумі 115 400, 00 грн. (п. 4.1 оспорюваного договору). Ціна договору після його укладання не змінювалась, в т.ч. і в результаті внесення змін в проектно-кошторисну та звітну документацію.

Зазначає колегія і про те, що дії відповідача щодо заміни та уточнення проектно-кошторисної та звітної документації по ремонту даху гуртожитку здійснені в межах правового поля, регламентованого актами цивільного законодавства: відповідно до ЦК України проектно-кошторисна документація є частиною договору підряду; внесення змін в умови договору допускається за згодою сторін; акт приймання підрядних виконаних робіт (КБ-2в) -це первинний документ, який складається на виконання умов договору підряду, який відображає хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань; з урахуванням того, що проектно-кошторисна документація, на предмет дотримання умов якої було складено акт приймання підрядних виконаних робіт (КБ-2в) було змінено (переукладено), то аналогічну процедуру анулювання та переукладення зазнав і акт приймання підрядних виконаних робіт, оскільки не може бути чинним документ, складений на виконання недіючого правочину.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідачем здійснено ремонтні роботи в повному обсязі відповідно до проектно-кошторисної документації та в обумовлені в оспорюваному договорі строки. За що йому належить та було виплачено Позивачем обумовлену у договорі плату.

В силу ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок зміни господарських договорів врегульовано ст. 188 ГК України: сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Проектно-кошторисна документація є частиною договору підряду (ст. 844 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтвердив, що відповідач звертався до нього з пропозицією про внесення змін до проектно-кошторисної документації у зв'язку із наявною в ній помилкою, яка (пропозиція) була ним прийнята, а підписаний другий акт приймання виконаних робіт № 15 за вересень місяць 2008 року - є наслідком виправленням неточностей в проектно-кошторисній документації. Дане виправлення проведено відповідно до наданих позивачу відповідачем оригіналів документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням того, що порушення відповідачем умов оспорюваного договору не доведено, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги щодо зміни оспорюваного договору в частині розміру оплати за виконані ремонтні роботи та повернення відповідачем частини сплачених коштів.

Таким чином, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є безпідставними, документально не обґрунтованими, належним чином дослідженими господарським судом, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог скаржника, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Тернопільської області від 25.12.09 у справі № 2/116-1911 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.12.09 у справі № 2/116-1911 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

ОСОБА_7Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник