Постанова

від 07.11.2011 по справі 12/71/5022-1045/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.11 Справа № 12/71/5022-1045/2011

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_2

від відповідача (скаржник) -ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, б/н від 26.09.2011 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 13.09.2011 року (підписане 16.09.2011 року), суддя Френдій Н.А.

у справі №12/71/5022-1045/2011

за позовом спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта», с.Драганівка

до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м.Тернопіль

про стягнення 3011,61 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.09.2011 року по справі №12/71/5022-1045/2011 позов спільного українсько-польського ТзОВ «М'ясовіта»задоволено, стягнено з ПП ОСОБА_3 на користь ТзОВ «М'ясовіта»3011,61 грн. заборгованості за отриманий товар.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.11, 509, 525, 526, 627, 628, 629, 655 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193 ГК України, беручи до уваги умови договорів №50 від 02.01.2009 року та №18 від 02.01.2010 року прийшов до висновку про підставність позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 13.09.2011 року по справі №12/71/5022-1045/2011, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, суд приймаючи до розгляду позовну заяву по даній справі не взяв до уваги ч.1 ст.58 ГПК України та те, що умови договорів №50 від 02.01.2009 року та №18 від 02.01.2010 року про стягнення заборгованості за якими просить позивач є різними. Поряд з цим, апелянт зазначає, що вказані договори та розхідні накладні, акт звірки долучені до матеріалів справи відповідачем не підписувались, товари зазначені в розхідних накладних не отримувались.

Відповідач (скаржник) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі. Поряд з цим, зазначила, що отримувала товар лише на протязі 2009 року по договору №50 від 02.01.2009 року, який особисто підписувала та не заперечувала проти наявної заборгованості в розмірі 183,23 грн. за отриманий товар в грудні 2009 року, згідно вказаного договору.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на безпідставність доводів апелянта. Поряд з цим, представник представив суду замовлення, проте, вказав, що такі приймались телефоном, та не підтвердив, що товар замовлений саме ПП ОСОБА_3

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, з наступних підстав:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, СП ТзОВ «М'ясовіта»подано позов про стягнення з ПП ОСОБА_3 3011,61 грн. -заборгованості за поставлений товар згідно договорів №50 від 02.01.2009 року та №18 від 02.01.2010 року, відповідно до умов яких, а саме п.1.1. СП ТзОВ «М'ясовіта»(в тексті договорів -продавець) передає, а ПП ОСОБА_3 (в тексті договору - покупець) приймає у власність товари згідно виписаних накладних і оплачує їх вартість. В накладних вказується найменування товару, одиниця виміру, його кількість і ціна.

Позивач зазначає, що на виконання умов вказаних договорів здійснював ПП ОСОБА_3 поставки, згідно з розхідними накладними №МВ-009397 від 30.12.2009р. на суму 183,23 грн., №МВ-000091 від 05.01.2010р. на суму 361,45 грн., №000177 від 12.01.2010р. на суму 196,19 грн., №МВ-000218 від 13.01.2010р. на суму 154,50 грн., №МВ-000285 від 16.01.2010р. на суму 153,92 грн., №МВ-000332 від 19.01.2010р. на суму 159,92 грн., МВ-000481 від 26.01.2010р. на суму 155,76 грн., №МВ-00545 від 28.01.2010р. на суму 219,11 грн., №МВ-000620 від 01.02.2010р. на суму 154,54 грн., №МВ-000679 від 03.02.2010р. на суму 59,56 грн., МВ-000806 від 09.02.2010р. на суму 246,91 грн., №МВ-000885 від 12.02.2010р. на суму 42,31 грн., №МВ-000948 від 16.02.2010р. на суму 98,18 грн., №МВ-001080 від 23.02.2010р.на суму 217,15 грн., МВ-001162 від 26.02.2010р. на суму 34,46 грн., №МВ-001466 від 10.03.2010р. на суму 282,52 грн., №МВ-001590 від 16.03.2010р. на суму 172,46 грн., №МВ-001679 від 19.03.2010р. на суму 42,49 грн., №МВ-001819 від 25.03.2010р. на суму 89,03 грн.

У пунктах 2.1 договорів №50 від 02.01.2009 року та №18 від 02.01.2010 року передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах відстрочення платежу, а саме продавець зобов'язався здійснювати оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця з відтермінуванням на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару поставленого по договору виконував несвоєчасно та не в повному обсязі та, що ним надсилалась відповідачу претензія №3/05 від 04.05.2011 року, яка залишена останнім без відповіді та виконання.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Слід зазначити, що відповідач укладення договору №50 від 02.01.2009 року не заперечує та наявної заборгованості по ньому в розмірі 183,23 грн. за товар, проставлений згідно розхідної накладної №МВ-009397 від 30.12.2009 року не заперечує.

Щодо договору №18 від 02.01.2010 року, то ПП ОСОБА_3 вказує, що такий нею не укладався, розхідні накладні №МВ-000091 від 05.01.2010р., №000177 від 12.01.2010р., №МВ-000218 від 13.01.2010р., №МВ-000285 від 16.01.2010р., №МВ-000332 від 19.01.2010р., МВ-000481 від 26.01.2010р., №МВ-00545 від 28.01.2010р., №МВ-000620 від 01.02.2010р., №МВ-000679 від 03.02.2010р., МВ-000806 від 09.02.2010р., №МВ-000885 від 12.02.2010р., №МВ-000948 від 16.02.2010р., №МВ-001080 від 23.02.2010р., МВ-001162 від 26.02.2010р., №МВ-001466 від 10.03.2010р., №МВ-001590 від 16.03.2010р., №МВ-001679 від 19.03.2010р., №МВ-001819 від 25.03.2010р. не підписувались, товар не отримувався, довіреності на отримання товару від позивача, відповідачем не видавались.

Суд оглянувши підпис на договорі №18 від 02.01.2010 року і на вказаних розхідних накладних відзначає, що підписи отримувача товару не співпадають із зразком підпису в паспорті відповідача і на договорі №50 від 02.01.2009 року. При візуальному огляді підпис наявний на вказаних документах є суттєво відмінним від підпису ОСОБА_3.

Не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що товар отримано відповідачем, з посиланням на те, що в накладних у графі отримав наявний штам відповідача, оскільки вказаний штамп не може слугувати підтвердженням того, що підпис на вказаних накладних належить саме ОСОБА_3

Крім того, судом відзначено, що акт звірки розрахунків від 01.06.2010 року, на суму 3011,61 грн. на який посилається позивач (арк. справи 9) підписано бухгалтером Тернопільхліб -ОСОБА_4, а не ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Таким чином, оскільки договір №18 від 02.01.2010 року, згідно умов якого спільним українсько-польським ТзОВ «М'ясовіта»ставиться питання про стягнення суми заборгованості, зі сторони Підприємця підписано невстановленою особою, то в даному випадку сторонами в належній формі не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, що виключає наявність правових підстав для стягнення з Підприємця заборгованості на підставі такого договору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду слід скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача - 2828,38 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким в стягненні 2828,38 грн. -відмовити. В частині стягнення 183,23 грн. оскаржуване рішення залишити без змін.

В зв'язку з частковим скасуванням рішення господарського суду, апеляційний господарський суд з урахуванням ст.ст.44, 49 ГПК України, проводить розподіл судових витрат, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 6,21 грн. -державного мита та 14,36 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Поряд з цим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 47,90 грн. -в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 13.09.2011 року по справі №12/71/5022-1045/2011 скасувати в частині стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на користь спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта»2828,38 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким в стягненні 2828,38 грн. -відмовити.

В частині стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на користь спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта»183,23 грн. рішення залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (м.Тернопіль, вул.Л.Українки,12/52, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта» (Тернопільська область, с.Драганівка, вул.Токова,6, код ЄДРПОУ 24627442): 6,21 грн.- державного мита та 14,36 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта»(Тернопільська область, с.Драганівка, вул.Токова,6, код ЄДРПОУ 24627442) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (м.Тернопіль, вул.Л.Українки,12/52, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 47,90 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

ОСОБА_1