Постанова

від 13.10.2011 по справі 2а-0770/1321/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2а-0770/1321/11

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 22.10.2010 року)

відповідача : ОСОБА_2 (довіреність від 19.04.2011 року № 13)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Берегівський радіозавод" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 14 жовтня 2010 року.

Публічне акціонерне товариство "Берегівський радіозавод" (далі -позивач, ПАТ "БРЗ") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.2-4) до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі -відповідач, Берегівська ОДПІ), якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Берегівської ОДПІ від 29.03.2011 року № 0000162340/0 про зменшення ПАТ "БРЗ" суми бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2011 року у розмірі 978046,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Берегівською ОДПІ зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ з тих підстав, що право на податковий кредит виникає виключно при придбанні товарів (послуг), а у спірному випадку таке придбання не здійснювалось. При цьому, операції по ввезенню на митну територію України обладнання та виробів за договором оренди та додатковою угодою до договору віднесені до імпортних, згідно положень пп.3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", та норми цього Закону (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7) передбачають формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених при імпорті, та датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати податку (пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 цього Закону). ПАТ "БРЗ" сплачено до бюджету ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, товари ввезені з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, сума заявленого до відшкодування ПДВ складається із сум податку сплаченого у попередньому податковому періоді. З огляду на викладене вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач надав заперечення проти позову (листи Берегівської ОДПІ від 18.05.2011 року № 2728/10/10-005 (а.с.94), від 01.06.2011 року (а.с.95) та від 29.07.2011 року № 4054/10/10-005 (а.с.100), всі заперечення повністю ідентичні), згідно яких позов не визнав, посилаючись на відсутність факту придбання та/або виготовлення товарів при імпорті ПАТ "БРЗ" обладнання на умовах оперативного лізингу та картонних коробках на безоплатній основі, тобто, порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту, в зв'язку з чим зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ на суму ПДВ, сплаченого при їх ввезені.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просить суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 22 березня 2006 року між "Lear Corporation Hungary Automotive Manufacturing Limited Liability Company" (далі - Lear) та Закритим акціонерним товариством "Берегівський радіозавод" (02.07.2010 року внесно зміни до установчих документів в зв'язку зі зміною найменування юридичної особи (перереєстрація з закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство) укладено Договір оренди (а.с.54-71), згідно якого Lear (орендодавець) передає в користування належне на праві власності орендодавцеві обладнання, згідно переліку наведеному в додатку № 1 до Договору, а ЗАТ "БРЗ" (орендар) приймає таке в користування в порядку та на умовах Договору. Згідно розділу VI Договору, власником переданого обладнання є орендодавець, та розділом IX Договору встановлено, що орендар оплачує всі податки та збори, які виникають внаслідок оренди. 5 червня 2007 року укладено Додаткову угоду до Договору від 22 березня 2006 року (а.с.72-91), та викладено Договір в новій редакції, якою фактично змінено строк дії договору (п'ять років замість шести місяців за Договором) та перелік обладнання (додаток № 1 до Договору).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ПАТ "БРЗ" на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу ввезено обладнання, та при ввозі сплачено ПДВ у сумі 961832,48 грн., згідно вантажно -митних декларацій: № 305070016/2010/253180 від 10.12.2010 року, ПДВ - 271192,10 (а.с.50), № 305070016/2010/253183 від 10.12.2010 року, ПДВ - 75071,70 грн. (а.с.49), № 305070016/2010/253296 від 20.12.2010 року, ПДВ - 114940,58 грн. (а.с.44), № 305070016/2010/253298 від 20.12.2010 року, ПДВ - 122417,44 грн. (а.с.43), № 305070016/2010/2533314 від 21.12.2008 року, ПДВ - 378210,66 грн. (а.с.41).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ПАТ "БРЗ" на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу ввезено вироби з картону (коробки для пакування комплектів електричних кабелів легкових автомобілів та перегородки для відокремлення готових виробів), та при ввозі сплачено ПДВ у сумі 16213,75 грн., згідно вантажно -митних декларацій: № 305070016/2010/253065 від 01.12.2010 року, ПДВ - 2585,64 грн. (а.с.53), № 305070016/2010/253081 від 02.12.2010 року, ПДВ - 2473,58 грн. (а.с.52), № 305070016/2010/253145 від 08.12.2010 року, ПДВ - 1262,40 грн. (а.с.51), № 305070016/2010/253223 від 14.12.2010 року, ПДВ - 2247,44 грн. (а.с.48), № 305070016/2010/253115 від 17.12.2010 року, ПДВ - 177,11 грн. (а.с.46), № 305070016/2010/253295 від 20.12.2010 року, ПДВ - 3586,04 грн. (а.с.45), № 305070016/2010/253311 від 21.12.2010 року, ПДВ - 973,67 грн. (а.с.42), № 305070016/2010/253356 від 28.12.2010 року, ПДВ - 1392,97 грн. (а.с.40).

Тобто, згідно вищезазначених вантажно -митних декларацій, копії яких наявні в матеріалах справи, ПАТ "БРЗ" на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу ввезено обладнання та вироби, при ввозі яких сплачено ПДВ у сумі 978046,23 грн.

Згідно поданої позивачем до Берегівської ОДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року (а.с.28-31) та розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.34, а.с.35), сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 1817936,00 грн.

Позаплановою виїзною перевіркою ПАТ "БРЗ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року (акт Берегівської ОДПІ від 17.03.2011 року за № 21-23/011/14313783, а.с.7-26) підтверджено відображене у декларації за січень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 811653,00 грн. та встановлено порушення ПАТ "БРЗ" пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого суму податкового кредиту за грудень 2010 року у розмірі 978046,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року у розмірі 978046,00 грн.

Згідно акту, перевіркою встановлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 978046,00 грн. у зв'язку з неправомірністю віднесення до складу податкового кредиту за грудень 2010 року ПДВ у розмірі 978046,00 грн. по імпортованому на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу обладнанню та виробів з гофрованого імпорту, оскільки ввезене обладнання та вироби не є придбаними, а лише отриманими в користування, та сума ПДВ, сплачена при їх ввезені, до податкового кредиту не відноситься.

На підставі акту від 17.03.2011 року за № 21-23/011/14313783, 21 березня 2011 року Берегівською ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення -рішення за № 0000162340/0 (а.с.27), яким ПАТ "БРЗ" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 978046,00 грн.

Податкове повідомлення -рішення Берегівської ОДПІ від 21.03.2011 року за № 0000162340/0 в адміністративному порядку не оскаржено, та ПАТ "БРЗ" оскаржило його в судовому порядку до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо ввезення ЗАТ "БРЗ" на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу обладнання та виробів, сплати ПДВ при ввезені митним органам у сумі 978046,23 грн., віднесення сплаченого ПДВ до податкового кредиту (рядок 12.1. декларації) -підтверджено матеріалами справи, зокрема, копіями ВМД та актом перевірки, відповідачем не заперечуються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання та вказані обставини судом не доказуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року за № 168/97 -ВР (втратив чинність з 01.01.2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, чинний та в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон 168) - цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону 168, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, Законом 168 передбачено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань із цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку (разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку), так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1, абзацу першого пп. 7.4.1 п. 7.4, абзацу третього пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону 168 встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пп.3.1.2 п.3.1 ст. 3 Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України. З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Згідно з пп. 7.3.6 п. 7.3 та пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті, а датою виникнення податкового кредиту - дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 7.3.6 цієї статті.

При цьому, як встановлено пп. 7.2.7 п. 7.2 цієї ж статті, у разі ввезення (імпортування) товарів документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість, форма якої затверджена наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166 (в редакції наказу ДПА України від 15 червня 2005 року № 213) розд. II "Податковий кредит" містить рядок 12.1 "ПДВ, сплачений митним органам", дані якого враховуються в рядку 17 "Усього податкового кредиту".

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту в зв'язку з ввезенням (імпортуванням) товарів на митну територію України, відповідає сумі податку, фактично сплаченого платником податку митному органу до або на день подання ВМД. Сума ж податку, що підлягає фактичній сплаті, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, а у разі коли договірна (контрактна) вартість товарів менша за митну вартість цих товарів - виходячи з митної вартості товарів. Та обставина, що платник ПДВ по операціях по поставці нерезидентом послуг на митній території України сплачує податок не постачальнику послуг, а безпосередньо до Державного бюджету, не позбавляє його права на бюджетне відшкодування сплаченого податку.

Аналогічна позиція з зазначеного питання викладена в листах ДПА України від 12.10.2005 року за № 20296/7/16-1417, від 14.02.2006 року за № 2741/7/16-1517, від 08.05.2007 року за № 5740/5/16-1516 та інших, згідно яких в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині податку на додану вартість).

Таким чином, приймаючи оскаржуване у цій справі рішення відповідач керувався формальним трактуванням пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону 168, без взаємозв'язку такого з іншими нормами цього закону, якими регулюється право платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України, тобто, позиція податкового органу про неправомірність формування ПАТ "БРЗ" податкового кредиту (що слугувало в подальшому підставою для зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ) не ґрунтується на нормах діючого на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, не підкріплена належними доказами та суперечить закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 978046,00 грн. та, відповідно, не доведено правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ. Таким чином, вимоги позову підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами. За наведених обставин, позов ПАТ "БРЗ" слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправним та скасувавши повністю податкове повідомлення -рішення Берегівської ОДПІ від 21 березня 2011 року № 0000162340/0.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, такими витратами, згідно п. 1 ч. 3 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, є витрати позивача зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3,40 грн. (згідно платіжного доручення від 19.04.2011 року за № 10025 (а.с.5), та дана сума підлягає стягненню з бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Берегівський радіозавод" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення -рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 21 березня 2011 року № 0000162340/0 про зменшення публічному акціонерному товариству "Берегівський радіозавод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 978046,00 грн.

3. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь публічного акціонерного товариства "Берегівський радіозавод" (Закарпатська область, м. Берегово, вул. Сечені, 76 код 14313783) сплачений судовий збір (державне мито) у сумі 3,40 грн. (три гривни сорок копійок).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті

КОПІЯ ВІРНА:

Суддя С. І. Рейті