Постанова

від 04.10.2011 по справі 2а-2563/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2563/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Скільський І.І.,

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську

до ТзОВ «Івано-Франківський Автошлях»

про стягнення заборгованості в сумі 17562,34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2011 року Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську (далі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ТзОВ «Івано-Франківський автошлях»(далі-відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, з податку на прибуток на загальну суму 17562,34 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідача як юридичну особу 09.12.1992 року зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 16273,95 грн., в т.ч. пеня, що обліковується по особовому рахунку на суму 10,70 грн., та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 212,25 грн.; з податку на прибуток 1288,39грн., в т.ч. пеня, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 12,35 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень місяць 2010 року, січень, лютий місяць 2011 року, з податку на прибуток за 2010 рік.

На підставі ст.59 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 року відповідачу вручено податкову вимогу, яка ним не оскаржена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовні заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Своїм правом на подання заперечення не скористався.

Відповідно до ч.4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача -суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб`єктом владних повноважень.

За таких обставин суд вбачає, що справу слід розглянути за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та включений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, згідно із законодавством України на відповідача покладено обов'язок сплачувати податки.

Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та Законами з питань митної справи.

Відповідно, органи державної податкової служби, згідно з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року в розмірі 16273,95 грн.; з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 1288,39 грн., що підтверджується податковими деклараціями, що містяться в матеріалах справи, (а.с.7, 13-15) та довідкою про недоїмку та переплату (а.с.7).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також застосовувати норми Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» .

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування В» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України № 2181 (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п. 6.3.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Судом встановлено, що позивачем 01.02.2011 року на підставі ст.59 Податкового кодексу України, відповідачу направлено податкову вимогу №218/2126/10/24-150/760 на суму 27303,00 грн., код платежу 14010100 (а.с.8). Вказана вимога відповідачем не оскаржувалась.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника

податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідачем не надано доказів про сплату податкового боргу в розмірі 17562,34 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст..124 Консититуції України, керуючись ст.. ст.. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ТзОВ «Івано-Франківський Автошлях» ( ід.код 05393211, вул..Польова, 8, м.Івано-Франківськ) та за рахунок готівки, що належить ТзОВ «Івано-Франківський Автошлях» в дохід бюджету податковий борг в сумі 17562 (сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 34 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 07.10.2011 року.