Постанова

від 01.11.2011 по справі 2а-2331/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 2a-2331/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

прокурора: не з"явився,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора м. Калуша в інтересах держави, в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод"

про стягнення заборгованості в сумі 24622,61 грн,-

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2011 року прокурор м. Калуша в інтересах держави, в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 24622,61 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 57.1. статті 57, пункту 203.2. статті 203, статті 176 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі податкові зобов'язання: з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, а саме основного боргу - 16064,54 грн. та пені в розмірі 24,41грн., з податку на прибуток в сумі 10 грн., по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 8523,66 грн. Загальна сума заборгованості становить 24622,61 грн.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Представником позивача в судовому засіданні надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути суму податкового боргу у розмірі 8523,66 грн. по орендній платі з юридичних осіб, яка виникла на підставі самостійно поданої відповідачем декларації за 2011 рік, а саме за період з березня - травня 2011 року. Позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених безпосередньо в адміністративному позові та заяві про уточнення позовних вимог. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позов визнала в частині стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток в сумі 10 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 16064,54 грн. основного боргу та 24,41 пені., однак заперечила щодо стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб на суму 8523,66 грн., посилаючись на те, що підстав для нарахування орендної плати за земельну ділянку не було, оскільки закінчився строк договору оренди землі від 05.10.2006 року, а нового договору не укладено. Просила в задоволенні позову відмовити в частині стягнення заборгованості по орендній платі за землю юридичних осіб в сумі 8523,66 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію відповідач 03.02.2005 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16.1.4. Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Статтею 152 даного Кодексу визначено порядок обчислення податку на прибуток підприємств, згідно якої податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Згідно поданої податкової декларації за перший квартал 2011 року відповідачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 10 грн.

Стаття 57.1 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, всупереч вимогам Закону, відповідачем самостійно задекларовану ним суму сплачено не було.

Підпунктом 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Кодексу податок на доходи фізиних осіб віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 Кодексу являється платником податку на доходи фізичних осіб, як податковий агент щодо працюючих на підприємстві осіб.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до поданої декларації по податку на доходи фізичних осіб за січень 2011р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб на суму 16064,54 грн. Заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податку.

За змістом пункту 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Згідно підпункту 129.1.3. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків -фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

У відповідності до пункту 129.4. статті 129 Кодексу пеня визначена підпунктом 129.1.3. пункту 129.1. цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків -фізичних осіб.

Відповідно до змісту вказаного пункту відповідачу нараховано пеню на загальну суму 24,41 грн.

Окрім того, судом встановлено, що відповідач у відповідності до статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку до місцевого бюджету Калуської міської ради Івано-Франківської області, де розташована земельна ділянка, що є об'єктом оподаткування.

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.)

Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 287.2. статті 287 цього Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що згідно поданої відповідачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, розмір орендної плати, самостійно задекларованої відповідачем за період березня - травня 2011 року становить 8523,66 грн.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що договір оренди землі на 2011 рік не був укладений, внаслідок чого стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб є безпідставним, оскільки, як вбачається з умов договору оренди землі від 05.10.2006 року, якщо після закінчення строку договору оренди орендар не повідомляє письмово орендаря про намір продовжити термін дії договору, але продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, такий договір продовжується на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. За таких обставин, договір оренди землі вважається укладеним, а стягнення заборгованості з відповідача по орендній платі за землю з юридичних осіб є правомірним.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 24622,61 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (ідент.код 33163373), вул. Долинська, 88А, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 24622,61 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять дві гривні шістдесят одна копійка) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 07.11.2011 року.