Постанова

від 17.09.2015 по справі 814/2067/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

17.09.2015 р. № 814/2067/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г., пр. позивача Шкіль І.В., пр. відповідачів Юношевої І.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нил Транс Юг", пр-т Г.Сталінграду, 20/в, кв. 49, м. Миколаїв, 54025

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 провизнання неправомірними дії, скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2014р. №0023482208, від 17.12.2014р. №0023472208, від 24.04.2015р. № 0002032208, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Центральному районі ГУ ДФС у Миколаївській області та до ДПІ у Центральному районі ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання неправомірними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2014 року № 0023482208,0023472208, від 24.04.2015 № 0002032208.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перевірка проведена безпідставно на підставі п.п.78.1.1 ПК України, оскільки позивач подавав всю документацію. Відповідачем порушено порядок повідомлення позивача про призначення та початок проведення перевірки, в зв'язку з чим позивач був позбавлений права надати до перевірки відповідні документи. Крім того, реальність фінансово-господарських відносин між ТОВ «Нил Транс Юг» та його контрагентами, а також подальша реалізація позивачем придбаних послуг від замовника підтверджується належним чином складеною бухгалтерською документацією товариства.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки перевірка була проведена правомірно з дотриманням норм Податкового Кодексу України. Позивачем на запити податкової інспекції документи була надані частково, які не підтверджують реальність наданих позивачу послуг, тому податкові повідомлення-рішення прийнято законно та обґрунтовано.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Наказ ДПІ у Центральному районі від 12.11.2014 № 1182 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 13.11.2014 та повідомлення на перевірку від 13.11.2014 року були надіслані позивачу рекомендованим листом від 13.11.2014 року. Наказ ДПІ від 19.11.2014 року про продовження перевірки до 21.11.2014 був надісланий 19.11.2014 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та отримані позивачем 25.11.2014 року.

Особливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки передбачені ст.79 ПК України, якою передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідачем були виконані вимоги вищезазначеної статті, яка надає право податковій інспекції проводити перевірки у разі прийняття наказу та направлення рекомендованого листа платнику податків. Про те, що позивач повинен отримати рекомендований лист та потім відповідач має право розпочати перевірку саме в цій статті, яка передбачає особливості проведення документальної невиїзної перевірки не зазначено.

Підставою для проведення перевірки відповідно до п.78.1.1 ПК України було те, що платник податків не надав пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу податкової служби. На всі запити, які надсилав відповідач позивачу протягом 2012-2014 року, позивач надав відповіді частково. В судове засідання представник відповідача додатково надав письмові пояснення, в яких зазначено конкретно, які документи, по яких запитах не були надані позивачем, що свідчить, що ні на один запит позивач не надав повністю документи, які запитував контролюючий орган.

Наказ на проведення перевірки від 13.11.2014 року позивач отримав 25.11.2014 року, акт від 26.11.2014 року позивач отримав 02.12.2014 року. Після отримання цих документів та до прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.12.2014 року позивач мав право подати відповідні документи та пояснення на спростування, зазначених в акті доводів відповідно до п.44.7 ст.44 ПК України, але позивач цим правом не скористався та не надав податковій інспекцій документи.

Посилання позивач на постанову ВСУ від 27.01.2015 року не приймаються судом до уваги, та не застосовується до правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, оскільки відповідачем відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України позивачу був надісланий наказ з повідомленням про перевірку рекомендованим листом 13.11.2014 року. Виконання цих вимог дає право розпочати перевірку контролюючому органу. Крім того, в залученому до матеріалів справи клопотанні відповідача конкретно зазначено, які документи, по запитах від 01.08.2012, 20.12.2012, 09.01.2014, 23.06.2014,10.07.2014, 13.11.2014 позивачем не надані. Крім того, в наданій позивачем постанові ВСУ перевірка була розпочата податковим органом, а потім вже надісланий наказ та повідомлення.

Тому позовні вимоги позивача в частині про визнання неправомірними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки задоволенню не підлягають, оскільки перевірка відповідачем була проведена відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач на податкові повідомлення-рішення від 17.12.2014 року подав скаргу до ГУ ДФС України у Миколаївській області. За наслідками розгляду скарги було прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 0023472208 було скасовано в частині штрафних санкцій та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 00020322208 від 24.04.2015 року.

Відповідно до п.60.1.3, п.60.4 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними , якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення -рішення. Податкове повідомлення -рішення вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Таким чином, податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 року № 0023472208 не існує, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Актом документальної позапланової невиїзної перевірки вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками від 26.11.2014 року встановлені порушення п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.6 ст.138, п.149.1 ст.149 ПК України , в результаті чого ТОВ «Нил Транс Юг» занижено податок на прибуток на загальну суму 594811 грн. та п.185 ст185, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 610 161 грн.

За наслідками акта перевірки та за наслідками оскарження податкових повідомлень-рішень прийняті податкові повідомлення-рішення № 0023482208 від 17.12.2014 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 594811 грн. та 263616 грн. штрафні санкції, № 0002032208 від 24.04.2015 року , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 610 161 грн. та 152540 грн. штрафні санкції.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців свідчить, що видами діяльності позивача є : 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 49.42 надання послуг перевезення речей, 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що товариство займалось транспортно-експедиторською діяльністю та є організатором перевезення. Позивач надавав послуги Замовникам та виступав посередником між вантажовласником ( Замовником) та перевізником.

В акті перевірки зазначено, що позивач за листопад, грудень 2011 року сформував податковий кредит по контрагенту ПП «Тісона». До перевірки було надано акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні. До перевірки не було надано договір про надання послуг, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, головні книги, журнали -ордери, в зв'язку з чим неможливо встановити наявність дебіторської та кредиторської заборгованості. Відповідач отримав податкову інформацію стосовно ПП «Тісона» - вид діяльності - оптова торгівля зерном, насінням та кормами, за 2011 рік декларація з податку на прибуток не надавалась, транспортні засоби у підприємства відсутні, звіт за формою 1-ДФ не надавався за І та ІІ кв.2012 року.

Позивач сформував податковий кредит за січень 2012 року по податкових накладних отриманих від ТОВ «Електромонтаж-Трейд», основним видом діяльності якого є електромонтажні роботи. Позивачем та ТОВ «Електромонтаж-Трейд» укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.10.2011 № 41. Умовами договору передбачено, що виконавець ТОВ «Електромонтаж-Трейд» повинен письмово підтвердити прийняття заявки п.3.1.1 (арк.с.49 т.1) , а замовник п.3.2.3 повинен забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, оплатити послуги виконавця на підстав ТТН з відповідними відмітками про одержання товару. Письмових заявок та ТТН, виписаних Замовником, яким є позивач у справі суду та при перевірці не було надано. До перевірки надано акт приймання-передачі послуг, платіжні доручення про оплату послуг.

За січень, лютий, березень, травень 2012 позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ по наступних податкових накладних, отриманих від ТОВ « Транспортно-монтажна фірма « Транспосервіс-ЛТД», видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, транспортні засоби не зареєстровані за підприємством, відсутні трудові ресурси. До перевірки надано акти здачі-прийняття, податкові накладні. До перевірки не було надано договір про надання послуг, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, головні книги, журнали -ордери, в зв'язку з чим неможливо встановити наявність дебіторської та кредиторської заборгованості.

За червень, липень, вересень, грудень 2012 року позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ по податкових деклараціях, отриманих від ТОВ «Бареллі Н», з яким позивачем був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом. Умовами договору передбачено, що виконавець ТОВ «Бареллі-Н» повинен письмово підтвердити прийняття заявки п.3.1.1, а замовник п.3.2.3 повинен забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, оплатити послуги виконавця на підстав ТТН з відповідними відмітками про одержання товару. Письмових заявок та ТТН, виписаних Замовником, яким є позивач у справі суду та при перевірці не було надано. До перевірки були надані акти здачі-прийняття робіт ( послуг), платіжні виписки про перерахування коштів ТОВ «Бареллі-Н». Вид діяльності ТОВ «Бареллі-Н» неспеціалізована оптова торгівля, у підприємства відсутні власні основні засоби , згідно звіту за формою 1ДФ працювала 1 особа.

За вересень 2012 року позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ по отриманих податкових накладних від ТОВ «Анкор Транс» на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг по здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом. Умовами договору передбачено, що виконавець ТОВ «Анкор Транс» повинен письмово підтвердити прийняття заявки п.3.1.1 (арк.с.49 т.1) , а замовник п.3.2.3 повинен забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, оплатити послуги виконавця на підстав ТТН з відповідними відмітками про одержання товару. Письмових заявок та ТТН, виписаних Замовником, яким є позивач у справі суду та при перевірці не було надано. До перевірки були надані акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення. Видом діяльності ТОВ «Анкор Транс» є вантажний автомобільний транспорт, працює одна особа згідно звіту 1 ДФ.

Позивачем за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2013 року включено до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТК-ВЕСТА», основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля. До перевірки надано договір від 04.01.2013 року № 14 про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого передбачено, що виконавець ТОВ «ТК-ВЕСТА» повинен письмово підтвердити прийняття заявки п.3.1.1, а замовник п.3.2.3 повинен забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, оплатити послуги виконавця на підстав ТТН з відповідними відмітками про одержання товару. Письмових заявок та ТТН, виписаних Замовником, яким є позивач у справі суду та при перевірці не було надано. Надано позивачем акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення. ТОВ «ТК-ВЕСТА» надало звіт за формою 1-ДФ за ІІ кв. 2013 , в якому зазначено, що на підприємстві працює дві особи.

Позивачем був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом № 25 від 01.07.2012 року з ТОВ «ПРОФ-ТРЕЙД», за умовами якого передбачено, що виконавець ТОВ «ПРОФ-ТРЕЙД повинен письмово підтвердити прийняття заявки п.3.1.1, а замовник п.3.2.3 повинен забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, оплатити послуги виконавця на підставі ТТН з відповідними відмітками про одержання товару. Письмових заявок та ТТН, виписаних Замовником, яким є позивач у справі суду та при перевірці не було надано. На підставі податкових накладних позивачем сформований податковий кредит за липень, серпень, вересень 2013 року. До перевірки надано позивачем акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення. Основним видом діяльності ТОВ «ПРОФ-ТРЕЙД» є оптова торгівля, працює одна особа. Керівник товариства ОСОБА_4 деталі фінансово-господарської діяльності пояснити працівникам контролюючих органів не зміг, посилаючись на те, що він не пам'ятає.

За жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень 2014 року позивачем сформовано податковий кредит суми ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ «Грейтмаркет», з яким позивачем укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 45 від 01.10.2013. Умови договору тотожні з вищезазначеними договорами з іншими контрагентами позивача. Письмових заявок та ТТН, виписаних Замовником, яким є позивач у справі суду та при перевірці не було надано. Суду та при перевірці були надані акти здачі-прийняття, платіжні доручення. ТОВ «Грейтмаркет» займається оптовою торгівлею, на підприємстві працює дві особи, декларацію з податку на прибуток за 2013 рік не надало, за юридичною адресою не знаходиться, директор підприємства ОСОБА_5 надати пояснення стосовно фінансово-господарської діяльності товариства відмовився.

Позивач сформував податковий кредит по контрагенту ТОВ «ПІВДЕНЬ-РІЧМАРКЕТ» на підставі податкової накладної за січень 2014 року, з яким укладено договір від 12.11.2013 року № 15 на інформаційно-консультаційні послуги. Позивач до перевірки надав акти здачі-прийняття, платіжні доручення. Договір та основні книги, журнали-ордери не надані при перевірці. Згідно з податковою інформацією ТОВ «ПІВДЕНЬ-РІЧМАРКЕТ» декларацію з податку на прибуток не надало за 2013 рік, згідно звіту форми 1-ДФ на підприємстві працює дві особи, підприємство займається оптовою торгівлею, за податковою адресою відсутнє. Які саме послуги були надані позивачу та на підставі чого визначалась така ціна послуг позивач суду не надав.

Статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, доказів сплати продавцеві (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту повинно бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п.198.1,п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підставі п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд надає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам закону та дійшов висновку, що:

- контрагенти позивача не мали можливості фактичного здійснення господарських операцій (в частині надання послуг по перевезенню, оскільки це не є їх основним видом діяльності, на підприємстві відсутні трудові ресурси та транспортні засоби, працює 1-2 особи)

- надані позивачем товарно транспортні накладні не відображають, що перевезення здійснено контрагентом позивача та на замовлення позивача, оскільки в них зазначений зовсім інший перевізник.

- відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг, які позивач укладав зі своїми контрагентами, вартість послуг не зазначена, а тільки є посилання на оплату послуги виконавця на підставі ТТН з відповідними відмітками про одержання товару. Таких товарно-транспортних накладних позивачем не надано.

- Позивачем надані товарно-транспортні накладні, по яких неможливо з'ясувати, яке вони мають відношення до спірних правовідносин.

- Акти здачі-прийняття, податкові накладні, платіжні доручення не підтверджують реальність наданих контрагентами позивач послуг .

- Також неможливо з наданих позивачем документів встановити, що ці послуги використовувались позивачем в господарській діяльності для визначення правомірності нарахування податкового кредиту та витрат.

Позивач не надав суду доказів фактичного виконання послуг.

Тому суд приходить до висновку, що відповідачем вірно зроблено висновок про відсутність факту реального надання послуг по договорах, укладених позивачем і ПП «Тісона», ТОВ «Електромонтаж-Трейд», ТОВ « Транспортно-монтажна фірма « Транспосервіс-ЛТД», ТОВ «Бареллі-Н», ТОВ «Анкор Транс», ТОВ «ТК-ВЕСТА», ТОВ «ПРОФ-ТРЕЙД», ТОВ «Грейтмаркет», ТОВ «ПІВДЕНЬ-РІЧМАРКЕТ» та їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту , витрат та зменшення своїх зобов'язань перед Державним бюджетом. Між позивачем та його контрагентами була відсутня розумна ділова мета та сторони діяли з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення прийняті законно і обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нил Транс Юг», м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 20 в, кв. 19, код 36622028 на користь Держави судовий збір в сумі 4 384,80 грн.(чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 21.09.2015.