Постанова

від 13.09.2011 по справі 2а-1670/5475/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5475/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство "Спектр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство "Спектр" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.04.2011 №0003702301.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що порушень вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", викладених в акті №1881/23-209/23542583 від 05.04.2011 про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство "Спектр" з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.12.2010 по 28.02.2011, не вчиняв. Посилався на те, що в результаті взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" у грудні 2010 року, позивачем, на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виписаної контрагентом, було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 63009,00 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між позивачем та контрагентом фінансово-господарської операції підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (рахунком-фактурою, податковою накладною, банківською випискою, товарно-транспортними накладними), господарська операція з цим суб'єктом господарювання відповідала вимогам закону.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. Дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області він вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме, позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму вартості придбаного товару від продавця ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", в якого згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина. Крім того, основними постачальниками ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" в свою чергу являються ПП "Нафта-Капітал", ТОВ "Компанія "Відродження", ПП "Тихоход", ТОВ "ТД "Еко-Сістемс", які мають ознаки сумнівності.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство "Спектр" (далі по тексту - ТОВ РБП "Спектр", позивач) (ідентифікаційний код 23542583) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 28.08.1996 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100265007.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) в період з 01.04.2011 по 05.04.2011 проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ РБП "Спектр" з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.12.2010 по 28.02.2011.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт №1881/23-209/23542583 від 05.04.2011, в якому відображені порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 63009,00 грн, в тому числі за грудень 2010 року в сумі 63009,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті №1881/23-209/23542583, направив до Кременчуцької ОДПІ заперечення на акт №1881/23-209/23542583 від 05.04.2011 (лист від 11.04.2011 №17).

За результатами розгляду вказаного заперечення Кременчуцька ОДПІ підтвердила правильність викладених в акті висновків та необхідність сплати до бюджету донарахованих сум.

На підставі висновку акту перевірки №1881/23-209/23542583 від 05.04.2011, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003702301 від 21.04.2011, яким ТОВ РБП "Спектр" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 78761,25 грн, в тому числі 63009,00 грн - за основним платежем та 15752,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003702301 від 21.04.2011.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкової накладної №110 від 17.12.2010, виписаної ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", в грудні 2010 року включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 63009,00 грн, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Перевіркою виявлено безпідставне збільшення позивачем податкового кредиту на підставі вказаної податкової накладної, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 63009,00 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що згідно податкової звітності у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" як і його контрагентів відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 17.12.2010 між позивачем (покупець) та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (продавець) укладено договір поставки б/н, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує таку продукцію: Емлак Праймер 222 УК кр-кор 3500 кг та Емаль ЕП-140 сереб 3000 кг на загальну суму 378054,00 грн, в тому числі ПДВ - 63009,00 грн.

На виконання умов договору поставки б/н від 17.12.2010, ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" було виписано рахунок-фактуру №СНП-000081 від 17.12.2010, видаткову накладну №СНП-000110 від 17.12.2010, а також податкову накладну №110 від 17.12.2010 на загальну суму 378054,00 грн, в т.ч. ПДВ - 63009,00 грн (копії вказаних документів наявні в матеріалах справи).

Дослідивши податкову накладну №110 від 17.12.2010, виписану ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" для документального оформлення виконання умов договору поставки, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкова накладна містить адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу відсутні.

Згідно вказаної податкової накладної позивачем включено суму податку на додану вартість в розмірі 63009,00 грн до складу податкового кредиту за відповідний період (грудень 2010 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Судом встановлено, що позивач частково розрахувався за придбаний товар шляхом перерахування коштів на користь ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 17.01.2011 та №430 від 30.12.2010, згідно яких позивачем перераховано на рахунок ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" грошові кошти в сумі 40000,00 грн та 152100,00 грн. Станом на момент розгляду справи заборгованість позивача по оплаті придбаного товару перед контрагентом становить 185954,00 грн.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень, судом встановлено, що поставка придбаного позивачем товару проводилася за рахунок покупця, а саме, транспортування здійснювалося автомобілем ГАЗ 3302, державний номерний знак - ВІ 8123 АЕ, власником якого є позивач, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва наявна в матеріалах справи). Вказаним транспортним засобом керував водій ОСОБА_3, який є працівником ТОВ РБК "Спектр", що підтверджується наявними в матеріалах справи копією трудової книжки та наказом №43 від 01.03.2010 про прийняття на роботу на посаду водія ОСОБА_3

На підтвердження реальності транспортування товару позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних №18/12/10 від 18.12.2010 та №20/12/10 від 20.12.2010, подорожніх листів від 18.12.2010 та від 20.12.2010.

Крім того, доказом реальності передачі товару є також складені ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ТОВ РБК "Спектр" акти прийому-передачі товару від 17.12.2010, від 18.12.2010 та від 20.12.2010 (копії актів наявні в матеріалах справи), відповідно до яких ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" передав, а ТОВ РБК "Спектр" прийняв товар: Емлак Праймер 222 УК кр-кор 3500 кг та Емаль ЕП-140 сереб 3000 кг. Претензії у сторін стосовно проведеної передачі товару відсутні.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей ТОВ РБК "Спектр" судом встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженою особою позивача ОСОБА_4 на підставі довіреності №0119 від 17.12.2010, підписи якого маються також у видатковій накладній.

Із наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що придбаний у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товар був доставлений позивачем та зберігався у приміщенні квартир, які слугують складом, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та №39. Факт наявності у власності позивача вказаних квартир підтверджується свідоцтвами №340 від 14.12.2001 та №19 від 17.01.2000 про право власності на вказані квартири, які маються в матеріалах справи.

В подальшому придбаний товар був реалізований позивачем ТОВ ВКП "Котлогаз" на підставі договору купівлі-продажу б/н від 05.05.2010, укладеного між ТОВ РБК "Спектр" (продавець) та ТОВ ВКП "Котлогаз" (покупець). Згідно вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належний йому товар, а покупець зобов'язується його прийняти та оплатити.

Факт реалізації товару ТОВ ВКП "Котлогаз" підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме, податковою накладною №46 від 30.12.2010, видатковою накладною №РН-0000016 від 30.12.2010, рахунком-фактурою № СФ-0000066 від 30.12.2010, товарно-транспортними накладними від 30.12.2010 та від 31.12.2010, подорожніми листами від 30.12.2010 та від 31.12.2010, довіреністю на отримання товару №1736 від 30.12.2010.

Суд звертає увагу, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

В ході розгляду справи судом встановлено, що придбаний ТОВ РБК "Спектр" товар був реалізований ТОВ ВКП "Котлогаз" за ціною його придбання. Вказану обставину позивачем обґрунтовано наступним.

05.05.2010 між позивачем та ТОВ ВКП "Котлогаз" укладений договір підряду №36, згідно якого ТОВ ВКП "Котлогаз" (генпідрядник) здає, а позивач (підрядчик) приймає на себе зобов'язання здійснення капітального ремонту, будівництва будівель, споруд, обладнання по об'єктах, згідно замовлень, виданих генпідрядником.

Згідно розділу 5 "Особливих умов до договору №36 від 05.05.2010" поставка будівельних матеріалів на ремонтуємі об'єкти здійснюється підрядчиком за цінами, узгодженими з генпідрядником ; підрядчик несе відповідальність за якість поставлених метеріалів.

Саме в зв'язку з цим, позивачем було реалізовано придбану у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" фарбу на користь ТОВ ВКП "Котлогаз" за ціною її придбання, оскільки її було придбано спеціально для проведення ремонтних робіт в межах виконання умов договору підряду №36 від 05.05.2010. В даному випадку економічну вигоду позивач мав намір отримати не від операції купівлі-продажу фарби, а від виконання своїх зобов'язань за договором підряду.

На підтвердження виконання будівельних робіт позивачем долучено до справи довідки про вартість виконаних робіт (і "витратах") за липень 2011 року №3-0-8-1 та №3-0-8-2, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року №3-0-8-1 та №3-0-8-2, що підписані між позивачем та ТОВ ВКП "Котлогаз". Відповідно до оборотної відомості за липень 2011 року "рахунок 703 "дохід від реалізації послуг" позивачем отримано від ТОВ ВКП "Котлогаз" за виконані ремонтно-будівельні роботи кошти в сумі 172825,02 грн.

Згідно бухгалтерської довідки від 12.09.2011 №41 прибуток позивача від виконання ремонтно-будівельних робіт становить 2099,00 грн та 3138,00 грн, про що також зазначено в актах приймання виконаних будівельних робіт.

Щодо контрагента позивача - ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", судом зазначається, що факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено, продавець був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Судом встановлено, що анулювання реєстрації ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" як платника ПДВ була проведена рішенням №7/29-052 від 11.04.2011, тобто після здійснення спірних господарських операцій.

Посилання податкового органу в своїх запереченнях на той факт, що згідно актів обстеження місцезнаходження підприємства №4 від 17.03.2011, №7 від 25.03.2011, №12 від 08.04.2011 ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" відсутнє за юридичною адресою судом оцінюються критично, оскільки дані обстеження були здійснені також після проведення спірних господарських операцій. До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис щодо відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження внесено лише 08.04.2011.

Також відхиляються судом доводи відповідача щодо відсутності у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, оскільки ним могли використовуватися залучені трудові ресурси та орендовані основні засоби. Доказів того, що ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не використовувало залучені трудові ресурси та орендовані основні засоби відповідачем суду не надано.

Щодо висновку відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", контрагентами якого в свою чергу являються ПП "Нафта-Капітал", ТОВ "Компанія "Відродження", ПП "Тихоход", ТОВ "ТД "Еко-Сістемс", які мають ознаки сумнівності, оскільки в них відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, то ним не доведено, що придбаний позивачем товар у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" було фіктивно придбано у даних контрагентів в результаті неправомірного обміну первинними документами з метою незаконного формування сум податкового кредиту та заниження сум податкових зобов'язань.

При цьому, суд зауважує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист ВАСУ від 02.06.2011 р. №742/11/13-11).

В ході розгляду справи представник відповідача зазначав також про те, що в результаті проведеної Кременчуцькою ОДПІ перевірки діяльності ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" встановлені факти порушення останнім податкового законодавства, які відображені в акті №18/15-321/37261004 від 02.03.2011 про результати камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року. Висновок про порушення даним підприємством вимог податкового законодавства зроблено лише на підставі дослідження податкових декларацій та даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України без дослідження жодних первинних документів.

При цьому, Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів прийняття податковим органом за наслідками проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення, яким би ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" були визначені податкові зобов'язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.

Таким чином, податковим органом не надано суду належних доказів порушення безпосереднім контрагентом позивача - ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за наслідками господарських операцій з яким позивачем сформовано податковий кредит, вимог податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність свого контрагента.

Крім цього, суд зазначає, що ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" подано до Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ податкову декларація з податку на додану вартість з додатками за грудень 2010 року 19.01.2011 (копія податкової декларації наявна у матеріалах справи). При цьому, зазначена у рядку 57 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку № 5 до декларації за грудень 2010 року сума податкових зобов'язань ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" відповідає сумі податкового кредиту ТОВ РБК "Спектр" за грудень 2010 року.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу щодо фіктивності господарських відносин з придбання товару між позивачем та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", та як наслідок - твердження Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 63009,00 грн, підтвердженої податковою накладною, отриманою від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

В ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної №110 від 17.12.2010 та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму ПДВ у розмірі 63009,00 грн.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійснені ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" чи ТОВ РБК "Спектр", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.04.2011 №0003702301 та визнати його протиправними і скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельного підприємства "Спектр" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 21.04.2011 №0003702301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельного підприємства "Спектр" (код ЄДРПОУ 23542583) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 вересня 2011 року.

Суддя О.В. Гіглава