Постанова

від 12.09.2011 по справі 2а-1670/6906/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6906/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011 №0005152301/1845, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 1825764,00 грн, в тому числі за основним платежем - 1460611,00 грн, штрафними санкціями - 365153 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 19.05.2011 №3094/23-209/30708525 щодо порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а тому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 №0005152301/1845.

В запереченні на адміністративний позов Кременчуцька ОДПІ просить відмовити в його задоволенні, оскільки перевіркою встановлено розбіжності між податковим зобов'язанням ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" та податковим кредитом ТОВ "Промислова комплектація" за серпень, вересень 2010 року, що свідчить про неправомірне формування позивачем податкового кредиту.

Представники позивача в судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2000 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради проведено державну реєстрацію ТОВ "Промислова комплектація" (ідентифікаційний код 30708525), про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Основними видами діяльності ТОВ "Промислова комплектація" за КВЕД є: виробництво залізничного рухомого складу, оброблення металевих відходів та брухту, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, оптова торгівля хімічними продуктами, інші види оптової торгівлі.

Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Промислова комплектація" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" за серпень 2010 року та ТОВ "Камелор" за січень 2011 року.

За результатами перевірки податковим органом 19.05.2011 складено акт №3094/23-209/30708525, в якому зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 1460611 грн, в тому числі у періодах: серпень 2010 року - 626927,20 грн, вересень 2010 року - 833684 грн.

Так, перевіркою встановлено факт укладання ТОВ "Промислова комплектація" з ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" договору на постачання в серпні та вересні 2010 року металобрухту на загальну суму 8047187 грн., в тому числі ПДВ 1480145 грн. Перевіряючі дійшли висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту в серпні та вересні 2010 року ПДВ в сумі 1460611 грн за наслідками виконання даного договору.

В обґрунтування даного висновку в акті перевірки зазначено, що для перевірки використано інформацію документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Укрторг-метал" за 2010 рік, отриману від ДПІ у м. Дніпродзержинську. Відповідно до даної довідки ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" порушено частину 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України в частині недодержання вимог даних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах з ТОВ "Укрторг-метал", оскільки передача товару по даним правочинам не відбулась. В даній довідці наведені результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкової декларації з ПДВ ТОВ "Укрторг-метал" за серпень 2010 року, що оформлені актом №7337/15-231/33383718 від 25.10.2010. Даним актом встановлено завищення податкового кредиту по ТОВ "Елфра Дисплей" та ТОВ "Е-Восток Україна", свідоцтва платника податку на додану вартість яких анульовано 05.05.2010, тобто ТОВ "Укрторг-метал" в порушення підпунктів 7.2.4, 7.4.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ від постачальників, які не є платниками ПДВ та як свідчать отримані дані вказані підприємства взагалі не могли здійснювати господарські операції на території України. Також перевіркою не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ "Е-Восток Україна" - ТОВ "Укрторг-метал" та ТОВ "Елфра Дисплей" - ТОВ "Укрторг-метал". Таким чином, операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ТОВ "Укрторг-метал" порушують статті 205, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог щодо реального настання наслідків, що обумовлені ним та суперечать моральним засадам суспільства.

У зв'язку з викладеним, відповідачем зроблено висновок про ненадходження податку на додану вартість по ланцюгу до бюджету, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Вказані обставини (ненадходження податку по ланцюгу до бюджету) та розбіжності між податковим зобов'язанням ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" та податковим кредитом ТОВ "Промислова комплектація" за серпень, вересень 2010 року, на думку відповідача, свідчать про неправомірне формування позивачем податкового кредиту.

На підставі висновку акта перевірки №3094/23-209/30708525 Кременчуцькою ОДПІ 03.06.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0005152301/1845, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 1825764,00 грн, в тому числі 1460611,00 грн - за основним платежем, 365153 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011 №0005152301/1845.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 03.06.2011 №0005152301/1845, суд виходить з наступного.

Преамбулою Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як встановлено перевіркою та підтверджено в ході судового розгляду справи, 23.06.2010 між ТОВ "Промислова комплектація" (покупцем) та ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" (постачальником) укладено договір поставки товару №001/10-6210, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця визначений цим договором товар - металобрухт, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно додаткової угоди №2 до договору поставки №001/10-6210 від 23.06.2010 передача товару постачальником та приймання товару покупцем здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі "Ф 69" після зважування товару на терезах ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод". Датою поставки товару вважається дата складання акту приймання-передачі між постачальником та покупцем.

В межах виконання умов даного договору ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" на адресу ТОВ "Промислова комплектація" було виписано первинні бухгалтерські документи на загальну суму 8047187 грн., в тому числі ПДВ - 1480145 грн, які повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження фактичної поставки ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" металобрухту позивачем залучено до матеріалів справи належним чином завірені копії рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, приймально-здавальних накладних, приймально-здавальних актів , актів приймання металів чорних (вторинних), актів приймання давальницької сировини у переробку, згідно яких в серпні, вересні 2010 року металобрухт був поставлений позивачеві.

Суми податку на додану вартість по податкових накладних, отриманим від ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль", були включені позивачем до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за серпень та вересень 2010 року.

Слід зазначити, що первинні документи, якими оформлялось виконання умов договору поставки металобрухту, досліджувались перевіряючими в ході проведення перевірки, при цьому зауважень щодо змісту та форми зазначених документів податковим органом висловлено не було (том І, а.с. 19-22).

Судом встановлено, що металобрухт поставлявся залізничним транспортом на умовах FCA, м. Кременчук, станція Крюків-на-Дніпрі згідно залізничних накладних, копії яких маються в матеріалах справи.

Розрахунок за поставлений металобрухт здійснено позивачем в повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки.

Суд звертає увагу, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Судом встановлено, що між ТОВ "Промислова комплектація" (замовником) та ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (виконавцем) укладено договір №С-15 від 25.06.2010, згідно якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовляє і зобов'язується прийняти та оплатити, а виконавець зобов'язується на власний ризик надавати послуги, визначені в п. 1.2 договору.

Під послугами в даному договорі сторони розуміють послуги по систематичній переробці давальницької сировини - брухту чорних металів на виробничих площах виконавця у готову продукцію.

Подетальні норми (коефіцієнти) використання давальницької сировини на виготовлення готової продукції та вартість послуг з переробки давальницької сировини узгоджено сторонами у додатку №2 до договору №С-15 від 25.06.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" металобрухт як давальницька сировина поставлявся відразу на адресу вантажоодержувача - ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", про що свідчать залізничні накладні, приймально-здавальні накладні, приймально-здавальні акти , акти приймання давальницької сировини у переробку та перероблявся останнім у готову продукцію.

Згідно звіту про надання послуг з переробки давальницької сировини у готову продукцію за договором підряду №С-15 від 25.06.2010 у серпні 2010 року ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" прийнято на переробку давальницької сировини з урахуванням залишку 19082,56 тонн (залишок на початок місяця становить 5896,5 тонн); передано замовнику продукції виготовленої з давальницької сировини в кількості 31011 шт (рама бокова 4СБ, балка надресорна 4СБ, автосцепка СА-3, хомут тяговий, упор передній, упор задній, упор з надп'ятником, башмак неповоротний), загальна вартість послуг (без ПДВ) 92841684 грн, загальна кількість використаної давальницької сировини 12643,58 тонн, залишок сировини на кінець місяця складає 6438,98 тонн. Також згідно даного звіту виконавцем надано додаткові послуги з організації транспортування готової продукції вантажоодержувачам (ВАТ "Дніпровагонмаш, ВАТ "Стахановський ВБЗ", ТОВ "Трансмаш", ДП "Стрийський вагоноремонтний завод", ДП "Укрспецвагон") на суму (без ПДВ) 265281,62 грн.

Між сторонами 31.08.2010 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт згідно договору №С-15 від 25.06.2010 за серпень 2010 року, згідно якого виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги згідно звіту за серпень 2010 року: послуги з переробки давальницької сировини у готову продукцію на суму (без ПДВ) - 92841684 грн, послуги з організації транспортування готової продукції вантажоодержувачам - 265281,62 грн, всього з ПДВ - 111728358,74 грн.

У вересні 2010 року згідно звіту про надання послуг з переробки давальницької сировини у готову продукцію за договором підряду №С-15 від 25.06.2010 ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" прийнято на переробку давальницької сировини з урахуванням залишку 21034,39 тонн (залишок на початок місяця становить 6438,98 тонн); передано замовнику продукції виготовленої з давальницької сировини в кількості 31166 шт, загальна вартість послуг (без ПДВ) 87301540 грн, загальна кількість використаної давальницької сировини 11838,74 тонн, залишок сировини на кінець місяця складає 9195,65 тонн. Також згідно даного звіту виконавцем надано додаткові послуги з організації транспортування готової продукції вантажоодержувачам (ВАТ "Дніпровагонмаш, ВАТ "Стахановський ВБЗ", ДП "Уркзалізничпостач", ОДО "Попаснянський ВРЗ", ДП "Укрспецвагон") на суму (без ПДВ) 345751 грн.

Між сторонами 30.09.2010 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт згідно договору №С-15 від 25.06.2010 за вересень 2010 року, згідно якого виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги згідно звіту за вересень 2010 року: послуги з переробки давальницької сировини у готову продукцію на суму (без ПДВ) - 87301540 грн, послуги з організації транспортування готової продукції вантажоодержувачам - 345751 грн, всього з ПДВ - 105176749,20 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, сталеве литво - готова продукція, що вироблялась ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з металобрухту, придбаного у ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль", позивачем у подальшому використовувалось при здійсненні своєї господарської діяльності, а саме, реалізовувалось як на внутрішньому ринку, так і на експорт.

Реалізація сталевого литва здійснювалась позивачем згідно укладених договорів поставки №047/10 від 01.07.2010 з ТОВ "Камелор" м. Дніпропетровськ, №012/10 від 01.07.2010 з ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" м.Кременчук, №013/10 від 01.07.2010 з ВАТ "Дніпровагонмаш" м. Дніпродзержинськ, №014/10/ПСК-03884 від 01.07.2010 з ВАТ "Азовзагальмаш" м. Маріуполь, №015/10 від 01.07.2010 з ВАТ "Дизельний завод" м. Кривий Ріг, №017/10 від 08.07.2010 з ТОВ "Торговий дім "Укртранс" м. Донецьк, №018/10 від 12.07.2010 з ТОВ "Українська транспортно-машинобудівельна група" м. Київ, №020/10 від 21.07.2010 з ТОВ "Дженерал Інвестмент" м. Київ, №021/10 від 29.07.2010 з ТОВ "Юмін" м. Дніпропетровськ, №023/10 від 30.07.2010 з Холдинговою компанією "АвтоКраз" у формі ВАТ м. Кременчук, №024/10 від 04.08.2010 з ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" м. Стрий, №029/10 від 03.09.2010 з ТОВ "Енерго Інвест Холдінг" м. Донецьк, №369П-ЦВСВ(ВЗК-10.346)ю від 16.09.2010 з ДП "Укрспецвагон" смт Панютине Харківська область, №033/10 від 23.09.2010 з ТОВ "Главпостач ВГ" м. Миколаїв, №011/10 від 01.07.2010 з ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" м. Стаханов, контрактів №016/10 від 14.07.2010 з ОАО "БТБ-Лизинг" РФ, м. Москва, №019/10/1-106 від 15.07.2010 з ЗАО "Уральськая Большегрузная техника - Уралвагонзавод" РФ, м. Н.Тагил, №025/10 від 16.08.2010 з ООО "Метпромгрупп" РФ, м. Москва, №026/10 від 02.09.2010 з ТОО "TransLogistiсs" Республіка Казахстан, м. Караганда, №028/10/09-164/10 від 02.09.2010 з ТОО "Богатырь Транс" Казахстан, м. Павлодар, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, актами приймання-передачі товару, актами виконаних робіт про організацію транспортування вантажів, що маються в матеріалах справи.

Позивачем на підтвердження отриманої економічної вигоди від реалізації продукції надано суду податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, відповідно до даних якої сума оподатковуваного прибутку ТОВ "Промислова комплектація" склала 309248901 грн (рядок 08), нарахована сума податку - 77312255 грн (рядок 12). Фінансовий результат підприємства за серпень 2010 року - +235700032,51 грн, вересень 2010 року - +233409513,21 грн.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту в серпні 2010 року суму ПДВ у розмірі 626927,20 грн, вересні 2010 року - 833684 грн.

Щодо контрагента позивача - ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" (ідентифікаційний код 33523123) судом встановлено, що державну реєстрацію даного товариства проведено 18.04.2005 виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області. Взято на податковий облік у ДПІ у м. Дніпродзержинську 25.04.2005, зареєстровано платником ПДВ - 12.05.2005, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №04716762. Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію, анулювання реєстрації як платника ПДВ ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" як на момент здійснення спірних господарських операцій, так і на момент розгляду справи, судом не встановлено.

Доводи Кременчуцької ОДПІ в обґрунтування неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту 1460611 грн про те, що ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" в серпні 2010 року порушило статті 203, 215, 216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах з ТОВ "Укрторг-метал", яке в свою чергу в серпні 2010 року завищило податковий кредит по ТОВ "Елфра Дисплей" та ТОВ "Е-Восток Україна", оскільки відповідною перевіркою не встановлено факту поставок товарів по даних ланцюгах (акти камеральних перевірок, складені ДПІ у м. Дніпродзержинську та ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) відхиляються судом як безпідставні з огляду на слідуюче.

В акті перевірки від 19.05.2011 №3094/23-209/30708525 податковим органом зазначено, що у зв'язку з тим, що ТОВ "Укрторг-метал" до перевірки не надано інформації та її документальне підтвердження стосовно подальшої реалізації товару/послуг придбаного у ТОВ "Елфра Дисплей" та ТОВ "Е-Восток Україна", відповідно до БД "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" встановлено можливу реалізацію товару на адресу ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль". Тобто відповідачем зроблено лише припущення про придбання товару ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" у даних контрагентів, і внаслідок цього припущення зроблено необґрунтований висновок про відсутність ознак реальності у господарських операціях по придбанню позивачем у ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" металобрухту в серпні, вересні 2010 року.

Також відповідач посилається на встановлення Законом України "Про податок на додану вартість" прямого взаємозв'язку між декларуванням, сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та включенням податку до податкового кредиту, оскільки ці етапи нерозривно пов'язані між собою: декларування податкових зобов'язань постачальника, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту покупця.

При цьому, Кременчуцькою ОДПІ не надано належних доказів, які б підтверджували прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, якими б безпосередньому контрагенту позивача - ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" були визначені податкові зобов'язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.

Також суд зауважує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист ВАСУ від 02.06.2011 р. №742/11/13-11).

Крім того, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент здійснення спірних господарських операцій) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 стаття 10 Закону).

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" подано до ДПІ у м. Дніпродзержинську податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за серпень 2010 року - 23.09.2010, вересень 2010 року - 26.10.2010 (копії податкових декларацій наявні у матеріалах справи). При цьому, зазначена у рядку 3 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку № 5 до декларації за серпень 2010 року сума податкових зобов'язань ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" відповідає сумі податкового кредиту ТОВ "Промислова комплектація" за серпень 2010 року; у додатку № 5 до декларації за вересень 2010 року у рядку 1 розділу І "Податкові зобов'язання" ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" задекларовано суму зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Промислова комплектація" в розмірі 6015847,85 грн, а ТОВ "Промислова комплектація" у додатку № 5 до декларації за вересень 2010 року у рядку 2 розділу ІІ "Податковий кредит" задекларовано суму ПДВ 5676768,11 грн (причиною розбіжності є несвоєчасне отримання позивачем від ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" податкових накладних).

Також відповідачем не було доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи договір поставки металобрухту №001/10-6210 від 23.06.2010 з ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль", позивач та його контрагент діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому зроблені відповідачем висновки щодо нікчемності даного правочину є безпідставними.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "ВФК "Бізнес-Модуль" чи ТОВ "Промислова комплектація", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається податкова інспекція в обґрунтування своїх висновків не визначаються Законом України "Про податок на додану вартість" як підстава для виключення відповідних сум з податкового кредиту позивача. А відтак з боку позивача відсутні порушення вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011 №0005152301/1845.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 03.06.2011 №0005152301/1845.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова комплектація" (код ЄДРПОУ 30708525) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 вересня 2011 року.

Суддя О.В. Гіглава