Постанова

від 19.10.2011 по справі 2а-1670/7793/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7793/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Протас О.М.

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дортехкомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2011 року позивач ОСОБА_4 підприємство"Дортехкомплект" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податковоих повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцію проведена перевірка Приватного підприємства "Дортехкомплект" з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10". За результатами перевірки складено акт № 1939/23-209/32451048 від 06.04.2011 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.04.2011 року № 0003692301/1398 та № 0003722301/51 якими позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 7275 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн., а також зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 7 749 грн., які як зазначає позивач прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд їх скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011 року № 1514 та повідомлення від 01.04.2011 року № 12225/10/23-212 державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено не виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Дортехкомплект" (код 32451048) з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- ст.201 та ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині заниження ПДВ на загальну суму 7275,00 грн. в тому числі за січень 2011 року в сумі 7275,00 грн., завищення залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 7749,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 260/23-308/14372142 від 24.01.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення від 21.04.2011 року № 0003692301/1398 та № 0003722301/51 якими позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 7275 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн., а також зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 7 749 грн.

ОСОБА_4 підприємство "Дортехкомплект" звернулося до Державної податкової адміністрації в Полтавській області зі скаргою за результатом розгляду прийнято рішення № 1830/10/25-016 від 05.07.2011 року яким податкові повідомлення - рішення від 21.04.2011 року № 0003692301/1398 та № 0003722301/51 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Державною податковою адміністрацією України за результатом розгляду скарги позивача прийнято рішення № 34/6/25-0515 року яким податкові повідомлення - рішення № 0003692301/1398 та № 0003722301/51 від 21.04.2011 року, рішення № 1830/10/25-016 від 05.07.2011 року ДПА в Полтавській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень Кременчуцькою ОДПІ від 21.04.2011 року № 0003692301/1398 та № 0003722301/51.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до 20.01.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Досліджуючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень Кременчуцькою ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення ст.201 та ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині заниження ПДВ на загальну суму 7275,00 грн. в тому числі за січень 2011 року в сумі 7275,00 грн., завищення залишку відємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 7749,00 грн., а саме здійснення господарських операцій з використанням вигодоформуючих суб'єктів з метою заниження бази оподаткування податком на додану вартість спрямованою на отримання податкової вигоди в результаті чого задекларовано сумнівну суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за січень 2011 року в сумі 7275,00 грн., укладення угод без мети настання реальних наслідків та відсутність у контрагента трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь - якого виду діяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 підприємство "Дортехкомплект" (ідентифікаційний код 32451048) зареєстровано Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.04.2003 року.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п.п.14.1.181.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявний договір купівлі - продажу №3 від 11 січня 2011 року про купівлю обладнання, комплектуючих та запчастин укладений між позивачем та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (ідентифікаційний код 37261004).

На підтвердження реальності даної угоди позивачем надано рахунок -фактура№ СНП -000027 від 03.01.2011 року, видаткову накладну від 17.01.2011 року, банківську виписку на суму 46104,00 грн., платіжне доручення, податкову накладну, рахунок - фактуру № СНП -000031 від 10.01.2011 року, видаткову накладну від 17.01.2011 року, банківську виписку на суму 44040,00 грн., платіжне доручення, податкову накладну.

Згідно свідоцтва ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (ідентифікаційний код 37261004) зареєстровано як платника податку на додану вартість від 08.10.2010 року, тобто на момент видачі накладних підприємство зареєстроване як платник ПДВ.

Позивачем надано до суду договір №1 від 04.01.2011 року укладеного між позивачем та ТОВ "Меркурій -1", згідно умов якого позивач зобов'язується поставити обладнання, комплектуючі та запчастини покупцю, які були придбані ним у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

На підтвердження реальності даної угоди позивачем надано рахунок №254, довіреність, банківські виписки, податкові накладні, подорожній лист, техпаспорт, які наявні в матеріалах справи, платіжні доручення та звіт по складу за січень 2011 року (щодо руху товарів на складі).

Відповідно до наданих документів судом встановлено, що товар придбаний позивачем у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" був реалізований ТОВ "Меркурій -1".

Згідно ч.ч. 1,3,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Отже, правочин не стає автоматично нікчемним, а може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо нікчемності господарського договору укладеного з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", оскільки відсутнє судове рішення про визнання його недійсним.

Податковим органом не надано доказів на підтвердження встановленого порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Дортехкомплект" до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Дортехкомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0003692301/1398 та № 0003722301/51 від 21 квітня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "Дортехкомплект" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2011 року.

Суддя Г.В. Костенко