Постанова

від 14.09.2015 по справі 820/6246/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 вересня 2015 р. № 820/6246/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю представника позивача - Вараксіної Н.С.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 10" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 10", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд

- визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ «АВАНГАРД 10», внесених на підставі акту №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року;

- зобов`язати Основ'янську ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов`язань ТОВ «АВАНГАРД 10» в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року;

- скасувати рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області у формі наказу №87 від 28.01.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВАНГАРД 10», код 37093902 по взаємовідносинам з ТОВ «Талис Плюс» за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року;

- визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області з проведення документальних позапланової перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 10» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків на підставі наказу №87 від 18.01.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВАНГАРД 10», код 37093902 по взаємовідносинам з ТОВ «Талис Плюс» за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року;

- визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області зі складання акту №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року; визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області зі встановлення в акті перевірки №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 10» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків висновків щодо порушення ТОВ «АВАНГАРД 10» п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 податкового кодексу України внаслідок чого зайво включили до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 1982700, 95 грн., в т.ч. за червень 2014 року на суму 1982700, 95 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області №0000252201 від 23.02.2015 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 478 376 грн. 25 коп., в т.ч. за основним платежем на суму 1982701 грн. 00 коп., та фінансовими санкціями на суму 495675 грн. 25 коп.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 12.02.2015 року №528/20-38-22-01-04/37093902. Ну думку позивача, дії стосовно проведення перевірки є протиправними, а висновки викладені в акті перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства. Так, відповідачем безпідставно та незаконно прийнято наказ про проведення перевірки, оскільки у контролюючого органу не було підстав для його винесення та відповідно і підстав для проведення перевірки та складання акту за її результатами. Позивач також не погоджується із висновками відповідача про нереальність здійснення господарських відносин із контрагентами за перевіряємий період, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи. Зазначені обставини та необхідність відновлення порушених прав зумовили звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідач, Основ'янська ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області, у поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечував та зазначив, що контролюючим органом отримано постанову про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Авангард 10» від 10.12.2014 року за підписом старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на виконання якої винесено наказ від 28.01.2015 року №87 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Авангард 10», код 37093902. За результатами перевірки контролюючим органом складено акт. На підставі встановлених під час проведення перевірки порушень позивачем норм чинного законодавства винесено податкове повідомлення - рішення №0000252201 від 23.02.2015 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2478376 грн. 25 коп.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард 10», код ЄДРПОУ 37093902, зареєстрований як суб'єкт господарювання 10.06.2010 року, місце знаходження юридичної особи: 61124, Харківська область, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 165, корп. 2, кв. 20.

За видами діяльності ТОВ «Авангард 10» зареєстровано: 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.18 діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 47.30роздрібна торгівля пальним, 63.99 надання інших інформаційних послуг, н. в . і . у., що підтверджено наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Наказом від 28.01.2015 року №87 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авангард 10», код 370093902 Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області на виконання постанови старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.12.2014 року про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Авангард 10» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Таліс Плюс», код 38361594 за період з 01.01.2014 до 01.12.2014 призначено проведення перевірки підприємства позивача (т.1 а.с. 18-19).

Фахівцями Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області на підставі вище зазначеного наказу від 28.01.2015 року №87 проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 12.02.2015 року №528/20-38-22-01-04/37093902 про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авангард 10», код 37093902 щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом: ТОВ «Талис Плюс» код 38361594 за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року.

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198-3, п.198.6 ст198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями внаслідок чого зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 1982700,95 грн, у т.ч. за червень 2014 року у сумі 1982700,95 грн.

На підставі висновків викладених у акті від 12.02.2015 року №528/20-38-22-01-04/37093902 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000252201 від 23.02.2015 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2478376 грн. 25 коп.

Висновки про порушення позивачем норм діючого законодавства зроблені на підставі встановлених обставин під час проведення перевірки щодо нереальності здійснення діяльності по отриманню товару посадовими особами ТОВ «Авангард 10» від ТОВ «Таліс Плюс» та на підставі отриманого від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №750/04-62-22-3/38361594 від 22.07.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Таліс Плюс» (код ЄДРПОУ 38361594) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року».

Представником позивача під час судового розгляду справи зазначено, що податковим органом не правомірно винесено рішення у формі наказу №87 від 28.01.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВАНГАРД 10», код 37093902 по взаємовідносинам з ТОВ «Талис Плюс» за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року, у зв'язку з чим у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків. Як наслідок, зазначені не правомірні дії відповідача потягли за собою порушення прав підприємства позивача, оскільки за результатами неправомірно проведеної перевірки ТОВ «Авангард 10» фахівцями податкового органу протиправно складено акт перевірки №528/20-38-22-01-04/370093902 від 12.02.2015 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення. Окрім того представником позивача зазначено, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ «АВАНГАРД 10», внесених на підставі акту №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Зокрема підстави, порядок, строки, наслідки та оформлення результатів проведення контролюючими органами перевірок передбачені Главою 8 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 78.4 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Під час судового розгляду справи відповідачем на підтвердження підстав винесення наказу про призначення та проведення позапланової документальної виїзної перевірки підприємства позивача надано постанову про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Авангард 10» від 10.12.2014 року за підписом старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Представником відповідача надано до суду пояснення та зазначено, що постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Авангард 10» від 10.12.2014 року Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією отримано разом із супровідним листом №2726/7/26-53-09 від 11.12.2014 року.

На виконання отриманої постанови про проведення позапланової документальної перевірки та з врахуванням приписів ст. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУМ у Харківській області винесено спірний наказ від 28.01.2015 року №87.

Представником відповідача надано пояснення та зазначено, що на виконання норм податкового законодавства копію спірного наказу вручено директору ТОВ «Авангард 10» Дзюбинському Ю.В., представником позивача доказів на спростування зазначеної обставини до суду не надано.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган на момент прийняття оскаржуваного наказу мав достатні підстави для його винесення та проведення перевірки позивача, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 10" в частині скасування рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області у формі наказу від 28.01.2015 року за №87 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВАНГАРД 10», код 37093902 по взаємовідносинам з ТОВ «Талис Плюс» за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року, та визнання протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області з проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 10" щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податку на підставі Наказу від 28.01.2015 року за №87 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВАНГАРД 10», код 37093902 по взаємовідносинам з ТОВ «Талис Плюс» за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року та складання акту №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області №0000252201 від 23.02.2015 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2478376 грн. 25 коп., в т.ч. за основним платежем на суму 1982701 грн. 00 коп., та фінансовими санкціями на суму 495675 грн. 25 коп. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач, ТОВ «Авангард 10» мав відносини з ТОВ «ТАЛИС ПЛЮС»

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 10" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛИС ПЛЮС" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №01/06-1П від 01.06.2014 року. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти. Згідно з п.4.2 товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW-резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (Інкотермс-2010). Відповідно п. 11.1 договір діє з моменту підписання його до 31.12.2015 року.

На виконання договору №01/06-1П від 01.06.2014 року сторонами укладено додаткову угоду №140630000000002 від 01.06.2014 року Постачальник (TOB «Таліс Плюс» код 38361594) зобов'язується поставити на умовах ЕXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивильно-правових договорів), а покупець (TOB «Авангард 10») прийняти товар (бензин автомобільний підвищеної якості на загальну суму 11896205,70 грн., в тому числі ПДВ на суму 1982700,95 грн.

На виконання умов договору ТОВ «ТАЛИС ПЛЮС» поставлено товар, що підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140630000000002 від 30.06.2014 року на загальну суму 11896205,70 грн., в тому числі ПДВ на суму 1982700,95 грн.

На підтвердження належної якості палива надано до суду паспорти якості та сертифікати відповідності.

ТОВ «ТАЛИС ПЛЮС» виписана податкова накладна №3 від 30.06.2014 року на загальну суму 11896205,70 грн., в тому числі ПДВ на суму 1982700,95 грн. Податкова накладна виписана за першої події-факт поставки товару. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

На підтвердження оплати отриманих від ТОВ «ТАЛИС ПЛЮС» товарів до суду надано платіжне доручення №82 від 10.03.2015 року на загальну суму 11896205,70 грн.

Листом від 01.06.2014 року за підписом директора ТОВ «ТАЛИС ПЛЮС» повідомлено ТОВ «Авангард 10», що нафтопродукти, придбані за договором №01/06-1П від 01.06.2014 року знаходяться на зберіганні в ПАТ «ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ», де можуть бути безпосередньо отримані.

Судом встановлено, що ТОВ «Авангард 10» мало відносини з ВАТ «Дніпронафтопродукт».

Так ТОВ «Авангард 10» (поклажодавець) та ВАТ «Дніпронафтопродукт» (зберігач) 06.08.2010 року укладено договір зберігання №0608/10-2.

Згідно з п.1.1 договору зберігання №0608/10-2 від 06.08.2010 року зберігач (ПАТ «Дніпронафтопродукт» код 03481879) зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності (товар), які передаються поклажодавцем (TOB «Авангард 10»), і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. Згідно з п.п. 2.1.4 договору зберігач зобов'язаний відповідно до заявок (письмових або усних) поклажодавця здійснювати відвантаження товару залізничним та автомобільним транспортом. Згідно з п.3.3 вартість послуг зі зберігання визначається в протоколі узгодження ціни за зберігання. Згідно з п.8.2 договір діє з моменту підписання його та закінчується 31.12.2011 року. У випадку якщо жодна зі сторін за двадцять днів до закінчення терміну дії договору не заявить намір про його розірвання, він вважається продовженим на наступний календарний рік на таких самих умовах. Таким чином строк дії договору продовжується і в наступному.

На виконання договору зберігання №0608/10-2 від 06.08.2010 року сторонами підписано протокол узгодження ціни від 30.06.2014 року зберігач бажає передати послуги, а поклажодавець бажає їх отримати у розмірі 23833,33 грн. в місяць, без ПДВ. Виконання умов договору зберігання №0608/10-2 від 06.08.2010 року сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №06186 від 30.06.2014 року на загальну суму 28600грн. у т.ч. ПДВ 4766,67грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отримані послуги проводились у безготівковій формі.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем отримано послуги перевезення вантажу від ПАТ «Дніпронафтопродукт» та ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтосервіс».

Судом встановлено, що між ТОВ «Авангард 10» (замовник) та ПАТ «ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ» (перевізник) укладено договір №0608/10-1 від 06.08.2010 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

На виконання умов договору сторонами підписано додаткові угоди від 30.12.2011 року, від 11.12.2013 року, якими продовжено строк дії договору до 31.12.2015 року.

Згідно акту приймання-передачі виконаних послуг №06255 від 30.06.2014 року згідно договору №0608/10-1 від 06.08.2010 року Перевізник (ПАТ «Дніпронафтопродукт» код 0348187) виконав, а Замовник (TOB «Авангард 10») отримав послуги перевезення вантажу за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року. Загальна вартість виконаних послуг складає 10737,0грн., у т.ч. ПДВ 1789,50грн.

На підтвердження обставин транспортування до суду надано товарно-транспортні накладні, а саме: №32709 від 10.06.2014 року; №32710 від 10.06.2014 року; №32711 від 10.06.2014 року; №33406 від 13.06.2014 року; №34185 від 18.06.2014 року.

Судом встановлено, що між ТОВ «Авангард 10» (замовник) та ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», код 36093194, (перевізник) укладено договір №379 від 28.07.2010 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п.1.1 договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом №379 від 2S.07.2010 року перевізник зобов'язується доставляти ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на отримання вантажу, а замовник зобов'язується оплатити послуги перевезення в повному обсязі. Згідно з п.5.1 договір дії з моменту підписання його та закінчується 31.12.2010 року.

На виконання зазначеного договору сторонами підписано додаткові угоди №1 від 30.12.2010 року, №2 від 01.04.2011 року, №2 від 01.04.2011 року, №3 від 01.06.2011 року, №3 від 29.04.2011 року, №4 від 02.06.2011 року №5 від 30.12.2011 року, №7 від 16.04.2013 року, №8 від 27.11.2013 року термін дії договору подовжено до 31.12.2014 року.

На виконання умов договору сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних послуг №АР-0001675 від 30.06.2014 року за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 на загальну суму 5842,05грн., у т.ч. ПДВ 973,67грн.

На підтвердження транспортування товару до суду надано товарно-транспортні накладні: №31654 від 05.06.2014 року; №31657 від 05.06.2014 року; №32061 від 07.06.2014 року.

Згідно п.1.1 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №3746 від 01.11.2013 року Перевізник (TOB «Днєпртрансойл» код 38695655) зобов'язується доставляти ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на отримання вантажу, а Замовник (TOB «Авангард 10») зобов'язується оплатити послуги перевезення в повному обсязі. Згідно з п.5.1 договір діє з моменту підписання та діє до 31.12.2015 року. Акт приймання-передачі виконаних послуг №065 від 30.06.2014 року за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 року на загальну суму 101046,0грн., у т.ч. ПДВ 16841,0грн.

Транспортування відбувалось відповідно наступних документів, а саме: товарно-транспортні накладні №30820 від 01.06.2014 року; №30821 від 01.06.2014 року; №30933 від 01.06.2014 року; №30934 від 01.06.2014 року; №30935 від 01.06.2014 року; №30952 від 01.06.2014 року; №31135 від 02.06.2014 року; №31136 від 02.06.2014 року; №31137 від 02.06.2014 року; №31148 від 02.06.2014 року; №31376 від 03.06.2014 року; №31404 від 04.06.2014 року; №31943 від 06.06.2014 року; №3013 від 05.06.2014 року; №3014 від 05.06.2014 року; №3015 від 05.06.2014 року; №3057 від 07.06.2014 року; №3055 від 07.06.2014 року; №3056 від 07.06.2014 року; №3062 від 07.06.2014 року; №3034 від 06.06.2014 року; №3035 від 06.06.2014 року; №31946 від 06.06.2014 року; №31978 від 07.06.2014 року; №31979 від 07.06.2014 року; №31999 від 07.06.2014 року; №32000 від 07.06.2014 року; №32001 від 07.06.2014 року; №32198 від 08.06.2014 року; №32199 від 08.06.2014 року; №3399 від 23.06.2014 року; №32323 від 08.06.2014 року; №32363 від 09.06.2014 року; №32623 від 10.06.2014 року; №32364 від 09.06.2014 року; №32675 від 10.06.2014 року; №32910 від 11.06.2014 року; №33051 від 12.06.2014 року; №33052 від 12.06.2014 року; №33053 від 12.06.2014 року; №33212 від 13.06.2014 року; №33240 від 13.06.2014 року; №33241 від 13.06.2014 року; №33242 від 13.06.2014 року; №33374 від 13.06.2014 року; №33377 від 13.06.2014 року; №33378 від 13.06.2014 року; №33397 від 13.06.2014 року; №33399 від 13.06.2014 року; №33401 від 13.06.2014 року; №33452 від 14.06.2014 року; №33479 від 14.06.2014 року; №33637 від 15.06.2014 року; №33819 від 16.06.2014 року; накладна №33820 від 16.06.2014 року; №33821 від 16.06.2014 року; №33977 від 17.06.2014 року; №33978 від 17.06.2014 року; №34002 від 17.06.2014 року; №34006 від 17.06.2014 року; №34008 від 17.06.2014 року; №34011 від 17.06.2014 року; №34113 від 17.06.2014 року; №34115 від 17.06.2014 року; №34114 від 17.06.2014 року; №34299 від 18.06.2014 року; №34301 від 18.06.2014 року; №35306 від 24.06.2014 року; №34308 від 18.06.2014 року; №34309 від 18.06.2014 року; №34331 від 18.06.2014 року; №34545 від 19.06.2014 року; №34376 від 18.06.2014 року; №34379 від 18.06.2014 року; №34623 від 20.06.2014 року; №32807 від 11.06.2014 року; №33189 від 12.06.2014 року; №2988 від 05.06.2014 року; №3437 від 23.06.2014 року.

Представником позивача надано до матеріалів справи також на підтвердження реалізації придбаних товарів за договором поставки нафтопродуктів №01/06-1П від 01.06.2014 року договори про найм (оренду) автозаправних станцій із актами приймання-передання виконаних послуг із надання послуг з оренди (т.1 а.с. 222-248; т.2 а.с. 1-212).

Окрім того за наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що ТОВ «Авангард 10» реалізовано придбаний за договором поставки нафтопродуктів №01/06-1П від 01.06.2014 року товар у відносинах з ВТФ «Авіас» відповідно до умов договору постачання № П-14047 від 05.08.2010 року та договору купівлі-продажу нафтопродуктів №24 від 18.06.2014 року, що підтверджено наявними в матеріалах справи додатковими угодами, актами прийому-передачі товару.

Отримання товару на автозаправних станціях здійснено працівниками останніх, на підтвердження зазначеної обставини представником позивача долучено до матеріалів справи копії журналів реєстрації довіреностей, журнали обліку надходження нафтових продуктів на автозаправні станції.

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договору між позивачем та ТОВ "ТАЛИС ПЛЮС" підтверджується податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт, платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "ТАЛИС ПЛЮС" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як встановлено з матеріалів справи, позивач та ТОВ "ТАЛИС ПЛЮС" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

А тому висновки відповідача, викладені в акті перевірки про відсутність проведення операцій між ТОВ "АВАНГАРД 10" та ТОВ "ТАЛИС ПЛЮС", що не спричиняють реального товарного характеру та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди ТОВ "АВАНГАРД 10" та, відповідно, несплати податків до бюджету, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Судом встановлено з огляду акту перевірки наявність посилань відповідача на те, що ним отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТАЛИС ПЛЮС" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року, в якому встановлено відсутність ознак здійснення господарських відносин ТОВ "ТАЛИС ПЛЮС".

Суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТАЛІС ПЛЮС» за перевіряємий період.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000252201 від 23.02.2015 підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним дій Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області про результати документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 10" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, суд зазначає наступне.

Викладені в акті перевірки №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства України не відповідають дійсності та обставинам справи. Отже, дії контролюючого органу зі встановлення таких висновків є безпідставними та в ході судового розгляду справи свого підтвердження не знайшли.

Водночас суд зауважує, що п 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом його здійснення є, зокрема, інформаційно - аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Системно аналізуючи ст.ст. 71,72,74 ПКУ суд зазначає, що для інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю та може бути виключена з баз даних в разі визнання дій зі здійснення такого контролю протиправними.

Окрім того слід зазначити, що Інформаційна система „Податковий блок" включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит, які створено з метою удосконалення процесу адміністрування податків .

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, а саме: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Отже, з огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в ІС "Податковий блок" спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо окремого платника податків вносяться об'єктивні дані, тобто податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Таким чином під час проведення перевірки податковим органом отримано в ході здійснення податкового контролю та передбачених законодавством функцій та обов'язків податкову інформацію, яку відображено у ІС "Податковий блок".

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Проте судом встановлено неправомірність висновків актів перевірок та винесених за їх наслідками податкових повідомлень - рішень, отже, для належного відновлення порушених прав позивача суд вважає за можливе шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних та КОР та відновленням в електронній базі даних та КОР даних щодо сум податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Авангард 10", зміни до яких були внесені на підставі податкового контролю, що підтверджено матеріалами справи.

Така правова позиція узгоджується з Постановою Верховного суду України від 9 грудня 2014 року.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З врахуванням вище викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 10" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 10" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформації системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок" інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "АВАНГАРД 10", внесених на підставі акту №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року.

Зобов'язати Основ'янську ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області відновити суми податкового кредит; зобов'язань ТОВ "АВАНГАРД 10" в електронній базі "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року.

Визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області зі встановлення в Акті перевірки №528/20-38-22-01-04/37093902 від 12.02.2015 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 10" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків висновків щодо порушення ТОВ "АВАНГАРД 10" п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 податкового кодексу України внаслідок чого зайво включили до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 1982700,95 грн., в т.ч. за червень 2014 року на суму 1982700,95 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області №0000252201 від 23.02.2015 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2478376 грн. 25 коп., в т.ч. за основним платежем на суму 1982701 грн. 00 коп., та фінансовими санкціями на суму 495675 грн. 25 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 10" ( код ЄДРПОУ 37093902) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн 38 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.