Постанова

від 10.09.2015 по справі 909/604/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р. Справа № 909/604/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.М.Грушевського с. Чесники, Рогатинського району Івано-Франківської області

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 р.

у справі № 909/604/15

за позовом: прокурора Рогатинського району Івано-Франківської області м. Рогатин Івано-Франківської області

до відповідача-1: Чесниківської сільської ради с. Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області

до відповідача-2: сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.М.Грушевського с. Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області

про визнання недійсним рішення сільської ради від 23.01.2015р. «Про укладання тимчасового договору оренди землі» та повернення земельної ділянки площею 25.74 га вартістю 1 598 539,46 грн.

за участю представників сторін від:

прокурора-позивача: ОСОБА_2 - посвідчення №011137 від 24.10.2012 р.;

відповідачів: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 р. (суддя М.М.Фрич) позов задоволено. Визнано недійсним рішення Чесниківської сільської ради від 23.01.2015 р. «Про укладання тимчасового договору оренди землі». Зобов'язано сільськогосподарський виробничий кооператив ім. М. Грушевського повернути одержані за актами приймання-передачі від 25.01.2015 р. земельні ділянки загальною площею 25,74 га, які знаходяться в межах с. Чесники Рогатинського району у комунальні власність Чесниківській сільській раді Рогатинського району Івано-Франківської області. Стягнуто з Чесниківської сільської ради в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218 грн. Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Грушевського в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218 грн.

Відповідачем-2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що звертаючись з позовом до суду, прокурор не вказав орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, які він представляє. Таким чином, прокурор безпідставно звернувся до суду. Відповідач-1 також наголошує, що ч.1 ст.123 Земельного кодексу України передбачено, що рішення органами місцевого самоврядування приймається на підставі проектів землеустрою у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Оскільки у випадку надання земельних ділянок СГВК ім..ОСОБА_3 вищезгаданих випадків не було, то оскаржуване рішення є правомірним. Щодо повернення земельних ділянок, то апелянт зазначає, що ст.125 Земельного кодексу України передбачає не реєстрацію договору оренди як правочину, а реєстрацію права оренди земельної ділянки. А тому, укладений між відповідачами договір не потребує державної реєстрації, у зв'язку з цим, не можна стверджувати про його неукладеність.

Прокурором подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що оскільки органи державної інспекції сільського господарства України не наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду, з таким позовом звертається прокурор, який набуває статусу позивача. Крім цього, прокурор зазначає, що ст. ст. 123 та 124 Земельного кодексу України, встановлено порядок передачі земельних ділянок у користування, а також те, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, у зв'язку з чим, оскаржуване рішення сільської ради є неправомірним. Крім цього, прокурор зазначає, що договір, укладений між відповідачами, не був зареєстрований встановленому законом порядку.

Відповідачем-2 відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2015р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Матущак О.І., суддів Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2015 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. у зв'язку із зайнятістю судді Кравчук Н.М. у іншому судовому засіданні та перебуванням судді Гнатюк Г.М. у відпустці, склад колегії змінено та сформовано у наступному складі: головуючого судді Матущака О.І., суддів Дубник О.П. та Скрипчук О.С.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подані заперечення на апеляційну скаргу.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Рогатинського району у позовній заяві вказує на те, що під час вивчення інформації про стан законності у сфері земельних відносин на території Рогатинського району встановлено, що Чесниківською сільською радою Рогатинського району 23.01.2015 р. прийнято рішення «Про укладання тимчасового договору оренди землі» про передачу СВК ім. М. Грушевського в тимчасове користування терміном на один рік земельних ділянок, що знаходяться в межах с. Чесники Рогатинського району, загальною площею 25,74 га, а саме в урочищі «Забровар» площею 10,3 га, в урочищі «Загуральня» площею 6,34 га, в урочищі «Зацвинтар» площею 9,1 га.

На підставі вказаного рішення між Чесниківською сільською радою та СВК ім. М.Грушевського укладено договір оренди землі від 23.01.2015 р., згідно якого у користування на умовах оренди СВК ім. М. Грушевського передано земельні ділянки загальною площею 25,74 га для ведення сільськогосподарського виробництва терміном на 1 рік та визначено розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Позивач стверджує, що зазначений договір оренди землі в порушення вимог ст.125 Земельного кодексу України у встановленому законом порядку не був зареєстрований та вважається таким, що не укладений. За словами позивача відповідно до актів приймання-передачі земельних ділянок від 21.01.2015 р., земельні ділянки площею 25,74 га передано відповідачу для ведення сільськогосподарського виробництва.

Позивач вважає, що рішення Чесниківської сільської ради Рогатинського району від 23.01.2015 р. «Про укладання тимчасового договору оренди землі» прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до незаконної передачі у користування земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, на думку позивача, земельні ділянки загальною площею 24,74 га передані в оренду в порушення вимог земельного законодавства і підлягають поверненню в комунальну власність.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на момент пред'явлення позову та розгляду справи в суді першої інстанції) підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ст..29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку набуває статусу позивача.

Згідно ст..5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про державну сільськогосподарську інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011, державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якої належить здійснення контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття реалізації права на землю. Однак, органи державної інспекції сільського господарства України не наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду, а тому, з таким позовом звернувся прокурор, який набував статусу позивача.

Згідно ч.3 ст.24, ст.25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п.п. а),в) ст.12, ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 16, 19, ч.10 ст.59 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що Чесниківською сільською радою на двадцять другій сесії шостого скликання було прийнято рішення «Про укладання тимчасового договору оренди землі» від 23.01.2015 р., згідно якого вирішено: 1) укласти тимчасовий договір оренди на землі резерву загальною площею 25,74 га, що знаходяться в межах населеного пункту с. Чесники; 2) зобов'язати СВК ім. М. Грушевського в трьохмісячний термін приступити до виготовлення проекту землеустрою земельних ділянок.

На підставі вказаного рішення між Чесниківською сільською радою та СВК ім. М. Грушевського було укладено договір оренди землі №1 від 25.01.2015 р.

Згідно п.п.1,8,15 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для вирощування с. г. продукції, яка знаходиться на території Чесниківської сільської ради в межах населеного пункту.

Договір укладено на один рік.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України та Закон України «Про оренду землі» не містять поняття «тимчасовий договір оренди». У вказаних законодавчих актах зазначено, що договір оренди укладається на певний строк. Більше того, ст.19 Закону України «Про оренду землі» містить пряму норму, згідно якої, земельна ділянка для сільськогосподарського виробництва не може передаватися менше ніж на 7 років.

Крім цього, необхідно зазначити, що вказані земельні ділянки передавалися всупереч вимогам ст.124 Земельного кодексу України, а саме - за результатами проведення земельних торгів. Разом з тим, в порушення норм ст.123 Земельного кодексу України, в матеріалах справи відсутні докази технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що рішення Чесниківської сільської ради від 23.01.2015р. «Про укладання тимчасового договору оренди землі» прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а відтак, є неправомірним та підлягає до визнання його недійсним.

Щодо позовної вимоги про повернення відповідачем СВК ім. М. Грушевського у комунальну власність Чесниківській сільській раді Рогатинського району Івано-Франківської області земельних ділянок загальною площею 25,74 га, які знаходяться в межах с. Чесники Рогатинського району, одержаних за актами приймання-передачі від 25.01.2015 р., то необхідно зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно актів приймання-передачі земельних ділянок в оренду від 25.01.2015 р. орендодавець (Чесниківська сільська рада) передає, а орендар (СВК ім. М. Грушевського) приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 10,3 га; загальною площею 6,34 га; загальною площею 9,1 га.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Аналогічна норма передбачена ст.17 Закону України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено поняття «самовільне зайняття земельної ділянки» - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Враховуючи те, що договір між сторонами не було зареєстровано у встановленому законодавством порядку, такий договір вважається неукладеним, тобто, таким, що не відбувався, а земельні ділянки самовільно зайнятими без вчинення правочину.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що оскільки рішення Чесниківської сільської ради від 23.01.2015 р. «Про укладання тимчасового договору оренди землі» визнається судом недійсним, земельні ділянки, загальною площею 25,74 га, які знаходяться в межах с. Чесники Рогатинського району, одержані за актами приймання-передачі від 25.01.2015 р., підлягають поверненню відповідачем СВК ім. М. Грушевського у комунальні власність - Чесниківській сільській раді Рогатинського району Івано-Франківської області.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 р. у справі № 909/604/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.