Ухвала

від 17.09.2015 по справі 826/6531/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6531/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну порядку та способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року задоволено, зокрема рішенням встановлено наступний спосіб та порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2013, а саме: «Судові витрати у розмірі 2294 грн стягнути на користь ТОВ «Інтертрансгруп» з Державного бюджету України за рахунок Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві».

Відповідач, не погоджуючись з зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та прийняте нове рішення, яким встановити інший спосіб та порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року, а саме «Судові витрати в сумі 2294 грн стягнути на користь ТОВ «Інтертрансгруп» з Державного бюджету України».

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2013 постановлено рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, та задоволено вимоги позивача, судові витрати в сумі 2294 грн присуджено на користь позивача за рахунок Державного бюджету України. Покладено на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 постанову Окружного суду м. Києва від 27.05.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, залишено без змін, проте здійснено заміну Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (а.с.125 Том II).

22 січня 2014 року видано виконавчий лист по справі №826/6531/13-а, згідно якого судові витрати в сумі 2294 грн присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» за рахунок Державного бюджету України. Покладено на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби. Боржником визначено Державний бюджет України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (а.с. 138 Том II).

17 березня 2014 року позивач звернувся з заявою до суду щодо заміни сторони у виконавчому листі з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та видати виконавчий лист (а.с.140 Том II).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014 заяву позивача задоволено та здійснено відповідну заміну (а.с.149 Том II).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2014 у задоволенні заяви відповідача про зміну способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року відмовлено (а.с.158 зворот Том II).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2014 залишено без змін (а.с.183 Том II).

Після набрання законної сили ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014, судом першої інстанції 22.10.2014 видано повторно виконавчий лист (а.с. 229 Том II).

18 лютого 2015 року позивач звернувся до суду щодо заміни сторони у виконавчому листі з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та видання виконавчого листа, оскільки у виконавчому листі від 22.10.2014 помилка у назві виправлена не була (а.с.25 Том III).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2015 у задоволенні заяви позивача відмовлено (а.с. 33 Том III).

02 червня 2015 року Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року (а.с.48-50 Том III).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року заяву казначейської служби задоволено (а.с.61 Том III).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку Казначейської служби України податковий орган звернувся з апеляційною скаргою в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити його апеляційні вимоги.

Задовольняючи заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки невизначено боржника, з якого потрібно стягнути судові витрати, суд вбачає підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі шляхом встановлення наступного порядку.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є хибною з огляду на наступні обставини справи.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

З аналізу приписів вказаної норми вбачається, що підставою зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. При цьому, під порядком виконання судового рішення слід розуміти законодавчо врегульовану послідовність і зміст виконавчих дій державного виконавця, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом раніше встановленим судом.

Тому, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин які є об'єктивно непереборними, тобто такими що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб.

Наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

З резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2013 вбачається, що судові витрати в сумі 2294 грн присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» за рахунок Державного бюджету України. Покладено на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (а.с.57 зворот, том II).

Вказане рішення апеляційною та касаційною інстанціями, в частині стягнення судового збору залишено без змін.

Частиною першою статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Стаття 25 Бюджетного кодексу України встановлює, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням викладених обставин та норм права, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не надано доказів існування виняткових обставин, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб, а тому вважає що відсутні правові підстави для зміни способу і порядку виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат.

Таким чином колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Також колегія суддів зауважує, що оскільки вимоги апелянта про встановлення іншого способу і порядку виконання постанови суду від 27.05.2013, а саме судові витрати в сумі 2294 грн стягнути на користь ТОВ «Інтертрансгруп» з Державного бюджету України», не є зміною способу та порядку виконання рішення, а можуть заявлятись відповідачем у справі у відповідності до вимог ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, тому вимоги апелянта в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 199, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну порядку та способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.