Ухвала

від 17.09.2015 по справі 825/2839/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2839/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агро-Ресурс ЛП» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, третя особа: Фізична особа-підриємець ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Агро-Ресурс ЛП» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2014 року № 0001802200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 148629,00 грн. за основним платежем та 37157,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В засідання з'явились учасники процесу.

Представник апелянта просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати оскаржувану постанову суду.

Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 року № 0001802200, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 148629,00 грн. за основним платежем та 37157,00 грн. за штрафними санкціями, прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без порушення використаного повноваження, з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; добросовісно та розсудливо.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Агро - Ресурс ЛП» (код ЄДРПОУ - 36823100) зареєстровано як юридична особа 04.12.2009 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.08.2014 року (а.с. 30-32 т. 1) та перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі направлення від 21.05.2014 року № 1528 та наказу від 21.05.2014 року № 1524, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Агро - Ресурс ЛП» з питань достовірності, повноти нарахування податку на прибуток за 2012-2013 роки, за результатами якої складено акт від 05.06.2014 року № 1372/22/36823100.

В вищезазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 148629,00 грн. в тому числі: за 1 квартал 2012 року в сумі 21420,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 23940,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 21168,00 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 21168,00 грн., за 2013 рік в сумі 60933,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 року № 0001802200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 148629,00 грн. за основним платежем та 37157,00 грн. за штрафними санкціями.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність визначена як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 44.1 ст. 44 цього Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Положеннями Податкового кодексу України закріплено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковим кодексом України у пп. «б» п. 185.1 ст. 185 встановлено, що до об'єкта оподаткування податком на додану вартість відноситься постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, право на формування податкового кредиту та зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок витрат шляхом відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності, пов'язується з фактичним здійсненням цих господарських операцій, що має підтверджуватись документально.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За визначеннями, що містяться у ст. 1 вказаного Закон первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зазначене підтверджує висновок про те, що необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів та послуг до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Відображення у даних податкового обліку господарської операції, в ході якої відбулась лише імітація купівлі товару чи послуги, не являється підставою для отримання податкової вигоди за рахунок зменшення об'єкта оподаткування.

Виходячи із викладеного, перевірці підлягає реальність здійснення між позивачем та його контрагентом спірних господарських операцій. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до ст. 86 КАС України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ПП «Агро - Ресурс ЛП» за КВЕД є 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

У періоді, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2

Відповідно до умов договору про юридичне обслуговування від 03.01.2012 року № 1/01 ФОП ОСОБА_2 (юрист) зобов'язується:

- систематично надавати юридичні консультації (письмові та усні) та іншу юридичну допомогу з питань, що відносяться до господарської діяльності підприємства в частині переддоговірної переписки, складання проектів угод і контрактів, ведення переговорів та безпосередня участь в укладенні договорів, при цьому обсяг роботи, що виконується юристом на користь підприємства, має бути в межах 160 годин на місяць;

- здійснювати перевірку проектів договорів;

- проводити консультації щодо норм Податкового кодексу України;

- використовувати в процесі виконання роботи, передбаченої цим договором власну комп'ютерну та іншу офісну техніку;

- проводити навчання персоналу з правових питань.

ПП «Агро - Ресурс ЛП» зобов'язується: здійснювати оплату наданих юристом послуг в порядку, передбаченому цим договором; надавати юристу повну та достовірну інформацію, яка йому необхідна для дачі відповідної консультації, чи складання відповідного документа; при зменшенні потреб в юридичних та консультаційних послугах вимагати зменшення тарифу або розірвати договір.

Позивач проводить оплату юристу за надані ним послуги, виходячи з тарифу 300 (триста) гривень за одну годину часу, затраченого на виконання юристом роботи на користь підприємства. Про факт надання юридичних послуг та їх обсяг сторони за результатами календарного кварталу складають та підписують акт виконаних робіт. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє невизначений час до моменту його розірвання за ініціативою любої з сторін. Про намір розірвати договір сторона має письмово повідомити іншу сторону за один календарний місяць.

На підтвердження факту надання юридичних послуг до справи були надані копії: актів виконаних робіт, банківські виписки, звіти по виконанню юридичних послуг, записи щодо обрахунку обсягу послуг, договори, укладеними ПП «Агро - Ресурс ЛП» з контрагентами, за спірний період.

Проте, вказані акти виконаних робіт не розкривають змісту наданих послуг, оскільки не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності товариства.

Звіти по виконанню юридичних послуг та записи щодо обрахунку обсягу послуг не відображають зміст господарської операції та її вимір, отже мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, з наданих документів не вбачається доцільність придбання послуг, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

З наданих договорів, які укладені ПП «Агро - Ресурс ЛП» за спірний період також не вбачається, що безпосередньо ФОП ОСОБА_2 приймав участь у їх складанні та здійснював перевірку проектів цих договорів.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, оформлення поданих позивачем документів не відповідає вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки у них не розкрито змісту господарської операції.

При цьому, виконання пункту 2.1 договору від 03.01.2012 року № 1/01 позивачем не надано документів, які б свідчили про систематичне надання ФОП ОСОБА_2 позивачу юридичних консультацій (письмові та усні) та іншої юридичної допомоги з питань, що відносяться до господарської діяльності підприємства в частині переддоговірної переписки, складання проектів угод і контрактів, ведення переговорів та безпосередньої участі в укладенні договорів, здійснення перевірки проектів договорів, проведення консультацій щодо норм Податкового кодексу України, проведення навчання персоналу з правових питань і якими доказами це підтверджується.

Як вбачається з податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, у 2012 році ПП «Агро - Ресурс ЛП» нараховано об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 580650,00 грн., а у 2013 році даним підприємством нараховано об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 154671,00 грн. (а.с. 155-157, 158-160 т. 3), тобто показники майнового стану позивача не покращились.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір від 03.01.2012 року № 1/01, укладений між ПП «Агро - Ресурс ЛП» та ФОП ОСОБА_2, немає реального характеру, а його виконання не підтверджене належним чином оформленими первинними документами, що свідчить про відсутність зв'язку таких витрат з господарською діяльністю ПП «Агро - Ресурс ЛП».

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агро-Ресурс ЛП» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агро-Ресурс ЛП» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, третя особа: Фізична особа-підриємець ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.08.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.