Постанова

від 15.09.2015 по справі 815/2171/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2171/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апелянта - Бутрик А.О.

представника позивача - Колотовічевої Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська південна торгівельна компанія " до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2015 року № 0003011502 та № 0003021502, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2015 року № 0003011502 та № 0003021502.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська південна торгівельна компанія " зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.06.2006 року № 15561020000020588 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 269003 (а.с.35).

18.02.2015 року співробітник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська південна торгівельна компанія ".

За результатами цієї перевірки 18.02.2015 року відповідач склав акт № 697/15-52-15-02 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Українська південна торгівельна компанія", код 34505752, декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року (вх. № 9078960452 від 22.01.2015 року)" (а.с.14-16).

В акті перевірки позивача відповідач зробив висновок, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження позивачем суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, відповідальність платника передбачена п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки позивача податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 19.03.2015 року № 0003011502, яким позивачеві за порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12699,00 грн. (а.с.12);

- від 19.03.2015 року № 0003021502, яким позивачеві за порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: штрафна санкція з податку на додану вартість у розмірі 11095,00 грн., у тому числі за основним платежем 8876,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2219,00 грн. (а.с.13).

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що позивач у додатку № 8 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року відніс до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковій накладній, яка не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку , що податкові повідомлення-рішення відповідача від 19.03.2015 року № 0003011502 та № 0003021502 належать до скасування.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення У контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 Р цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за -ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного -періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх -подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку вкіючення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових о накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою па такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок і реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, то засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів послуг.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в ході проведення перевірки було встановлено, що згідно Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2014 року до складу податкового кредиту ТОВ «УПТК» включено податкову накладну від 23.12.2014 року № 23121 на загальну суму 21575,12 грн.. виписану постачальником ТОВ «ЛЕПТАЙМ-ГРІН» (ІПН 381475315536). Вказана сума відображена у розділі II Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та включено до складу податкового кредиту грудня 2014 року.

Однак, відповідно до системи «Податковий блок» (підсистема «Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит)») зазначена податкова накладна від 23.12.2014 року № 23121 не була зареєстрована контрагентом-постачальником ТОВ «ЛЕПТАЙМ-ГРІН».

До податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року ТОВ «УПТК» надано заяву (додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних»), що одночасно виступає скаргою на ТОВ «ЛЕПТАЙМ-ГРІН». до якої станом на 20.01.2015 року - граничний термін подання податкової звітності. - не надано розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», що підтверджують факт отримання таких товарів, що призвело до порушення підприємством п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (\ тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Таким чином, додатки до податкової декларації належать до податкової звітності.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином колегія суддів вважає, що підприємство повинно було надати копії первинних документів, що підтверджують факт отримання послуг від ТОВ «ЛЕПТАЙМ-ГРІН» за податковою накладною від 23.12.2014 року № 23121 разом із додатком 8 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року - 20.01.2015 року, що є граничним строком надання звітності та не підлягає оновленню.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2, 54.3.4. 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ' цього Кодексу. - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі п. 123.1 сі. 123 Податкового кодексу України до ТОВ «УПТК» застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням № 0003021502 від 19.03.2015 року у розмірі 2219 грн. (8876 грн. х 25 %).

Таким чином колегія суддів вважає, що прийняті на підставі акту перевірки № 697/15-52-15-02 від 18.02.2015 р. податкові повідомлення-рішення від 19.03.2015 № 0003011502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 11095 грн. та № 0003021502 щодо зменшення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 12699 грн. - с правомірними, і такими що не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не повно дослідив обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська південна торгівельна компанія" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2015 року № 0003011502 та № 0003021502, - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська південна торгівельна компанія" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2015 року № 0003011502 та № 0003021502,- відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2015 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.