Ухвала

від 15.09.2015 по справі 820/2587/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р.Справа № 820/2587/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Старк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Старк» (далі - ТОВ ВКФ «Старк») - звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (нині - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, далі по тексту - СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові) від 04.03.2015 року, прийнятих на підставі акта перевірки від 20.02.2015 року № 36/28-09-47-08/30926071, якими за встановлені порушення п.п. «и» та п.п. «і» п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України підприємству:

- зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (за податковий період - листопад 2014 року) у розмірі 82.765,00 грн - № 0000034700;

- зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (за податковий період - жовтень 2014 року) у розмірі 77.254,50 грн, з яких 51.503 грн - сума завищення бюджетного відшкодування, 25.751,50 грн - штрафні (фінансові) санкції - № 0000024700.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ВКФ «Старк» зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 20.02.2015 року № 36/28-09-47-08/30926071 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки законності декларування ТОВВКФ «Старк» (код ЄДРПОУ 30926071) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року, листопад 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (далі - акт перевірки). Вказує, що оскільки наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин з ТОВ «Донспецсервіс», ТОВ «Інтер Енерго Трейд», ПАТ «Харківгаз», ТОВ «Торгкомплект постач», то підприємство має встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року адміністративний позов ТОВВКФ «Старк» задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові №0000034700 та №0000024700 від 04.03.2015 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Судове рішення вмотивовано посиланням на правомірність віднесення до складу податкового кредиту за жовтень - листопад 2014 року суму ПДВ, сплачену в ціні придбаних у ТОВ «Донспецсервіс», ТОВ «Інтер Енерго Трейд», ПАТ «Харківгаз», ТОВ «Торгкомплект постач» послуг. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВВКФ «Старк» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування ТОВВКФ «Старк» (код ЄДРПОУ 30926071) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року, листопад 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, результати якої оформлені актом №36/28-09-47-08/30926071 від 20.02.2015 року (т. 1 а.с. 10-45).

Згідно висновків вказаного акту: позивачем порушено: п.п. «и» та «і» п.201.1 ст. 201, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за рахунок завищення суми податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму ПДВ 51.503,0 грн, та за листопад 2014 року на суму ПДВ 82.765,00 грн, що призвело до порушення п.200.1 п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 51.503,00 грн та за листопад на суму 82.765,00 грн; п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за листопад 2014 року на 51.503,00 грн.

Вказаних висновків, з посиланням на нереальність господарських операцій з ТОВ «Донспецсервіс», ТОВ «Інтер Енерго Трейд», ПАТ «Харківгаз», ТОВ «Торгкомплект постач», відповідач дійшов з урахуванням встановлених під час проведення перевірки наступних порушення податкового законодавства України.

По взаємовідносинам ТОВВКФ «Старк» з TOB «ТК Донспецсервіс» підприємством надано до перевірки надано товарно-транспортні накладні в яких відсутній порядковий номер (зазначена лише дата складання), відсутнє ПІБ та посада особи, яка підписала ТТН від ТОВ «ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС». Також враховано, що на адресу відповідача від Аретмівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області надійшли матеріали перевірки від 24.12.2014 року № 148/22/39118792 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК Донспецсервіс». У висновках даної перевірки відсутні відомості про підтвердження реальності здійснення операцій між ТОВ «ТК Донспецсервіс» та ТОВ ВКФ «Старк». Крім того, при формуванні висновку контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства враховано інформацію закріплену в актах перевірок підприємств по ланцюгу постачання, а саме: акт № 2644/26-55-22-13/39199028 від 01.09.2014 року ДПІ у Печорському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФІНАНС РІЛЕИШНЗ ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, акт № 3/05-14-15-01-11-1-22035128 від 05.01.2015 року Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області документальної невиїзної перевірки Виробничо - комерційної фірми «ВАЛ» з питань правомірності формування податкового кредиту та дотримання правильності обчислення та своєчасності сплати державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків ТОВ «Фінанс Рілейпшз груп» за липень 2014 року.

По взаємовідносинах ТОВВКФ «Старк» з ТОВ «Інтер Енерго Трейд» було встановлено, що у листопаді 2014 року здійснено постачання природного газу ТОВВКФ «Старк» згідно акту приймання передачі природного газу від 30.11.2014 року - природний газ у кількості 82.586 тис.м.куб. на загальну суму 512.644,99 грн, в т.ч. ПДВ - 85.440.83 грн. Згідно наданих на перевірку документів транспортування природного газу проведено Куп'янською філією ПАТ «Харківгаз» згідно технічного акту приймання передачі природного газу №157 від 30.11.2014 року у кількості 82,586 тис.м.куб. Відповідно до Технічного акту приймання передачі природного газу №157 від 30.11.2014 року складеного за адресою: Харківська обл. м. Куп'янськ, вул. Леніна, б. 108 між сторона 1 - ПАТ «Харківгаз» в особі заступника начальника Куп'янської філії з постачання та обліку газу ОСОБА_2 та сторона 2 - ТОВВКФ «Старк», який є кінцевим споживачем природного газу, в особі ОСОБА_3, що відповідно до Технічної угоди у листопаді 2014 року сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла 82,586 тис.м.куб природного газу, спожитого стороною 2. Даний акт скріплено печатками Куп'янської філії ПАТ «Харківгаз» та ТОВВКФ «Старк» - і а підписано від Куп'янської філії ПАТ «Харківгаз» - ОСОБА_2 від ГОВ ВКФ «Старк» - ОСОБА_3 Перевіркою встановлено, що у технічному акті приймання передачі природного газу № 157 від 30.11.2014 року зазначено походження газу, а саме: імпортований за кодом УКТ ЗЕД 2711210000. ввезений на митну територію України. Таким чином, у податковій накладній №232 від 20.11.2014 року, виписаної ТОВ «ІНТЕР ЕНЕРГО ТРЕЙД» на реалізацію природного газу відсутній у графі 4 «код товару згідно УКТ ЗЕД» відповідний код УКТ ЗЕД. Крім того, згідно даних АС «Податковий блок» ДФС України в листопаді 2014 року єдиним постачальником TOB «ІНТЕР ЕНЕРГО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37819692) було підприємство ТОВ «УКР ЕНЕРГО ХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 38038769). Податкова декларація з ПДВ за листопад 2014 року подана ТОВ «УКР ЕНЕРГО ХОЛДИНГ» 02.02.2015 року до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві має статус звітності по яка не пройшла камеральну перевірку, тобто заповнена з порушенням вимог чинного законодавства. В Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «УКР ЕНЕРГО ХОЛДІНГ» зареєстровані податкові накладні виписані на користь ТОВ «ІРІТЕР ЕНЕРГО ТРЕЙД» на постачання природного газу як українського видобутку так із зазначенням коду УКТ ЗЕД 2711210000.

По взаємовідносинам ТОВВКФ «Старк» з ТОВ «Торгкомплект постач» було встановлено, що у податкові накладній № 801 від 08.10.2014 року в розділі «Вид цивільно-правового договору» зазначено «Договір про надання послуг від 06.10.2014 р.». До перевірки договір не надано.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, подав на них свої заперечення 25.02.2015 року до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові (т. 1 а.с. 52-53).

Листом від 02.03.2015 року №1728/10/28-09-47-08 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові повідомила позивача, що висновки акту перевірки №36/28-09-47-08/30926071 від 20.02.2015 року відповідають нормам діючого законодавства та залишаються незмінними (т. 1 а.с. 54-57).

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 04.03.2015 року за №0000024700, №0000034700 (т. 1 а. с. 58, 60).

Колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ ВКФ «Старк» щодо скасування податкових повідомлень-рішень, зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.6 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.4 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 цього кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Згідно з п. 201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи викладені норми ПК України, існує декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» подальшими змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Вирішуючи спір, та приймаючи рішення про скасування податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій, у охопленому перевіркою періоді, між ТОВ ВКФ «Старк» та його контрагентами та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин. У зв'язку з отриманням послуг відбулись реальні зміни майнового стану платника податків, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ДК «Укртрансгаз» Національної компанії «Нафтогаз України» (Газотранспортне підприємство) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 8443 від 12.12.2011 року, за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а Замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору (т. 2 а.с. 1-6).

На виконання зазначеного вище договору сторонами укладеного правочину складено акт надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, рахунок (т. 2 а.с. 9,11 ), виписано податкову накладну №1641 від 30.11.2014 року на загальну суму 2467,67 грн., в т.ч. ПДВ 411,28 грн. (т. 2 а.с.10).

Оплата по вище вказаному правочину здійснювалась у повному обсязі, що підтверджується виписками з банку (т. 2 а.с. 13-15).

Транспортування природного газу отриманого позивачем у ДК «Укртрансгаз» Національної компанії «Нафтогаз України» здійснювалось ПАТ «Харківгаз», про що між позивачем (Замовник) та ПАТ «Харківгаз» (Газорозподільне підприємство) 01.01.2013 року укладено договір на розподіл природного газу, за умовами якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів експлуатаційної відповідальності сторін (т. 1 а.с. 144-150).

Реальність виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та первинного обліку: податковою накладною: №511 від 23.10.2014 року на загальну суму 41.016,00 грн, в т.ч. ПДВ 6.836,00 грн, рахунком на оплату, актом надання послуг з транспортування природного газу ГРМ, технічним актом, звітом (т. 1 а. с. 152-153, 157-160).

Також, з матеріалами справи встановлено, що 25.06.2014 року позивачем (Замовник) укладено договір №25/06-01 з ТОВ «ТК Донспецсервіс» (Виконавець), за умовами якого виконавець зобов'язується в порядку і на умовах, зазначених в Договорі, виконати ремонтні роботи, згідно кошторисної калькуляції, яка є невід'ємною частиною Договору, а сааме: капітальний ремонт візка ходу тепловоза ТГМ-4, а замовник зобов'язується на умовах та в строк, вказаний в Договорі, прийняти та оплатити виконанні роботи (т. 1 а.с. 88-91).

Реальність виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та первинного обліку: актом надання послуг, актом прийому-передачі, податковою накладною: № 5 від 30.07.2014 року на загальну суму 93.821,95 грн., в т.ч. ПДВ 15.636,99 грн., №6 від 27.08.2014 року на загальну суму 70.366,45 грн., в т.ч. ПДВ 11.727,74 грн., №7 від 28.08.2014 року на загальну суму 70.366,44 грн., в т.ч. ПДВ 11.727,74 грн., рахунком на оплату (т. 1 а. с. 95-106).

Крім того, 07.05.2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «ТК Донспецсервіс» (Виконавець) укладено договір № 07/05-01, за умовами якого виконавець зобов'язується в порядку і на умовах, зазначених в Договорі, виконати ремонтні роботи, а замовник зобов'язується на умовах та в строк, вказаний в Договорі, прийняти та оплатити виконанні роботи (т. 1 а.с.116-118).

Реальність виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та первинного обліку: актом надання послуг, кошторисною калькуляцією, актом прийому-передачі, товарно-транспортною накладною, податковою накладною: № 1 від 16.09.2014 року на загальну суму 310.500,01 грн, в т.ч. ПДВ 5.175,00 грн, №4 від 12.08.2014 року на загальну суму 9.870,00 грн в т.ч. ПДВ 1.645,00 грн, рахунком на оплату (т. 1 а. с. 72, 84-87, 119-128, 200-205).

Транспортування по укладеним договорам позивача із ТОВ «ТК Донспецсервіс» здійснювалась за допомогою перевізника - ВКФ «ВАЛ», що підтверджується договором на перевезення вантажу автомобілем МАЗ 544008 АН3126 ЕН, п/п АН 6551 ХТ 25.05.2014 року, за умовами якого замовник (позивач) зобов'язаний надати перевізнику (ВКФ «ВАЛ») заявку на перевезення вантажу не менше ніж за два дня до початку перевезення (т. 1 а.с. 70-71, 80, 83). На виконання умов зазначеного договору надано податкові накладні, рахунок - фактури, виписками з банку (т. а.с.73-79).

Також, в перевіряємий період позивачем (покупець) 01.04.2014 року укладено договір на постачання природного газу №г-042/14 з ТОВ «ІНТЕР ЕНЕРГО ТРЕЙД» (постачальник), за умовами якого постачальник зобов'язується надавати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов'язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, на умовах цього договору. Покупець є кінцевим споживачем газу, який передається за договором (т. 1 а.с. 132-136).

Реальність виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та первинного обліку: актом приймання передачі природного газу, податковою накладною: № 232 від 20.11.2014 року на загальну суму 496.592,64 грн., в т.ч. ПДВ 82.765,44 грн., рахунком на оплату (т. 1 а. с. 138-140).

Оплата послуг за вище вказаними договорами здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, шляхом списання коштів з рахунків ТОВВКФ «Старк», що підтверджується залученими до матеріалів справи виписками з банку (т. 1 а. с. 107-115, 129-131, 141-143, 154-156, 206-208).

Крім того, судом встановлено, що в перевіряємий період ТОВВКФ «СТАРК» уклало усний договір про надання послуг з ТОВ «ТОРГКОМПЛЕКТ ПОСТАЧ».

Як доказ фактичного виконання усного правочину, позивачем до суду надано: акт надання послуг, експрес накладну, товарно - транспортну накладну, податкову накладну № 801 від 08.10.2014 року на загальну сум 2.400,00 грн в т.ч. ПДВ 400,00 грн, рахунок, виписки з банку (т. 1 а.с. 62-69).

Колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції про те, що надання послуг укладені між позивачем та його контрагентом ТОВ «ТОРГКОМПЛЕКТ ПОСТАЧ» у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, що не суперечить вимогам закону.

Частиною 1 ст. 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Наявність податкових накладних, доказів оплати кореспондуються змістом ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, і свідчить про реальність господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені реально існуючими суб'єктами права.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо неправомірності висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року з посиланням на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області №2644/26-55-22-13/39199028 від 01.09.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки з основним постачальником ТОВ «ТД ДОНСПЕЦСЕРВІС» - ТОВ «ФІНАНС РІЛЕЙШИН ГРУП», № 3/05-14-15-01-11-1-22035128 від 05.01.2015 року Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області документальної невиїзної перевірки Виробничо - комерційної фірми «ВАЛ» з питань правомірності формування податкового кредиту та дотримання правильності обчислення та своєчасності сплати державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків ТОВ «Фінанс Рілейпшз груп» за липень 2014 року, як на доказ вчинення порушень позивачем, оскільки зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиційного характеру та не є документами, що достовірно та беззаперечно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість судження СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові про порушення позивачем приписів п.198.6 ст. 198, п.п. «и», п.п. «і» п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з відсутністю в податковій накладній № 232 від 20.11.2014 року в графі 4 «код УКТ ЗЕД» відповідного коду УКТ ЗЕД.

Приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) виключено.

З листа регіональної газової компанії «Харківгаз» від 02.06.2015 року № 600 (вхідний 01-23/29512/15 від 03.06.2015 року), встановлено, що газ заходе в загальному потоці, а походження визначає постачальник. Крім того, разом із листом надано реєстр фактично протранспортованого природного газу мережами ПАТ «Харківгаз», з якого вбачається, що природний газ поставлявся з ресурсів власного видобутку ТОВ «Укр Енерго Холдінг», ТОВ «Сіріус-1», ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (а.с. т. 2 а.с. 41-42).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав судам першої та апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги позивач про визнання протиправними податкові повідомлення - рішення №0000034700 та №0000024700 від 04.03.2015 року, оскільки вказана позовна вимога поглинається вимогою про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, саме скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21 вересня 2015 року.