Постанова

від 16.10.2020 по справі 820/2587/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 820/2587/15

адміністративне провадження № К/9901/25130/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 (суддя - Лук`яненко М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 (головуючий суддя - Мельнікова Л.В., судді: Бартош Н.С., Донець Л.О.) у справі №820/2587/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015 №0000034700, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (за податковий період - листопад 2014 року) у розмірі 82765,00грн; №0000024700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість (за податковий період - листопад 2014 року) у розмірі 77254,50грн, з яких 51503,00грн - сума завищення бюджетного відшкодування та 25751,50грн - штрафні (фінансові) санкції.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк зазначило про помилковість висновків контролюючого органу щодо порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 20.02.2015 №36/28-09-47-08/30926071, та безпідставність прийняття за її наслідками спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що господарські операції по придбанню позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю Донспецсервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Енерго Трейд , Публічного акціонерного товариства Харківгаз , Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГКОМПЛЕКТ ПОСТАЧ товарів, робіт та послуг здійснювались на підставі належим чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити фактичне виконання операцій між сторонами та дійти висновку про їх реальність. За викладеного, позивач вказує, що оскільки факт здійснення реалізації позивачу його контрагентами товарів та послуг підтверджено документально, а також доведено зв`язок придбаних товарів, робіт та послуг з господарською діяльністю діяльності товариства, висновок контролюючого органу щодо безпідставності віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість є помилковим, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2015, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015 №0000034700 та №0000024700. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Вирішуючи спір, та приймаючи рішення про скасування податкових повідомлень-рішень, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій по придбанню у його контрагентів товарів, робіт та послуг, оскільки належними первинними документами, які також були предметом дослідження під час позапланової виїзної перевірки підтверджено настання реальних правових наслідків за взаємовідносинами позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Донспецсервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Енерго Трейд , Публічним акціонерним товариством Харківгаз , Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГКОМПЛЕКТ ПОСТАЧ , зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю підприємства. Також суди зауважили, що недотримання податкової дисципліни контрагентами позивача не може бути підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі №820/2587/15, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк (код ЄДРПОУ 30926071) від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року, листопад 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів и , і пункту 201.1 статті 201, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України за рахунок завищення суми податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму податку на додану вартість 51503,00грн та за листопад 2014 року на суму податку на додану вартість 82765,00грн, що призвело до порушення пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року на 51503,00грн та за листопад 2014 року на суму 82765,00грн; пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2014 року на 51503,00грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 20.02.2015 №36/28-09-47-08/30926071 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015 №0000024700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість (за податковий період - листопад 2014 року) у розмірі 77254,50грн, з яких: 51503,00грн - сума завищення бюджетного відшкодування та 25751,50грн - штрафні (фінансові) санкції; №0000034700, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (за податковий період - листопад 2014 року) у розмірі 82765,00грн.

Фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, став висновок контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських взаємовідносин по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю Донспецсервіс , Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Енерго Трейд , Публічного акціонерного товариства Харківгаз , Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГКОМПЛЕКТ ПОСТАЧ товарів, робіт та послуг з огляду на недоліки в оформленні первинних документів та нереальний характер проведених господарських операцій між сторонами. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на податкову інформацію отриману від інших контролюючих органів відносно вказаних суб`єктів господарювання, за результатом аналізу якої відповідачем не виявилося можливим встановити походження придбаного позивачем товару по ланцюгу постачання, а також відсутність відомостей щодо підтвердження реальності здійснення операцій між позивачем та його контрагентами.

Також, стверджуючи про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом взаємовідносин позивача з контрагентами, контролюючий орган послався на недоліки в оформленні первинних документів, підтверджуючих придбання та транспортування придбаного товару та послуг у контрагентів, що, на думку відповідача, ставить під сумнів фактичне проведених операцій між сторонами. На переконання контролюючого органу, єдиною метою здійснення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (замовник) та ДК Укртрансгаз Національної компанії Нафтогаз України (Газотранспортне підприємство) було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №8443 від 12.12.2011, за умовами якого Газотранспортне підприємство зобов`язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а Замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору. На виконання умов названого Договору сторонами складено та підписано акт надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, рахунок та виписано податкову накладну. Оплату по вищевказаному правочину було здійснено у повному обсязі, що підтверджується виписками з банку по рахунку позивача.

Як встановлено судами, транспортування природного газу отриманого позивачем у ДК Укртрансгаз Національної компанії Нафтогаз України здійснювалось Публічним акціонерним товариством Харківгаз (Газорозподільне підприємство), про що між останнім та позивачем (Замовник) 01.01.2013 було укладено договір на розподіл природного газу, за умовами якого Газорозподільне підприємство зобов`язується надати Замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об`єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів експлуатаційної відповідальності сторін.

Фактичне виконання умов названого договору підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які також були предметом виїзної перевірки, зокрема договору, податкової накладної, рахунку на оплату, акту надання послуг з транспортування природного газу ГРМ, технічного акту, звіту.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 07.05.2014 та 25.06.2014 між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТК Донспецсервіс (Виконавець) було укладено договори на виконання робіт №07/05-01 та №25/06-01 відповідно, за умовами яких виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, зазначених в Договорах, виконати ремонтні роботи, згідно кошторисної калькуляції, яка є невід`ємною частиною Договору, а саме капітальний ремонт візка ходу тепловоза ТГМ-4, а Замовник зобов`язується на умовах та в строк, вказаний визначених Договорами, прийняти та оплатити виконанні роботи.

У підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, позивачем було надано копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які також були предметом дослідження під час позапланової виїзної перевірки, зокрема договорів, актів надання послуг, кошторисної калькуляції, актів прийому-передачі робіт, податкових накладних, товарно-транспортної накладної, рахунків на оплату.

Транспортування обладнання та деталей з метою виконання договірних зобов`язань між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТК Донспецсервіс здійснювалась за допомогою перевізника - Виробничо-комерційної фірми ВАЛ , що підтверджується договором на перевезення вантажу автомобілем МАЗ 544008 НОМЕР_1 , п/п НОМЕР_2 25.05.2014. На підтвердження фактичного виконання умов зазначеного договору позивачем надано копії податкових накладних, рахунку-фактури, виписки з банку.

Також, судами було встановлено, що у періоді, в якому проводилась перевірка, позивач (покупець) на підставі договору на постачання природного газу №г-042/14 від 01.04.2014 мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Енерго Трейд (постачальник) на постачання природнього газу українського видобутку. За умовами названого договору постачальник зобов`язується надавати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов`язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, на умовах цього договору. Покупець є кінцевим споживачем газу, який передається за договором.

Реальність виконання умов названого договору укладеного між позивачем та вказаним контрагентом підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договору, акту приймання-передачі природного газу підписаний постачальником, актів наданих послуг з транспортування природнього газу магістральними трубопроводами, податкової накладної, рахунку на оплату, реєстру фактичного протранспортованих обсягів природнього газу у листопаді 2014 року, за підписом постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Енерго Трейд та Публічного акціонерного товариства Харківгаз . Оплата послуг за названим договорами була проведена між сторонами в повному обсязі у безготівковій формі, шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписок з банку.

Крім того, згідно листа Регіональної газової компанії Харківгаз від 02.06.2015 №600 (вхідний №01-23/29512/15 від 03.06.2015), який надійшов на запит суду першої інстанції щодо надання інформації про виробничу діяльність позивача, природній газ заходе в загальному потоці, походження визначає постачальник. Відповідно до реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами Публічного акціонерного товариства Харківгаз , постачання позивачу природного газу відбувалося з ресурсів власного видобутку Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Холдінг , Товариства з обмеженою відповідальністю Сіріус-1 , Закритого акціонерного товариства Видобувна компанія Укрнафтобуріння .

Також, як встановлено судами, у періоді, в якому проводилася перевірка, позивач мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГКОМПЛЕКТ ПОСТАЧ по придбанню послуг. Як доказ фактичного виконання умов усного правочину, позивачем до матеріалів справи долучено копії первинних документів, зокрема акту надання послуг, експрес накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, рахунку, виписки з банку.

Судами також встановлено, що товар, роботи та послуги придбані у вказаних контрагентів було використано позивачем в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк .

Встановлені судами в процесі розгляду справи обставини сторонами не заперечувалися.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих податкових повідомлень-рішень. Зокрема, контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем даних податкового обліку за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Донспецсервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Енерго Трейд , Публічним акціонерним товариством Харківгаз , Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГКОМПЛЕКТ ПОСТАЧ , з огляду на дефектність первинних документів та відсутність реального характеру проведених господарських операцій. Також відповідач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не враховано інформацію отриману відповідачем відносно вказаних суб`єктів господарювання, зокрема щодо неможливості встановлення походження товару, придбаного позивачем у його контрагентів по ланцюгу постачання, відсутність у вказаних контрагентів основних засобів та трудових ресурсів необхідних для ведення такого роду діяльності, тощо оскільки, на думку контролюючого органу, така інформація має важливе значення при вирішенні даного спору.

9. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1 Підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Пункт 44.1 статті 44

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункт 198.1 статті 198

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

10.4. Пункт 198.2 статті 198

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

10.5. Пункт 198.3 статті 198

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

10.6. Пункт 198.6 статті 198

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

10.7. Пункт 200.1 статті 200

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

10.8. Пункт 200.3 статті 200

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду

10.9. Пункт 200.4 статті 200

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

10.10. Пункт 200.6 статті 200

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

10.11. Пункт 201.1 статті 201.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) виключено.

10.12. Пункт 201.4 статті 201

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Пункт 2 статті 3

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Стаття 9

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

15. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

16. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

17. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема на формування валових витрат та податкового кредиту.

18. Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вимоги якого платник податків зобов`язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від`ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у будь-яких попередніх податкових періодах, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

19. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

21. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства, зокрема щодо формування податкового кредиту. А саме судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії), є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

22. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

23. Товар, роботи та послуги придбані у вказаних контрагентів було використано позивачем в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк .

24. На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень та банківських виписок, що свідчить про перерахування коштів на рахунок контрагентів та є доказом понесення витрат за придбаний товар, роботи та послуги.

25. На момент вчинення спірних господарських операцій з позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю Донспецсервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Енерго Трейд , Публічне акціонерне товариство Харківгаз , Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГКОМПЛЕКТ ПОСТАЧ були зареєстровані у встановленому законом порядку та мали статус платника податку на додану вартість.

Вказані документи було досліджено під час здійснення контрольного заходу, про що відображено в акті перевірки, та судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, що спростовує доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі.

26. Судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на відсутність фактичного проведення операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на інформації отриманій від інших податкових органів, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій між сторонами, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиційного характеру та не є документами, що достовірно та беззаперечно підтверджують обставини фактичної дійсності.

27. Судами попередніх інстанцій не встановлено, а контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження фактичного порушення товариством вимог податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

28. Верховний Суд також погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж недоліки у їх оформленні не є підставою для висновку щодо відсутності господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

В той же час, досліджені в процесі розгляду справи належні первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами, чим спростовується позиція контролюючого органу щодо їх дефектності.

29. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за результатом проведення яких товариством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. З урахуванням досліджених первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача, та враховуючи висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Старк підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

31. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

32. В частині відмови у задоволенні позовних вимог, рішення суду першої та апеляційної інстанцій в цій частині особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам суду у рамках даного касаційного провадження.

33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

34. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 820/2587/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова