Ухвала

від 15.09.2015 по справі 816/2072/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р.Справа № 816/2072/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 816/2072/15

за позовом приватного підприємства "Зовнішньо-торговельна компанія "Техекспорт"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування подакткового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство "Зовнішньо-торговельна компанія "Техекспорт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000312202/114 від 19.01.2015 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 р. по справі № 816/2072/15 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 19 січня 2015 року № 0000312202/114.

Відповідач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що до перевірки не надано документів, що підтверджують факт транспортування товару від ТОВ «Айрокрістен» до ПП «ЗТК «Техекспорт», отримані податкові накладні від ТОВ «Айрокрістен» не відповідають нормам чинного законодавства, а саме вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на законних підставах і відповідає чинному законодавству. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 р. по справі № 816/2072/15 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 15.12.2014 року по 19.12.2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "ЗТК "Техекспорт" з питань взаємовідносин з ТОВ "Айрокрістен" за серпень 2014 року, про що було складено акт № 2932/16-03-22-02-12/34792909 від 26.12.2014 року (а.с. 16-22).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пунктів 201.1, 201.6 статті 201, пунктів 198.1,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 9800,00 грн.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 року №0000312202/114, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12250,00 грн, в тому числі 9800,00 грн. - за основним платежем, 2450,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 27).

Позивач не погодився з оскаржуваним рішенням податкового органу, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно, на підставі належним чином оформленої податкової накладної включив до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 9800,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0000312202/114 від 19.01.2015 року не відповідає вимогам закону, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Айрокрістен".

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ТОВ "Айрокрістен" укладено договір поставки №18/08 від 18.08.2014 року, відповідно до якого ТОВ "Айрокрістен" поставляє, а ПП "ЗТК "Техекспорт" зобов`язувався прийняти поставку та оплатити поставлений товар-обладнання, запасні частини (сита, пружина, дебаланс, вал, лист) (а.с.30-31).

Реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Айрокрістен" підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи: рахунок-фактура від 18.08.2014 року (а.с.33), видаткова накладна від 18.08.2014 р. (а.с.34), податкова накладна № 415 від 18.08.2014 року (а.с.75).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи наявна банківська випіска (а.с.38).

З матеріалів справи встановлено, що в подальшому придбаний товар був реалізований позивачем до ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" Філія "Новодністровська дільниця", про що свідчать договір купівлі-продажу №02-01/14 від 20.01.2014 року, рахунок-фактура від 14.08.2014 року, видаткова накладна від 18.08.2014 року, товарно-транспортна накладна (а.с.71-72, 36-37).

Перевезення отриманого у ТОВ "Айрокрістен" та реалізованого ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" Філія "Новодністровська дільниця" товару здійснено на підставі товарно-транспортної накладної від 18.08.2014 (а.с. 37) силами ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" Філія "Новодністровська дільниця" автомобілем IVECO, реєстраційний номер СЕ9228ВА, що належить ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" Філія "Новодністровська дільниця" на підставі договору оренди, що підтверджується також листом від 30.06.2015 року (а.с.83). Таким чином, колегія суддів вважає довід апеляційної скарги про відсутність первинної транспортної документації безпідставним.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентом ТОВ "Айрокрістен" належним чином оформлені договірні відносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Довід апеляційної скарги про відсутність документів, що підтверджують якість поставленого товару, колегія суддів не приймає, оскільки придбаний товар не входить до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 року.

Колегія суддів зазначає, що фактично висновки перевірки ґрунтується на підставі складеного акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Айрокрістен" № 2857/26-55-22-03/39163830 від 17.09.2014 року щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, складений ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Такий довід колегія суддів не приймає, оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року, чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Довід апеляційної скарги про анулювання 11.11.2014 року реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Айрокрістен", колегія суддів не приймає, оскільки господарська операція та складання податкової накладної № 415 здійснено в серпні 2014 року.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000312202/114 від 19 січня 2015 року.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 р. по справі № 816/2072/15 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 816/2072/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.