Постанова

від 21.01.2021 по справі 816/2072/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Київ

справа № 816/2072/15

адміністративне провадження № К/9901/26201/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року (суддя Гіглава О.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року (головуючий суддя Мінаєва О.М., судді: Макаренко Я.М., Шевцова Н.В.)

у справі № 816/2072/15

за позовом Приватного підприємства Зовнішньо-торговельна компанія Техекспорт

до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року Приватне підприємство Зовнішньо-торговельна компанія Техекспорт (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, податковий орган) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 року № 0000312202/114, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 02.07.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19.01.2015 року № 0000312202/114.

При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Податковий орган стверджує, що позивачу надавались видаткові та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування.

Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань взаємовідносин з ТОВ Айрокрістен за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт № 2932/16-03-22-02-12/34792909 від 26.12.2014 року.

Висновками акта перевірки встановлено порушення 201.1, 201.6 статті 201, п. 198.1 , п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 9 800 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000312202/114 від 19.01.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 12 250 грн, в тому числі 9 800 грн - за основним платежем та 2 450 грн - за штрафними санкціями.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (покупець) та ТОВ Айрокрістен (продавець) укладено договір поставки №18/08 від 18.08.2014 року.

На підтвердження здійснення господарської операції ТОВ Айрокрістен виписано позивачу рахунок-фактуру від 18.08.2014 року, видаткову накладну від 18.08.2014 року, податкову накладну № 415 від 18.08.2014 року на загальну суму 58 800 грн, в тому числі ПДВ - 9 800 грн.

Оплата придбаного товару (сита, пружина, дебаланс, вал, лист) здійснена в повному обсязі з розрахункового рахунку позивача, що підтверджується банківською випискою.

Придбаний у ТОВ Айрокрістен товар в подальшому реалізований ТОВ Енергетично-дорожнє будівництво Філія Новодністровська дільниця , про що свідчать договір, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, копії яких долучено до матеріалів справи .

За приписами п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Порушення позивачем наведеного пункту Податкового кодексу України встановлено в ході перевірки, про що зазначено у висновках акта перевірки, проте жодного посилання на наявність розбіжностей за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в акті перевірки не міститься. Податковий орган не посилається на такі розбіжності і в касаційній скарзі.

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що Підприємством не надано документи, які підтверджують якість товару, у видаткові накладній відсутня посада особи постачальника товару та до перевірки не надано довіреності, за якою відбувалось отримання товару.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції встановив, а податковий орган не спростував, що придбаний товар не входить до переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 року .

Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (яка діяла на момент проведення спірної господарської операції) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318.

Пунктом 13 вказаної Інструкції зазначено, що довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Крім того, Суд вважає за необхідне зазначити, що в будь якому випадку довіреність не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції.

Відсутність посади особи постачальника товару також не може свідчити про нереальність господарської операції, враховуючи що видаткова накладна містить прізвище на ініціали особи, яка підписала накладну.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених первинних документів, включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 9 800 грн.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що судження податкового органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її не проведення, а тому безпідставним є посилання відповідача на акт Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Айрокрістен № 2857/26-55-22-03/39163830 від 17.09.2014 року .

Суд не погоджується з доводами касаційної скарги про недоліки первинних документів по господарській операції між Товариством та ТОВ Енергетично-дорожнє будівництво Філія Новодністровська дільниця по реалізації придбаного товару, з огляду на те, що формування податкового зобов`язання в ході перевірки не перевірялось, відповідних обставин акт перевірки не містить.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги .

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року у справі № 816/2072/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко