Ухвала

від 16.09.2015 по справі 816/1466/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 р.Справа № 816/1466/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Гаспаряна С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 816/1466/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Кременчук-2012"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Кременчук-2012" (надалі - позивач; ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач; Кременчуцька ОДПІ) в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000442202/146 від 22.01.2015 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 35678,75 грн, з яких: 28543,00 грн за основним платежем, 7135,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Кременчук-2012" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22.01.2015 року № 0000442202/146.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року у повному обсязі та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" зареєстровано у якості юридичної особи 24.02.2012 (код ЄДРПОУ 38052825), перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником ПДВ /а.с. 55, 57, т. І/.

Видами діяльності ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" за КВЕД-2010 є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20), торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (45.11), торгівля іншими автотранспортними засобами (45.19), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.32) /а.с. 56, т. І/.

У період з 22.12.2014 по 26.12.2014 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" за лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 31 грудня 2014 року №2990/16-03-22-02-12/38052825 /а.с. 9-19, т. І/, у якому відображено заниження суми податку на додану вартість у розмірі 28543,00 грн за лютий 2014 року, чим порушено вимоги пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000442202/146 від 22.01.2015 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 35678,75 грн, з яких: 28543,00 грн за основним платежем, 7135,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 28, т. І/.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2014 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», в зв»язку з відсутністю факту реального вчинення господарських операцій.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що визначальною умовою для формування податкового кредиту за певними господарськими операціями є реальність цих господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Спірні відносини між позивачем та його контрагентом стосувалися оренди обладнання та придбання меблів.

Так, 03 лютого 2014 року між ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" (по тексту Договору- Орендар) та ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" (по тексту Договору - Орендодавець) укладено договір №18 щодо строкового платного користування обладнання згідно переліку в додатку №1 /а.с. 76-77, т. І/.

Пунктами 3.2 та 3.3 Договору визначено, що передання майна, що орендується, в оренду здійснюється Сторонами за Актом приймання-передачі. Доставка обладнання виконується за адресою: м. Кременчук, Полтавська область, вул. Київська, 75 за рахунок Орендодавця.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, строк оренди складає 6 календарних місяців з дати прийняття майна, що орендується, за Актом приймання-передачі.

Згідно Додатку №1 до Договору ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" орендувало у ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" шиномонтажний верстат, підйомник гідравлічний ROTARY, балансувальний верстат BEISSBART, MT855ADT, стенд розвал-сходження SIRIO S220E BTH, підйомник четирехстоєчний ОМА 528, електропідйомник LAUNCH /а.с. 78, т. І/.

Перелік обладнання переданого в оренду ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" за залишковою вартістю обладнання для обліку на за балансовому рахунку (01) оформлено як Додаток 2 до Договору /а.с. 79 ,т. І/.

Обладнання прийнято ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" відповідно до акту приймання-передачі від 03.02.2014 /а.с. 80, т. І/. 28.02.2014 між сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) /а.с. 83, 91 т. І/.

На підтвердження транспортування обладнання позивачем надано товарно-транспорту накладну №83 від 03.02.2014 /а.с. 81, т. І/.

Із товарно-транспортної накладної встановлено, що обладнання поставлялось на юридичну адресу підприємства позивача - вул. Київська, 75, м. Кременчук, Полтавська область.

На підтвердження повернення орендованого обладнання на юридичну адресу ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" - бульвар Лесі Українки, 5, м. Київ, позивачем надано товарно-транспортну накладну №123 від 28.02.2014 /а.с. 92 ,т. І/.

Також, судом встановлено, що приміщення по вул. Київська, 75, м. Кременчук, Полтавська область, перебуває на праві тимчасового користування позивачем на підставі договору оренди нежитлового приміщення №2 від 01.06.2013, укладеного з ТОВ "Мідас-Авто" /а.с.6-9, т. ІІ/.

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем також надано рахунок-фактуру, податкову накладну /а.с. 47, 84, т. І/.

На загальних зборах ТОВ «Автоцентр-Кременчук-2012» прийнято рішення про взяття нової орендованої техніки на випробувальний термін для збільшення доходу підприємства в 2014 році згідно Бізнес-плану на 2014 рік, на підтвердження чого позивачем надано протоколи загальних зборів, наказ про директора підприємства про оренду обладнання, Бізнес-план, фінансові звіти /а.с. 146-168, т. І/.

На підтвердження факту використання у власній господарській діяльності орендованого обладнання позивачем надано договори заявки на технічне обслуговування, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по ремонту, звіти /а.с. 174-267, т. І/. Також позивачем надано схему розташування обладнання на підприємстві /а.с. 30-32, т. ІІ/.

12.02.2014 між ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" (по тексту Договору - Покупець) та ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" (по тексту Договору - Продавець) укладено договір №23 купівлі-продажу /а.с. 95-96, т. І/.

За умовами договору ТОВ "Автоцентр-Кременчук-2012" придбано у ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" меблі.

Відповідно до пунктів 4.3, 4.5 Договору, приймання-здача товару проводиться згідно видаткової накладної зі складу продавця за адресою: 39631, м. Кременчук, вул. Київська, 75. Доставка товару до місця розвантаження виконується за рахунок Продавця.

Підтверджуючи транспортування товару позивачем надано товарно-транспорту накладну /а.с. 100, т. І/.

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано рахунок-фактуру, видаткову накладну, виписку по особовому рахунку, податкову накладну.

Підтверджуючи факт використання придбаних меблів у власній господарській діяльності позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку: 152, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів /а.с. 103, 105-130, т. І/.

Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20), торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (45.11), торгівля іншими автотранспортними засобами (45.19), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.32) /а.с. 56, т. І/.

Таким чином, спірні господарські операції відповідають виду та меті господарської діяльності договірних сторін.

Отже, позивачем документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп».

Колегія суддів зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставного донарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ за спірний період.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 816/1466/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.