Постанова

від 12.03.2007 по справі 9/80ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/80ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.03.07                                                                                 Справа № 9/80ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Малого приватного підприємства виробничої торгівельно-комерційної фірми «Приват-Коммерс», м Луганськ

до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

    2. Головне управління державного казначейства України у Луганській області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління державного казначейства у м. Луганську

про стягнення 179725 грн. 51 коп.

в присутності представників:

від позивача –Колотович Д.О., дов. б/н від 25.01.07,  Прахова Н.І., дов. б/н від 25.01.07

від 1-го відповідача –Іваненко С.О. - нач. юр. відідлу, дов. № 39591/10 від 27.12.06, Мартинова І.О., дов. №7483/10 від 12.03.07,

від 2-го відповідача –не прибув,

від 3-ї особи –не прибув.

          Суть спору: позивачем заявлено вимоги про:

1)          стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами на користь позивача, МПП ВТКФ «Приват-Коммерс», в сумі бюджетної заборгованості по ПДВ, що заявлена за податковою декларацією за квітень 2006 року у розмірі 116667,00 грн.;

2)          стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами на користь позивача, МПП ВТКФ «Приват-Коммерс», в сумі пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, що заявлена за податковою декларацією за квітень 2006 року у розмірі 4725,01 грн.;

3) стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування ПДВ  грошовими коштами на користь позивача, МПП ВТКФ «Приват-Коммерс», в сумі штрафних санкцій за прострочення сплати суми бюджетної заборгованості з ПДВ, що заявлена за податковою декларацією за квітень 2006 року у розмірі 58333,50 грн.

У попередньому судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, фактично відмовившись від 2-ї та 3-ї вимоги, та залишивши лише вимогу про стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами на користь позивача, МПП ВТКФ «Приват-Коммерс», в сумі бюджетної заборгованості по ПДВ, що заявлена за податковою декларацією за квітень 2006 року у розмірі 116592,00 грн.

Вирішуючи цей спір, суд виходить саме зі зменшених позовних вимог.

1-й відповідач, Ленінська МДПІ, надала суду письмові пояснення щодо позову, суть яких зводиться до наступного.

Згідно декларації від 11.05.06р. за квітень 2006 року сума, заявлена позивачем до відшкодування (рядок 25.1) склала 1 020 945,0 грн. Актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ від 11.05.06р. № 1023 порушень не було виявлено.

Сума, що була заявлена до відшкодування позивачем за квітень 2006 року на рахунок підприємства перевірена довідкою від 07.07.06р. № 346/23-6/21799042. Аналізуючи оподатковувані операції позивача за відповідний звітний період, загальна сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 116592,0 грн.

За клопотанням позивача суд залучив до розгляду справи 2-го відповідача, ГУДКУ у Луганській області.

В обгрунтування позову позивач виклав таке.

З 20 січня 1995 року підприємство знаходиться на податковому обліку в Ленінській МДПІ.

11.05.06р. позивачем була подана податкова декларація з ПДВ за квітень 2006 року, у рядках 17 та 25 якої була заявлена сума, що підлягає відшкодуванню на рахунок підприємства у розмірі 1 020 945,0 грн. –сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена постачальникам товарів.

Податківцями 07.07.06р. була здійснена виїзна позапланова перевірка позивача та складено довідку від цієї дати.

Згідно висновку цієї довідки перевіркою підтверджена заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 року в сумі 1 020 945,0 грн. Довідкою підтверджено, що частина заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 116667,0 грн., яка є складовою частиною загальної суми заявленого до відшкодування ПДВ за березень 2006 року у розмірі 1 020 945,0 грн., виникла у березні 2006 року за операціями з придбанням послуг щодо капітального ремонту тяглового рухомого складу у ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод»за угодою № 5 від 22.02.06р. та податковою накладною № 322 від 31.03.06р.

За висновком відповідача від 20.07.06р. № 92 УДК у м. Луганську 21 липня 2006 року було перераховано на рахунок позивача суму ПДВ у розмірі 904 353,0 грн., призначення платежу: відшкодування ПДВ за квітень 2006 року.

Листом від 27.12.06р. № 103 позивач звернувся до ДПА у Луганській області з вимогою про вжиття заходів до відповідача щодо не повернення на рахунок позивача невідшкодованого ПДВ за квітень 2006 року у розмірі 116667,0 грн., листом від 12.01.07р. № 366/16-116 ДПА у Луганській області підтвердила залишок бюджетної заборгованості перед позивачем, але не вказала причин відмови в її поверненні.

Оцінивши доводи позивача та відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону про ПДВ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття «бюджетне відшкодування»та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем   отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну  перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було  зроблено з порушенням норм   податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення    достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган  зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку   відповідного податкового органу орган державного  казначейства  надає  платнику податку  зазначену  у  ній  суму  бюджетного  відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний  банківський рахунок  платника  податку  в  обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі –Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України  в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті  зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Головне УДК України у Луганській області правомірно залучено в якості ІІ відповідача.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості за квітень 2006 року у розмірі 116592,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 95 КАС України державне мито, сплачене за позовні вимоги, від яких позивач відмовився до прийняття судом рішення, не відшкодовуються.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного бюджету України на користь позивача, МПП Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс», код 21799042, 91053, м. Луганськ, вул. 50 років Утворення СРСР, б. 22, суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за квітень 2006 року у розмірі 116 592,0 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, МПП Виробнича торгівельно-комерційна фірма «Приват-Коммерс», код 21799042, 91053, м. Луганськ, вул. 50 років Утворення СРСР, б. 22,  судові витрати у розмірі 1165 грн. 92 коп.

4. Повернути позивачу зайво сплачену суму за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки це не передбачено  КАС України, видавши з матеріалів справи відповідне платіжне доручення.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 14.03.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов