Постанова

від 10.11.2011 по справі 2а-1849/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. Справа № 2a-1849/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Галімурка Т.Є.

за участю:

прокурора Хомин М.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-ізраїльського підприємства "Кутська лісова компанія"

про стягнення заборгованості в сумі 91512,39 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-ізраїльського підприємства "Кутська лісова компанія" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 91512,39 грн.

Позов мотивовано тим, що станом на 30.03.2011 року за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Згідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання такої декларації.

В п. 5.1 ст. 5 Закону зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно відповідач, повинен керуватись Земельним кодексом України і Законами України "Про плату за землю" та "Про оренду землі".

Статтею 14 Закону України В«Про плату за землюВ» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з земельного податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-ізраїльське підприємство "Кутська лісова компанія" зареєстроване, як юридична особа Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 07.02.2002 року та взято на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську (а.с. 35-36).

Відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік. Відповідно до поданої декларації відповідач самостійно визначив та задекларував суму, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 71803,23 грн. (а.с.9).

Також, судом досліджено, що позивачем проведена перевірка відповідача з питань своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період з 30.06.2009 року по 30.11.2009 року (а.с. 10).

За результатами даної перевірки, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесено відповідачу податкове повідомлення-рішенням за № 0012251503/0 від 09.11.2010 року з орендної плати за землю в сумі 4510,49 грн. (а.с.11).

Позивачем надіслано боржнику податкові вимоги про необхідність сплати суми заборгованості, які відповідачем залишені без розгляду та задоволення (а.с. 8).

Поряд з цим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення пені, що буде розрахована на суму несплаченого боргу платника податків в сумі 15198,67 грн. Дана вимога позивачем є небгрунтованою, оскільки на час розгляду справи не застосована, не нарахована відповідачу та не зазначена в картках особового рахунку платника, що унеможливлює стягнення даної суми. Адміністративний позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Таким чином, на момент розгляду справи, сума податкового зобов'язання за земельні ділянки державної і комунальної власності становить в загальній сумі 76313,72 грн. відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 76313,72 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким що підлягає до часткового задоволення.

При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-ізраїльського підприємства "Кутська лісова компанія" (76006, вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 31711523) в дохід бюджету податковий борг в сумі 76313 (сімдесять шість тисяч триста тринадцять) гривень 72 копійки, з рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 15.11.2011 року.