Постанова

від 11.07.2013 по справі 816/3534/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3534/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

при секретарі - Шулик Н.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо - сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2013 року Виробничо - сервісне підприємство "Полтава - Автокомплект" (надалі - позивач, ВСП "Полтава-Автокомплект" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003322202/101 від 28.05.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 89 058,00 грн., №0003312202/954 від 28.05.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 93 509 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23 377,25 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки позивача які набрали форму акту від 30.04.2013 № 3563/22.5-12/24833615. Зазначали, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентом ТОВ "Елтіс" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Пояснювали, що у перевіряємому періоді формували свій податковий кредит у відповідності із вимогами чинного на час вчинення господарських правовідносин законодавства про податок на додану вартість, та не можуть нести відповідальність у разі невиконання зобов'язань по сплаті ПДВ до бюджету контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести без участі представника Кременчуцької ОДПІ.

У запереченнях посилалася на те, що проведеною перевіркою позивача встановлено взаємовідносини з ТОВ "Елтіс", щодо якого актом №1005/22-10/30782038 від 15.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки, встановлено відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, тому угоди, укладені позивачем з ТОВ "Елтіс", не спричиняють реальних правових наслідків, не мають реального товарного характеру, у зв'язку з чим позивачем податковий кредит та валові витрати сформовані неправомірно. З огляду на викладене, за результатами перевірки позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, прийнято податкові повідомлення - рішення від 28.05.2013 року №0003322202/101 та №0003312202/954.

В ході судового розгляду було уточнено відповідача, а саме після проведеної реорганізації системи податкових органів з 03.06.2013 відповідачем є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Виробничо - сервісне підприємство "Полтава - Автокомплект" (ідентифікаційний код 24833615) 14.07.1997 зареєстроване виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 584 120 0000 000264. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 14.07.1997 за № 792 та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200119483, виданого Кременчуцькою ОДПІ 09.04.2013, індивідуальний податковий номер 248336116025.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 703523, виданої відділом статистики у м. Комсомольську 27.03.2013, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 38.32 - відновлення відсортованих відходів, 45.19 - торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

В період з 23.04.2013 по 26.04.2013 Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень від 23.04.2013 №2014/0002014, №2015/0002015, відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 23.04.2013 №1556 у зв'язку з наданням неповної відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ від 14.03.2012 №8600/10/22 від 29.03.2012, проведено позапланову документальну виїзну перевірку ВСП "Полтава - Автокомплект" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські правовідносини із ТОВ "Елтіс" (код за ЄДРПОУ 30782038), а саме придбавав на підставі договору поставки №1142 від 02.04.2013 УСПВЛ пристрій на загальну суму 534344,52 грн., в т.ч. ПДВ 89058,02 грн.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у квітні-липні 2012 року, вересні 2012 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ за квітень 2012 року в сумі 14603 грн., травень 2012 в сумі 14603 грн., червень 2012 в сумі 18984 грн., липень 2012 в сумі 24933 грн., вересень 2012 в сумі 15935 грн.

Однак, враховуючи акт від 15.03.2013 №1005/22-10/30782038 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Елтіс" щодо підтвердження господарських відносин (ПП "ОСОБА_2 Логістик", ПП "Росціус", ВКФ "Віта-Авто"у формі ТОВ, ПП "Мерком", ТОВ "Мірідан", ТОВ "ТВК Рамос", ТОВ "Укрпартнер Трейд", ПП "Інтер ОСОБА_2") за період з 01.01.2012 по 30.11.2012, яким зроблено висновок про те, що ТОВ "Елтіс" має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням та у зв'язку з не встановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Елтіс" за січень-листопад 2012, доведенням доказової бази щодо нікчемності укладених правочинів з постачальниками та покупцями, неможливості встановити ланцюг постачання товару - неможливості встановити достовірність придбання та отримання матеріалів позивачем саме у ТОВ "Елтіс", перевіряючі прийшли до висновку про безпідставність включення сум ПДВ до податкового кредиту та до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за перевіряємий період суми витрат по взаємовідносинам із вказаним контрагентом.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 30.04.2013 № 3563/22.5-12/24833615, яким зафіксовані порушення:

пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 93509 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року в сумі 50599 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 42910 грн;

п.198.3 ст.198, пп.201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, ВСП "Полтава - Автокомплект" було неправомірно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19 декларації) всього у сумі 89058 грн., в т.ч. за квітень 2012 року у сумі 14603 грн., травень 2012 року у сумі 14603 грн., червень 2012 року у сумі 18984 грн., липень 2012 року у сумі 24933 грн., вересень 2012 року у сумі 15935 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення - рішення від 28.05.2013 №0003322202/101, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 89 058,00 грн. та №0003312202/954, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 93 509 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23 377,25 грн.

Із даними рішеннями позивач не погодився та оскаржив податкові повідомлення - рішення до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі визначення складу витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із приписами абз.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Судом встановлено, що 02 квітня 2012 року між ВСП "Полтава-Автокомплект" (покупець) та ТОВ "Елтіс" (продавець) укладений договір поставки №1142, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (том І а.с. 138).

Ціна товару, що поставляється за цим договором, встановлюється у рахунках-фактурах (пункт 2.1 договору).

В рамках виконання вказаного договору, ВСП "Полтава-Автокомплект" у квітні-липні 2012 року та вересні 2012 року придбало у ТОВ "Елтіс" УСПВЛ пристрій на загальну суму 534344,52 грн., в тому числі ПДВ 89058,02 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ВСП "Полтава-Автокомплект" та ТОВ "Елтіс" з придбання УСПВЛ пристроїв, карданного валу СХ-9 та золотників, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи:

- рахунки-фактури від 20.04.2012 №СФ-0001142, від 23.04.2012 №СФ-0001155, від 28.05.2012 №СФ-0001683, від 29.05.2012 №СФ-0001695, від 14.06.2012 №СФ-0002087, від 15.06.2012 №СФ-0002105, від 18.06.2012 №СФ-0002117, від 27.07.2012 №СФ-0002477, від 30.07.2012 №СФ-0002491, від 31.07.2012 №СФ-0002518, від 24.09.2012 №СФ-0003178, від 26.09.2012 №СФ-003216;

- видаткові накладні від 20.04.2012 №РН-0000071, від 23.04.2012 №РН-0000073, від 28.05.2012 №РН-0000109, від 29.05.2012 №РН-0000114, від 14.06.2012 №РН-0000126, від 15.06.2012 №РН-0000129, від 18.06.2012 №РН-0000130, від 27.07.2012 №РН-0000158, від 30.07.2012 №РН-0000162, від 31.07.2012 №РН-0000163, від 24.09.2012 №РН-0000227, від 26.09.2012 №РН-0000232, від 27.09.2012 №РН-0000234;

- податкові накладні від 20.04.2012 №163, від 23.04.2012 №176, від 28.05.2012 №182, від 29.05.2012 №195, від 14.06.2012 №87, від 15.06.2012 №105, від 18.06.2012 №117, від 27.07.2012 №157, від 30.07.2012 №170, від 31.07.2012 №199, від 24.09.2012 №178, від 26.09.2012 №209, від 27.09.2012 №215.

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Елтіс" та включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень - липень 2012 року, вересень 2012 року, що сторонами у справі не заперечується.

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму 14603 грн., травень 2012 року суму 14603 грн., червень 2012 року суму 18984 грн., липень 2012 року суму 24933 грн., вересень 2012 року суму 15935 грн., всього на загальну суму 89058,02 грн.

Аналізуючи вищевказані первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що вони мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Вся первинна документація оглянута судом та в копіях приєднана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Елтіс", що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (том 1 а.с. 150-157). Зі змісту вказаних банківських виписок вбачається про розрахунок позивача із ТОВ "Елтіс" за придбані товарно-матеріальні цінності в повному обсязі, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Згідно пояснень представника позивача, перевезення придбаного товару здійснювалося за рахунок позивача, за допомогою автомобіля МАZDA СХ-9, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належать ВСП "Полтава-Автокомплект" (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на а.с. 140 том 2).

Автомобілем МАZDA СХ-9, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 товар перевезений позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних №6 від 23.04.2012, №8 від 29.05.2012, №09 від 27.06.2012, №10 від 31.07.2012, №14 від 28.09.2012 (а.с.174-179 том 1).

При цьому, судом встановлено, що про наявність товарно-транспортних накладних перевіряючими зазначалося безпосередньо в акті перевірки від 30.04.2013 № 3563/22.5-12/24833615, та жодних зауважень до їх форми та змісту в акті перевірки Кременчуцькою ОДПІ вказано не було.

В ході судового розгляду справи встановлено про передачу товару пристроїв УСПВЛ від ТОВ "Елтіс" до позивача у м. Київ за адресою АДРЕСА_1, що зазначено в договорі від 02.04.2012 (а.с.138 том 1 (зворот). Фактична можливість здійснення передачі товару за даною адресою та перевезення його за допомогою автомобіля МАZDA СХ-9, без використання вантажного автотранспорту, обумовлена невеликими розмірами пристрою, про що вбачається з копії пакувальної коробки (а.с. 97 том 2) та змісту "керівництва з використання" (а.с. 100, том 2). Так, маса приладу становить не більше 2 кг, габаритні розміри складають не більше 130мм х 50мм х 125мм.

Із пояснень, наданих представником позивача, судом встановлено, що придбаний у перевіряємому періоді товар в ТОВ "Елтіс" доставлявся на склад ВСП "Полтава-Автокомплект", що розташований за адресою: вул. Будівельників, 3, м. Комсомольськ, Полтавська область. Наявність у користуванні позивача складом за даною адресою підтверджується наявним у матеріалах справи договором оренди нежитлових будівель від 03.01.2012 №02-АНС, укладеного між ВСП "Полтава-Автокомплект" та ТОВ "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" (а.с. 109-110 том 2).

Товар в повному обсязі був оприбуткований на складі позивача, що підтверджується даними складського обліку - прибутковими накладними, витягом із журналу-ордеру щодо оприбуткування поставлених товарів ( а.с. 224, 230, 236, 242, 248 том 1, а.с. 4,9, 16, 24, 32, 38, 44, 138-139 том 2), а операції по його поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача, що не заперечується відповідачем.

Представником позивача в ході розгляду справи надані пояснення стосовно використання товару придбаного в ТОВ "Елтіс" у господарській діяльності ВСП "Полтава-Автокомплект". Так, придбані у ТОВ "Елтіс" пристрої УСПВЛ в кількості 116 шт. продано за договором купівлі-продажу №ПрТ-2/12-ПАК від 03.01.2012 ТОВ "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс", золотники в кількості 271 шт. продано ТОВ "Белтранс" згідно рахунку - фактури №СФ-095 від 04.10.2012, що підтверджується копіями вказаного договору, рахунку - фактури, видатковими накладними, податковими накладними, копіями довіреностей, виданих на отримання товарно - матеріальних цінностей за накладними, банківськими виписками.

На підтвердження зв'язку із своєю господарською діяльністю операцій по придбанню у ТОВ "Елтіс"карданного валу СХ-9, позивачем надано службову записку від 20.07.2012 акти списання СпТ-011 від 01.04.2013 та витягом з журналу-ордеру від 01.04.2013 для ремонту ходової частини автомобіля МАZDA СХ-9.

Отримані товарно-матеріальні цінності (пристрої УСПВЛ, карданний вал, золотники) в податковому обліку віднесені позивачем до складу валових витрат в Декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року в розмірі 50599 грн. та ІІІ квартал 2012 в розмірі 42910 грн.

Таким чином, судом встановлено зміни у структурі активів позивача, які підпадають під визначення господарської операції у розумінні ст. 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , осіб які приймали участь у проведенні зазначеної господарської операції, а відтак і реальність їх проведення, а доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договорів, їх виконання та видачі податкових накладних, ТОВ "Елтіс" мав свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на доведеність позивачем зв'язку здійснених господарських операцій із ТОВ "Елтіс" із своєю господарською діяльністю та наявність всіх необхідних первинних документів, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, зафіксованих вищезгаданим актом перевірки, а відтак позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит у відповідних податкових періодах із врахуванням результатів вищезазначених господарських операцій із ТОВ "Елтіс".

Стосовно посилань Кременчуцької ОДП на не підтвердження операцій фактичного придбання, реалізації продукції в ланцюгу постачання ТОВ "Елтіс" суд зазначає, що із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Така відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Елтіс" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення -рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є неправомірними та підлягають скасуванню.

Отже, адміністративний позов Виробничо - сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо - сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0003322202/101 від 28.05.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 89 058,00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятдесят вісім гривень).

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0003312202/954 від 28.05.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 93 509 грн. (дев'яносто три тисячі п'ятсот дев'ять гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23 377,25 грн. (двадцять три тисячі триста сімдесят сім гривень двадцять п'ять копійок).

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Виробничо - сервісного підприємства "Полтава - Автокомплект" (код ЄДРПОУ 24833615) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 059,44 грн. (дві тисячі п'ятдесят дев'ять гривень сорок чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2013 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва