Ухвала від 21.09.2015 по справі 2-2015/09

Справа № 2-2015/09

Провадження № 22-ц/779/2141/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойко М.Я.

Суддя-доповідач Максюта І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Матківського Р.Й., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2015 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_6 про стягнення боргу по кредитному договору ,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_8 про стягнення боргу по кредитному договору.

Рішенням (заочним) Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2009 року, яке набрало законної сили, позов ВАТ «Інпромбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_8 на користь ВАТ «Інпромбанк» заборгованість по кредитному договору № 28-2008 від 15.02.2008р. в розмірі 364 913, 21 грн. та судові витрати по справі 1 820 грн., а всього 366 733, 21 грн.

В серпні 2015 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ» звернувся в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» (правонаступника ВАТ «Інпромбанк») до ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_8 про стягнення боргу по кредитному договору.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2015 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ».

Постановлено провести заміну сторони виконавчого провадження по справі №2-2015/2009 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_8 про стягнення боргу по кредитному договору де, Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк» змінити на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ».

Не погодившись з даною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала була постановлена судом без належного з'ясування всіх обставин справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, зі змісту оскаржуваної ухвали випливає, що суд першої інстанції не досліджував зміст договору про передання непроданих активів та не надав йому жодної оцінки щодо того, чи відповідає він договору відступлення права вимоги та чи надає він право ТОВ «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ» на звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Також, апелянт зазначив, що жодних повісток відповідач не отримував, а тому посилання суду на належне повідомлення ОСОБА_2 про судове засідання є безпідставним та хибним, і є грубим порушенням норм ЦПК України.

Просив ухвалу Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2015 року скасувати.

Вважаючи, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 512 ЦК України, 378 ЦПК України, встановивши, що постановою Правління Національного банку України ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» й між Національним банком України та ТОВ «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ» укладено Договір № 44-Л про передавання в управління непроданих активів, а рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2009 року задоволено позов ВАТ «Інпромбанк» до ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_8 про стягнення боргу по кредитному договору.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 37 ЦПК України процесуальним правонаступником є особа, якою замінено сторону або третю особу в зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного право-відношення, а саме: в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи, та до якої переходять усі процесуальні права й обов'язки цього суб'єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Судом першої інстанції встановлено право переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ» відповідно до договору від 11 червня 2015 року № 44-Л непроданих активів, зокрема й щодо кредиту ОСОБА_2 Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло права бути стороною виконавчого провадження.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України № 6-122 цс 13 від 20.11.2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Із матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» в особі ліквідатора Демидюка О.С., Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» в особі директора Короленка М.В., а також Національним банком України в особі першого заступника Голови Національного банку України Писарука О.В. було укладено договір № 44-Л про передання в управління непроданих активів. (а.с.93-96).

Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 договору, установник управління (ПАТ «Інноваційно-промисловий банк») передає в управління управителеві (ТОВ «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ») активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління відповідно до переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів.

Згідно витягу з п. 1.2. «Заборгованість за кредитами фізичних та юридичних осіб ПАТ «ІНПРОМБАНК», яка передається в управління іншій юридичній особі» Договору від 11 червня 2015 року № 44-Л про передавання в управлінні непроданих активів (щодо кредиту ОСОБА_2.), до ТОВ «ІНВЕСТ КРЕДИТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до позичальника ОСОБА_2 по кредитному договору № 28-2008 від 15 лютого 2008 року, загальна сума заборгованості - 518 819, 62 гривень (а.с.99).

Вказані відомості також підтверджуються витягом з акту приймання-передавання активів від 16 червня 2015 року до договору від 11.06.2015 року № 44-Л про передавання в управління непроданих активів (щодо кредиту ОСОБА_2 на підставі договору № 28-2008 від 15.02.2008р.).

Також колегія суддів зазначає і те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене, ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження, яка вибула, її правонаступником є запорукою виконання судового рішення.

Посилання апелянта на те, що судом не досліджено чи положення договору про відступлення права вимоги кореспондуються з положеннями договору №44-Л про передавання в управління непроданих активів не приймаються до уваги, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази про наявність між сторонами договору про відступлення права вимоги, навпаки, містяться докази того, що право вимоги до заявника перейшло на підставі рішення Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем від 29.04.2015 року № 208 «Про визначення юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи Публічного Акціонерного Товариства «Інноваційно-Промисловий Банк».

Таким чином, суд першої інстанції постановив по суті правильну ухвалу.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повідомив апелянта про розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, направленого судом за адресою, зазначеною апелянтом, у тому числі і у апеляційній скарзі, і згідно якого апелянт отримав повідомлення про розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні 08 серпня 2014р., про що свідчить підпис у графі «розписка в одержанні» (а.с.112).

Отже, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 378 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду, оскільки суд першої інстанції постановив її з додержанням вимог закону, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 14 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: І.О. Максюта

Р.Й. Матківський

Я.Ю. Ковалюк